- •Історія політичних і правових вчень як самостійна юр. Навчальна дисципліна. (Завдання та актуальність вивчення курсу. Юридичний характер.)
- •Загальна х-ка політико-правової ідеології епохи Відродження і Реформації.
- •Вчення про державу і право Івана Франка.
- •4. Поняття і загальна характеристика структури і змісту політико-правового вчення
- •Політична доктрина Ніколо Макіавеллі (Італія).
- •Державно-правові поглядЛесі Українки
- •Методологія історії політичних і правових вчень.
- •Політичні і правові ідеї Реформації (Лютер,Мюнцер,Кальвін).
- •9 Загальна характеристика міфологічних та релігійних уявлень про політику, ДіП.
- •11.Політико-правова ідеологія Стародавньої Індії /брахманізм, ранній буддизм
- •12.Вчення Жана Бодена(Франція) про державу.
- •13. Політико-пр. Ідеологія в Ст.Китаї. Даосизм.
- •Політико-правова ідеологія раннього європейського соціалізму
- •Погляди на державу і право Михайла Грушевського
- •16.Загальна характеристика політико-правової ідеології у Стародавній Греції.
- •18. Погляди на державу і право Володимира Винниченка.
- •20.Загальна характеристика головних напрямків політико-правових вчень хх ст.
- •21. Погляди софістів на державу та право.
- •22.Вчення Гуго Гроція про право і державу.
- •23.Політико-правові концепції національної української держави у хх ст.
- •24.Політико-правові погляди Сократа
- •Негативно ставився до насильства.
- •26.Сучасна політико-правова ідеологія незалежної України.
- •27.Платон про державу та право.
- •28.Політичне і правове вчення Бенедикта Спінози.
- •30.Аристотель про державу та право.
- •31. Основні напрямки англійської політико-правової думки в період буржуазної революції хvii сторіччя
- •2 Самостійних рухи:
- •33.Епікур про державу та право.
- •34.Політико-правова ідеологія левеллерів /Джон Лілберн/
- •37. Політико-правова доктрина Томаса Гоббса
- •39.Полібій про розвиток політичних явищ.
- •40.Політико-правове вчення Джона Локка.
- •41. Політико-правова доктрина солідаризму /Леон Дюгі (Франція)/
- •42.Загальна характеристика основних напрямків політичної і правової думки в Древньому Римі.
- •43.Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Просвітництва
- •44.Вчення Цицерона про державу і право
- •45.Природно-правові вчення в Німеччині XVII-XVIII cт. /Пуфендорф/
- •46.Сучасний позитивізм: аналітична юриспруденція Герберт Харт(Англія)
- •47.Політико-правові погляди римських стоїків/Антонін/
- •48. Політ-правова думка в Італії 17-18ст. Правова теорія Чезаре Беккаріа
- •49. Позитивістський нормативізм Ганса Кельзена (Австрія)
- •50.Політико-правові ідеї римських юристів /Гай,Папініан,Ульпіан, Павел/
- •51.Політико-правова доктрина Шарля-Луї Монтеск’є.
- •52.Політико-правова ідеологія раннього християнства.
- •53.Політико-правові погляди Аврелія Августина
- •54.Загальна характеристика політико-правової думки середньовічного сусп-ва
- •55.Політико-правова доктрина Жан-Жака Руссо.
- •56.Політико-правове вчення Фоми Аквінського
- •57. Французький соціалізм епохи просвітництва (мол’є, мореллі, де маблі)
- •58.Політико-правове вчення Марсілія Падуанського.
- •59. Політико-правова ідеологія Великої французької революції (конституціоналісти, жирондісти, якобінство, марат, робеспєр, гракх, бабеф)
- •60.Загальна характеристика і основні напрямки американської політико-правової ідеології XVII - XIX ст.
- •61. Мусульманська політико-правова думка. Коран.
- •62.Вчення Іммануїла Канта про державу і право
- •63.Соціологічна юриспруденція: Євген Ерліх ( Австрія)
- •64. Політичні і правові ідеї Київської Русі.
- •65. Слово «Про Закон і Благодать» митрополита київського Іларіона
- •66. Вчення г.В.Ф. Гегеля про державу і право
- •67. Школа «реального права» (Френк, Ллевеллін (сша),
- •68. Політична програма Володимира Мономаха.
- •69.Історична школа права ( Густав Гуго, Фрідріх Карл Савін’ї, Георг Пухта)
- •70. Психологічна теорія права Лева Петражицького.
- •71. Політико-правова ідеологія лібералізму
- •72. Фашистська політико-правова ідеологія
- •73.Політичні погляди Івана Вишенського.
- •74.Політико-правове вчення Огюста Конта (Франція).
- •75.Юридичний позитивізм /Джон Остін (Англія)/
- •76. Політико-правова думка в Українській козацькій державі і Гетьманщині. Погляди б. Хмельницького.
- •77. Політико-правова ідеологія анархізму п. Ж. Прудон ( Франція), Макс Штірнер ( Каспар Шмідт) ( Німеччина).
- •80. Політико-правова ідеологія соціалізму ( Клод Анрі де Сен-Симон, Шарль Фур’є ( Франція), Роберт Оуен ( Англія).
