48. Політ-правова думка в Італії 17-18ст. Правова теорія Чезаре Беккаріа

В Італії у XVII—XVIII ст. після тривалого суспільно-політичного занепаду, на ґрунті національної спадщини епохи Середньовіччя й Відродження та поширення ідей французьких мислителів сформувалися ідеї італійського Просвітництва, найвідомішими серед яких були Віко, Беккаріа.

Чезаре Беккаріа

1. критикував жорстокість і несправедливість феодального правосуддя

2. спирався на ідеї таких Гоббса, Локка, Вольтера, Монтеск´є.

3. сформулював принцип співрозмірності злочину і покарання - запропонував ієрархію злочинів і відповідних їм покарань від найвищого ступеня — тих, які руйнують саме суспільство, до нижчого — порушення прав приватної особи.

4. Скасування смертної кари

5. якість, чіткість і доступність законів

6. подолання сваволі в діяльності влади

Італійські мислителі XVIII ст. відобразили характер і спрямованість національної державно-правової думки у своїх творах. Вони захищали такі універсальні цінності, як свобода, честь і гідність людини, справедливі закони і гарантії прав особи. Творчість італійських мислителів значною мірою вплинула на розроблення європейськими просвітителями теорії правової держави та основоположних принципів лібералізму.

49. Позитивістський нормативізм Ганса Кельзена (Австрія)

Попри те, що юридичний позитивізм у XX ст. був суттєво затиснутий соціологічними і природноправовими теоріями, формалізм посідав значне місце в буржуазному правознавстві.

Найвпливовішим напрямком юр. неопозитивізму є нормативізм Кельзена

Розрізняв суще і належне. Право цінне тільки як наказ, норма. У такому смислі воно хар-ся як форма належного.

Свою теорію Кельзен назвав «Чиста теорія права». Це вчення про право називається «чистим» тому, що воно прагне звільнити правознавство від чужих йому елементів. Предмет правознавства – саме лише право, яке має розглядатись окремо від соціального буття.

Аналіз права не може виходити за межі вивчення самих правових норм. Виникнення і зміна права - «метаюридична проблема», яка не належить до юриспруденції.

Ступенева будова права. Ієрархія правових норм. Нижчі норми випливають із вищих. конституція - Закони - індивідуальні норми, створені судами

Кельзен фактично не робив різниці між правотворчістю і правозастосуванням: суд не просто знаходить право, а творить його. Тому право перебуває в постійній динаміці.

З позицій ототожнення права і держави уважав, що всяка держава є правовою.

Але відкидав поняття «правова держава» в загальноприйнятому смислі, що використовується для позначення такого типу держави, яка відповідає вимогам демократії та правової безпеки, оскільки таке поняття правової держави, за оцінкою філософа, є забобоном, заснованим на теорії природного права. Він же під правопорядком (і як право, і як державу) має на увазі тільки позитивне право з будь-яким довільним змістом.ф