50.Політико-правові ідеї римських юристів /Гай,Папініан,Ульпіан, Павел/

Римська юриспруденція набуває розвитку в І–IVст, пов’язана з роботами таких юристів як Гай, Папініан, Ульпіан, Павел.

Основні ідеї та здобутки римських юристів:

1. Розроблено зміст юриспруденції як напрямку практичної діяльності, освітньої діяльності та наукової діяльності

2. Започатковано та розвинено діяльність наукових шкіл юриспруденції

3. Розроблено юридичну основу права людини на власність

4. Структуровано право на 3 частини:

• Природне

• Право народів

• Цивільне права або право громадян

5. Обґрунтовано відмінність природного та позитивного права, відмінність між категоріями право та закон

6. Юридично-практичну діяльність поділено на 3 види:

• Правотворчу

• Правоконкретизуючу

• Правозастосовну

7. Сформовано основні принципи права та надано характеристику

8. Структоуровано джерела:

• Звичаї

• Закони

• Законні позови

• Плебісцити

• Документи, в яких юристами тлумачаться право

51.Політико-правова доктрина Шарля-Луї Монтеск’є.

1. В основу всього сущого філософ закладав ідею раціоналізму, тобто можливості бути пізнаним за допомогою розуму, все що не пізнається – таке що не існує. Особливий засіб забезпечення управління, який має бути пізнаний та усвідомлений всіма суб’єктами, що токається птреб суспільства у державі та механізму примусу, який застосовується державою.

2. Осн признач є забезпеч кожній людині політ прав та свобод, встановл сусп устрою, коли кожна людина може робити все, що дозволено законами, не робити того , що заборон ними. Окрім того держава забовяз забезп громадську безпеку та спокій у сусп.-ві, запобігати необґрунтованим звинуваченням індивіда, встановл гуманне кримінал законод, забезп неухильне дотрим правил судочинства та запобігати деспотизму і зловживанням зі сторони посадових осіб.

3. Був прихильником поділу держ влади на 3 гілки, але зазначав, що вони мають бути повністю незалежними, тим самим буде забезпечення стримання чиновників від сваволі

4. Д та П походять не в результаті договорів, а війн, які змінюють моральні устої суспільства та його потреби. Проте на формування законодавства впливає так званий заг дух і закони нації, кліматичні умови, місце розташув країни, чисельність населення, релігія, звичаї та моральні переконання та інші соціальні причини, які визнач зміст права через закріплення відповідних потреб суспільства.

5. Ввів пон духу законів, який втілений у законод актах, цінностей, звичаїв, що надає змогу встановити відповідність законодавчих приписів потребам суспільного розвитку. Тому зміну законодавства має об’єктивний характер та залежить від динаміки розвитку, соціальних факторів життєдіяльності.

6. Провів закономірність між розвитком релігії та формою держ правління: мусульманство - деспотія, християнство –монархія, католицизм – абсолютна монархія, протестантизм – демократія.

7. Демократію, аристократію, монархію – позитивні форми, деспотія – негативна. Критерій поділу – метод здійснення державної влади. Розглядаючи демократію він визначав її тяжіння до чеснот та загального добра, її головний принцип – помірність та невибагливість, а монархія – засоб збереження честі, цілісності та централізованості самої держави