- •Політико-правові погляди Григорія Сковороди.
- •Політико-правове вчення Маркса і Енгельса (марксизм).
- •83.Класифікація політичних і правових вчень. Основні підходи, підстави, причини і наслідки різноманітності вчень, напрямків, шкіл та тенденцій у політико-правовій ідеології.
- •84. Яков Козельський про суспільний договір.
- •85.Юридичний позитивізм другої половини XIX сторіччя /Карл Бергбом і Пауль Лабанд (Німеччина), ліберальний позитивізм Адемара Есмена (Франція)/
- •86. Характеристика реліг.-міфологічних уявлень про пол., державу і право в країнах Стрд. Сходу в 2-1 тис. До н. Е.
- •Загальна характеристика розвитку політ-пр ідей в Україні у xiXст.
- •88.Соціологічне праворозуміння другої половини XIX сторіччя /Рудольф Ієрінг (Німеччина).
- •89. Політико-правовий зміст творчості Гомера ( « Іліада» та « Одісея») та Гесіода ( « Теогонія» та « Турботи і дні»).
- •90.Тарас Шевченко про незалежну демократичну Українську державу.
- •Вчення про державу і право Михайла Драгоманова.
- •92. Політико-правова доктрина Фрідріха Ніцше (Німеччина).
- •32.Пп погляди рос.Філософів і правознавців 1 пол. 20ст ( Габріель Шершеневич, с. Котляревський)
- •38.Праворозуміння радянського періоду( с. Кечекьян, в Нерсесянц).
44.Вчення Цицерона про державу і право
Це засновник політико-правової думки в Ст Римі.
Держава виникає як результат розвитку з метою охорони власності. Держ-обєдн всіх вільних громадян, які згуртовані ідеями заг правопорядку.
Влада має здійснюватись на підставі закону. Держ і закони є підвладними заг, природному та Божому закону. Мислитель розрізняв 3 форми правління:
Монархія (влада перебуває в руках однієї людини)
Аристократія(влада в рука виборних осіб)
Демократія(влада в руках всього народу)
Мислитель зазначає, що кожна з цих форм є недосконалою,бо не відображає інтереси держави та сусп.-ва на паритетних засадах, тому у сфері практичної діяльності держ треба взяти із вказаних форм найкращі традиції правління та створити так звану змішану форму, влада здійсн на засадах взаємного підпорядкування держави сусп-ву та навпаки. Основи такого підпорядкув мають бути закріпл правом у вигляді с-ми прав, заборон, обов’язків та повноважень. Держ діяч мав відповідати чітко встановленому віковому цензу, досвіду роботи, обиратися чи призначатися відповідно до свої властивостей: бути розсудливим, мудрим та справедливим, стриманим та красномовним.
До обов’язків громадян філософ відносив:
слідувати моральним чеснотам
Підвищувати свій рівень освіченості, бути справедливим
Виконувати приписам законів
Не чинити зла
Не зазіхати на чужу власність
Проявляти політичну активність
Вперше поділив право на природне та позитивне.
Природне право виникає раніше, має об’єктивний порядок походження та відображає потреби загального соціального блага. Позитивне право визначає потреби держави та правителі, які знаходяться при владі. Воно поділяється на приватне(має допоміжний характер, бо надає змогу вирішувати окремі дрібні спори між людьми) та публічне(має основний характер).
45.Природно-правові вчення в Німеччині XVII-XVIII cт. /Пуфендорф/
кін 17 ст під впливом феод роздробленості наслідків 30-ти річної війни та утвердження князівського абсолютизму в Нім зародж ідеї Просвітництва як спроба с-матизації та розповсюдж доктрини природного права, пристосування її до потреб буржуазного розвитку держави. В цей період зароджуються та розвиваються ідеї запереч реліг. та нац. нетерпимості, захисту справедливості, рівності людей, поліпш життя кріпаків, необхідн активізації політ сфери, особливо за участю всього народу. Засновниками Нім просвітництва вважають Пуфендорфа, Томазія, Вольфа.
Основні ідеї Пуфендорфа:
відсутня національна та релігійна ворожнеча, максимально задовольняються потреби людини, забезпечуються рівність та свобода людини, а правомірна поведінка людей забезпечується не примусом, а національною правосвідомістю.
Держава - продукт свідомої діяльності людей, яка утв в результаті обєднан людей на осн 2 договорів: між людьми - визначає засади об*єднання та форми держ управління , другий між людьми та обраними ними правителями - закріпл права та обовязки правителів, коло природніх прав: свобода віросповідання, свобода життя та думки, свобода місця перебування та незалежність від феодала
Найкраща - монархія, оскільки необмежена влада монарха забезпечувала суспільний порядок та безпеку підданих, гарантувала природну свободу людей, наділялась правом карати людей заради становлення загального блага
Якщо монарх керує Д збитково, що може призвести до загибелі Д, тоді народ може не підкоритися монарху та вимагати усунення монарха від влади.
Відносини між державою та церквою мають будуватися на засадах колегіалізму, відповідно до якого верховна влада визнавалася такою, що походить від Бога, церква не мала права втручатися в практичну діяльність Д, та отримувала можл вирішувати питання щодо світоглядних переконань.
