44.Вчення Цицерона про державу і право

Це засновник політико-правової думки в Ст Римі.

Держава виникає як результат розвитку з метою охорони власності. Держ-обєдн всіх вільних громадян, які згуртовані ідеями заг правопорядку.

Влада має здійснюватись на підставі закону. Держ і закони є підвладними заг, природному та Божому закону. Мислитель розрізняв 3 форми правління:

• Монархія (влада перебуває в руках однієї людини)

• Аристократія(влада в рука виборних осіб)

• Демократія(влада в руках всього народу)

Мислитель зазначає, що кожна з цих форм є недосконалою,бо не відображає інтереси держави та сусп.-ва на паритетних засадах, тому у сфері практичної діяльності держ треба взяти із вказаних форм найкращі традиції правління та створити так звану змішану форму, влада здійсн на засадах взаємного підпорядкування держави сусп-ву та навпаки. Основи такого підпорядкув мають бути закріпл правом у вигляді с-ми прав, заборон, обов’язків та повноважень. Держ діяч мав відповідати чітко встановленому віковому цензу, досвіду роботи, обиратися чи призначатися відповідно до свої властивостей: бути розсудливим, мудрим та справедливим, стриманим та красномовним.

До обов’язків громадян філософ відносив:

• слідувати моральним чеснотам

• Підвищувати свій рівень освіченості, бути справедливим

• Виконувати приписам законів

• Не чинити зла

• Не зазіхати на чужу власність

• Проявляти політичну активність

Вперше поділив право на природне та позитивне.

Природне право виникає раніше, має об’єктивний порядок походження та відображає потреби загального соціального блага. Позитивне право визначає потреби держави та правителі, які знаходяться при владі. Воно поділяється на приватне(має допоміжний характер, бо надає змогу вирішувати окремі дрібні спори між людьми) та публічне(має основний характер).

45.Природно-правові вчення в Німеччині XVII-XVIII cт. /Пуфендорф/

кін 17 ст під впливом феод роздробленості наслідків 30-ти річної війни та утвердження князівського абсолютизму в Нім зародж ідеї Просвітництва як спроба с-матизації та розповсюдж доктрини природного права, пристосування її до потреб буржуазного розвитку держави. В цей період зароджуються та розвиваються ідеї запереч реліг. та нац. нетерпимості, захисту справедливості, рівності людей, поліпш життя кріпаків, необхідн активізації політ сфери, особливо за участю всього народу. Засновниками Нім просвітництва вважають Пуфендорфа, Томазія, Вольфа.

Основні ідеї Пуфендорфа:

• відсутня національна та релігійна ворожнеча, максимально задовольняються потреби людини, забезпечуються рівність та свобода людини, а правомірна поведінка людей забезпечується не примусом, а національною правосвідомістю.

• Держава - продукт свідомої діяльності людей, яка утв в результаті обєднан людей на осн 2 договорів: між людьми - визначає засади об*єднання та форми держ управління , другий між людьми та обраними ними правителями - закріпл права та обовязки правителів, коло природніх прав: свобода віросповідання, свобода життя та думки, свобода місця перебування та незалежність від феодала

• Найкраща - монархія, оскільки необмежена влада монарха забезпечувала суспільний порядок та безпеку підданих, гарантувала природну свободу людей, наділялась правом карати людей заради становлення загального блага

• Якщо монарх керує Д збитково, що може призвести до загибелі Д, тоді народ може не підкоритися монарху та вимагати усунення монарха від влади.

• Відносини між державою та церквою мають будуватися на засадах колегіалізму, відповідно до якого верховна влада визнавалася такою, що походить від Бога, церква не мала права втручатися в практичну діяльність Д, та отримувала можл вирішувати питання щодо світоглядних переконань.