52.Політико-правова ідеологія раннього християнства.

На поч. н.е. в Рим Імперії зароджується та розповсюджується нове віровчення – Християнство, яке вміщувало в собі с-му віровчень, канонів та біблійних епізодів, в осн якого закладалися ідеї любові до оточуючих, що мало стати основою для християнської віри.

Християнство впливає на подальший розвиток політико-правових вчень, що пов’язане з розмежуванням світської та церковної влади, релігійного та природного походження ДіП, первинності та другорядності церковної влади та канонічного права порівняно з владою держави та права.

Основні ідеї раннього християнства:

1. Ідея морального самовдосконалення людини, що пов’язується з поширенням любові між людьми на осн єдиної християнс віри.

2. Пошир месіанських поглядів щодо необхідності неухильного дотримання християнс канонів, що гарантується майбутнім другим пришестям Ісуса Христа, коли зло, насилля та беззаконня буде покарано.

3. Державна влада є такою, що походить від божественної влади, держава-окремий етап розвитку сус-ва, що має забезпечити поширення на суспільство християнської віри та її охорону.

4. Основою права мають бути заповіді, які конкретизуються за допомогою права та охороняються державою.

5. Основними канонами суспільного життя мають бути духовність, нелицемірна любов до інших, терпіння, ненависть до зла, примирення з усіма та підкорення своїй владі. При чому таке підкорення має засновуватися не на покаранні, а на її авторитеті,що зумовлює сумлінне ставлення з боку громадян.

6. Суспільство поділялося на класи духовенство, державн чиновники, меряни, між якими існували відносини підкорення, а основу їх взаємодії становили положення Священного Писання

Політико-правові ідеї раннього християнства в подальшому зумовили особливості середньовічної політико-правової ідеології, де спостерігається протистояння між владою церкви та світської влади

53.Політико-правові погляди Аврелія Августина

1. всі соціальні та державні інститути, правові норми є наслідком гріховності людей

2. Людина є незалежною та наділеною волею, має керуватися приписами святого письма відповідно до інтересів суспільства

3. Наявність держ-правових порядків виявляється у панування людини над людиною та у відносинах управління та підкорення, тобто є такими, що не відповідають засадам християнства

4. Земний порядок має природне походження та є наслідком гріха та покарання всевишнього, що існує тимчасово до другого пришестя Христа, коли має утвердитися царство небесне.

5. Обґрунтовано сутність держави та права, свободи та справедливості, закону та порядку, що пов’язується з християнською вірою, тобто походять від волі всевишнього.

6. Після другого пришестя Христа держава та право зникають, бо відпадає від них потреба і це пояснюється відсутністю насилля та жорстокості між людьми

54.Загальна характеристика політико-правової думки середньовічного сусп-ва

Початок періоду Середньовіччя - 476 р., коли відбулося падіння Римськ імперії.

Політико-правові ідеї Середньовіччя зумовлені особливостями тогочасного життя суспільства, проблемами соціально – політичного життя держави:

1. Криза рабовласн форми життєдіяльн сус-ва, економіки та устрою держави.

2. Формування зародків феодалізму в умовах протидії рабовласництву

3. Основою соціально-економічного розвитку стає приватна власність, що потребує оновлення правової системи контексті регулювання цивільного обороту та вдосконалення державного устрою в контексті нових підходів до управління.

4. Християнство - с-ма нових соц цінностей та світогляду

5. Церква - головний осередок суспільного життя, яка значно розширює вплив на суспільство, отримує майже третину земель у свою власність, формує власні збройні сили, судову систему та стає ключовим елементом соц управління.

6. Проблема співвідношення церковної та світської влади, що стає причиною появи конфлікту в країнах континентальної Європи.

Середні віки - більш ніж тисячоліття. (V–XVI ст.). Політ-правові погляди змінювалися та розвивалися. В цьому процесі можна відзначити три значні етапи.

І етап кін V сер XI ст. - державність спочатку організується у великі, але слабкі монархії, а пізніше розпадається на конгломерати роздроблених політичних утворень.

ІІ етап сер XI поч XV ст. - централізовані станово-представницькі монархії, рецепція римського права та формування магдебурзького права.

ІІІ етап XV–XVI ст.- переважно абсолютні монархії.

Особливості розвитку державно-правового життя на цих етапах мали суттєвий вплив на особливості та динаміку середньовічної політико-правової думки.

На противагу античному світогляду твориться теологічний світогляд. Античний світогляд: 1)порядок природи є основа універсального права; 2) людський розум – засіб пізнання права.

Християнська релігія поставила під сумнів і відкинули ці засади, що сприяло поглибленню ірраціоналізму середньовічного релігійного світосприйняття.

Однією з центральних проблем ППВ в цей період є питання, яка влада повинна мати пріоритет: духовна чи світська. Ідеологами першої були Аврелій Августин, Тома Аквінський - влада католицької церкви, на чолі держ-монарх,Всесвіту-Бог.

На противагу їм виступали середньовічні єресі

1. Критика феодального ладу та церковного устрою

2. Відсторонення державної влади від церковної, недопущ функціон канонічних норм

3. Відмежування судової системи від церкви.

4. Ліквідація інквізиційних переслідувань

5. Націоналізація церковного майна

6. Недопущення поширення кріпацтва.

Світська влада — Данте, Марсілій Падуанський, Вільям Оккам.

Незважаючи на ці суперечності, непохитною залишалася монархічна ідея, саме вона належить до найбільш стійких компонентів ПП свідомості середніх віків, хоча і вона змінювалася на протязі розглядуваного періоду.

Відродження і Реформація —XVI ст., відновлення ідей античності, які були втрачені в епоху середньовіччя.