27.Платон про державу та право.

Платон - учень Сократа, вчення якого мало великий вплив на формув ідей мислителя.

Платон визначав державу як спільне поселення людей, обумовлене загальними потребами. Аристократія.

Поділив людей на три стани:

На чолі держави – філософи.Другий стан - воїни. Третій стан - хлібороби і ремісники. Особливістю була відсутність індивідуальної сім´ї і державне виховання громадян. Діти забираються у батьків з самого народження і виховуються державою.

Платон виходив із переконання, що його проект ідеальної держави може бути практично здійснений. Але навіть якщо така ідеальна держава виникне, вона не буде вічною, бо через неминуче псування людської натури зміниться іншими формами правління.

Мислитель надавав великого значення закону й законності в житті суспільства, вимагав суворого покарання за відхід від законів.

Розрізняв два види державного устрою:

1 - де над усім стоять правителі, 2 – закони над првителями.

Правильні й неправильні закони. Правильними є лише ті закони, які встановлені заради загального блага всієї держави в цілому, а не якоїсь обмеженої групи, що захопила владу.

28.Політичне і правове вчення Бенедикта Спінози.

Голландія. Послідовник Гроція.

Богословський трактат, Етика, Політичний трактат

Ідеї:

1. Соціальною цінністю є свобода та вільна думка, які забезпечуються пізнання світу людьми з метою визначення місця людини в світі та можливості підкорення всесвіту.

2. Право - результат самозбереження людей, яке забезпечує міцність суспільства та автономність індивіда.

3. Жодне суспільство не може існувати без сили та влади, та законів, які зменшують та стримують пристрасті людей,

4. Закони поширюються на суспільство шляхом закріплення правового статусу

5. Розробив концепцію суспільного договору як системи постійних відносин між верховною владою та підданими, де верховній владі належить видання, тлумачення та скасування законів, здійснення правосуддя тощо, а піддані зобов’язані підкорятися верховній владі та виконувати закони.

6. Недопустимо,щоб державна влада порушувала та зневажала закони, які нею встановлені, а також недопущення порушень природних прав людини.

7. Ідеал – демократична республіка, де влада та закони не протистоять народові

8. Закон – свобода, яка є рівною для усіх, розумною, спрямованою на загальне благо.

29.Загальна характеристика політико-правової думки у Росії другої половини ХІХ сторіччя (реформаторська течія; російський соціалізм; анархізм; ліберальне і революційне народництво; лібералізм; консерватизм).

Реформи 60-х pp. XIX ст., що розпочались у Росії, мали непослідовний характер і незабаром змінилися контрреформами, реакцією, що призвело до ідейного протиборства консерваторів, лібералів і радикалів.

Консервативний напрямок продовжував відстоювати непорушність самодержавства, самобутність розвитку Росії. Победоносцев виступав проти ідей народовладдя і парламентаризму, владу парламенту протиставляє монархії — «єдності розумної волі». Слов´янофіл К. Леонтьев вважав, що для Росії далекі як європейські ліберальні політичні і правові цінності, так і ідеї соціалізму і комунізму. Катков підтримав курс на контрреформи, критикував діяльність пореформених судів, земських установ, протиставляв російську державність конституційним державам, доводив її переваги у законодавстві, визначенні прав, свобод і обов´язків громадян.

Лібералізм за подолання самодержавної і кріпосницької сваволі, ств конституц монархії, громадянського суспільства. Чичерін вперше проаналізував достоїнства і недоліки представницьких органів правління. Недолік - низький рівень політичного знання в народі, труднощі з´єднання розрізнених воль, боротьба партій за панування. Влада завжди потребує моральної підтримки народу, а вона неможлива без свободи особи. Демократія ніколи не може бути ідеалом: вона дає перевагу найменш освіченій частині суспільства.

Народництво очолюване інтелігенцією. Дві основні тенденції: революційна і ліберальна. Ідеї:

1) проти капіталізму; за соціалізм

2) визнання самобутності російського економічного ладу і селянства

3) інтелігенція - носій прогресу

Внесок у народницький рух, теорію «рос. соціалізму» внесли Герцен, Чернишевський

Герцен.

1.сільська община – основа «російського соціалізму».

2.способи здійснення соціальної революції як мирні, так і насильницькі.

3.найкраща форма - соціальна республіка.

4.ідеал суспільства — колективна власність і солідарність, братерство і любов до всіх. Чернишевський закликав до селянського бунту,обґрунтовував неможливість для сучасної Росії шляху реформ «зверху»

Анархізм

Бакунін - ідея знищення держави. Виникнення держави пов´яз з природним прагненням людини. Економічна нерівність і відносини панування й підкорення - наслідок існування держави. Право - причина появи конкретних суспільних відносин. Держава створила капітал. Отже, необхідно знищити державу і капітал упаде сам по собі. Виступав за промислові і хліборобські асоціації, побудовані на основі автономії.

Кропоткін. Виникнення держави пов´яз із виникненням земельної власності. Існуючій державі Кропоткін протиставляв суспільство у формі асоціацій вільно об´єднаних комун і виробничих громад, у яких відсутній будь-який зовнішній примус щодо конкретного індивіда. Таке суспільство може бути побудоване тільки внаслідок революції.