
- •Предмет і об’єкт соціології.
- •Функції соціології
- •Структура соціології.
- •Основний зміст соціологічних поглядів о.Конта
- •Соціальна думка XVIII-XIX ст.
- •Лібер.Натур.Утопічний соціалізм
- •Соціальні спільноти
- •Типологія соціологічних досліджень
- •3)За відношенням до об’єкту дослідження:
- •4)За типом замовника та видом оплати:
- •5)За термінами проведення:
- •Методи збору соціологічної інформації
- •1.Метод спостереження в соціологічних дослідженнях.
- •Поняття соціальної структури суспільства
- •Соціальна стратифікація: поняття та види.
- •Розвиток соціально-демографічних процесів у сучасному світі.
- •1 Типологія сусп..:
- •2 Типологія суспільств(Гідденс):
- •3 Технократична типологія
- •Типологія особистості
- •Соціалізація особистості та її етапи і рівні
- •Девіантна поведінка та її види.
- •Соціологія особистості як наукова галузь, її взаємозв’язки з іншими науками.
- •.Сім’я як соц.. Інститут і основа формування особистості.
- •Конфлікт як соціальне явище.
- •Основні функції конфлікту:
- •Розвиток світової конфліктології у хх ст.(р.Дарендорф, л.Козер та ін.).
- •IV етап – кінець 60-х – 70-ті р.Р. Хх ст.
- •Політичні рухи та політичні партії
- •Процес праці має на меті:
- •За змістом розрізняють такі види праці:
- •Гігієнічні чинники:
- •Менеджмент як мистецтво управління економікою
- •Соціологія вільного часу.Вільний час студентської молоді.
- •Форми і види культури.
- •Предмет і об’єкт соціології релігії..
- •Взаємозвязок соціології релігії з релігієзнавством.
- •Взаємовідносини релігійних і громадських організацій.
Гігієнічні чинники:
нормальні умови праці: відсутність шуму, загазованості, вібрації;
умови побуту: роздягальні, душові, кімнати відпочинку, їдальня;
організація праці: сировина, інструменти, забезпечення завданням;
режим роботи: розумна тривалість робочого дня, перерви.
мотиватори задовольняють «внутрішні» потреби людини, які полягають у визнанні досягнутих успіхів у роботі, інтересі до її змісту, відповідальності, самостійності та інше.
№82,83
Менеджмент як мистецтво управління економікою
Соціальне управління – сукупність цілей, функцій, принципів та методів, взаємодія яких забезпечує ефективне функціонування соціальної системи.
Напрями соціального управління виробничим колективом:
Формування і оптимізація соціальної організації колективу.
Створення умов для здійснення працівниками своїх соціальних і політичних прав, на задоволення їх потенціальних і духовних потреб.
Виховання і розвиток соціально значущих якостей працівника.
Дослідження стану соціально-трудових відносин.
Система американського інженера Ф.Тейлора заклала основи наукової організації праці, вимагала нової організації управління, нових обов’язків управляючих - менеджерів.
Менеджмент – це специфічний соціальний і економічний інститут, який впливає на підприємницьку діяльність і породжує специфічний спосіб життя у ринковому суспільстві; сукупність осіб, зайнятих управлінською працею у сферах приватного та суспільного бізнесу, тобто своєрідний клас управляючих; наукова дисципліна, що вивчає проблеми управління суспільним виробництвом.
Менеджмент пов’язаний лише з проблемами управління виробництвом та розглядає ці проблеми комплексно, поєднуючи соціологічні, економічні, організаційні, психологічні та інші підходи.
Соціологія праці і управління розглядає не тільки проблеми управління виробництвом, а й методологічні та інші аспекти функціонування і розвитку соціальних інститутів, специфіку соціально-трудових відносин, різноманітні соціальні групи в сфері праці тощо, а також проблеми управління вона розглядає виходячи з найбільш широкого соціального змісту, використовуючи принципи, методи, закономірності соціального управління
Менеджмент – це мистецтво управління.
Принципи соціального управління – це основні положення, які відображають пізнані та засвоєні людиною об’єктивні закони та закономірності, якими органи управління керуються у процесі створення і функціонування соціальних систем управління.
Основні принципи системи управління за Ф. Тейлором:
Запровадження наукової організації праці.
Звільнення робітників, які працюють не на повну потужність.
Співробітництво адміністрації з робітниками в розв’язанні виробничих завдань.
Однакова відповідальність за справи на виробництві як адміністрації, так і робітників.
№57
Соціологія вільного часу.Вільний час студентської молоді.
Соціологія вільного часу — галузь соціології, яка вивчає особливості поведінки особистості, соціальної групи чи спільноти у час, вільний від праці, навчальної діяльності, задоволення різноманітних фізіологічних потреб (сон, споживання їжі тощо).
Ця галузь досліджує вільний час як суттєвий елемент способу життя особистості, групи, спільноти; співвідношення його з іншими елементами бюджету часу, особливо з робочим часом і працею; специфіку його взаємозв'язку з соціальними інституціями (освітою, сім'єю, засобами масової комунікації тощо), із соціальною структурою, соціальними процесами, соціальною мобільністю, культурними трансформаціями тощо.
№88
Соціологія культури- це галузь соц.. яка вивч. К-ру як соц.. явище, її місце і роль.
Предметом соціології культури є соціальний механізм розвитку культурної сфери, поведінка соціальних суб’єктів у культурній сфері.
Об’єктом соціології культури є культура суспільства як соціальне явище, її виникнення, розвиток, тенденції та суперечності, вплив на різні суспільні групи та її місце у духовному житті суспільства.
В ХІХ ст. певного поширення набув соціокультурний підхід. Російський філософ і соціолог М. Данилевський (1822 – 1885) виділив 13 культурно-історичних типів, середн них і “слов’янський”. У ХХ ст. німецький філософ О. Шпенглер (1880 – 1936) вважав, що культурно-історичні типи (вісім) – це замкнуті організми, які протистоять один одному
№89
Категорії та функції соціології культури.
До основних категорій соціології культури відносять “норми”, “цінності”, “ціннісні орієнтації”, “зразки поведінки”, “менталітет”, “інтереси” та ін.
Функції культури:
генетична – культура розвиваєтсья одночасно з формуванням суспільства, вона народжена ним і впливає на нього;
ціннісно-нормативна (виховна) – культурні норми, цінності, ціннісні орієнтації впливають на соціалізацію індивідів;
інтегративна – впливає на розвиток культурних відносин;
регулятивна – збереження відносної цілісності суспільства;
творча – пов’язана з виробництвом засобів подальшого розвитку суспільного й індивідуального життя;
світоглядна – елементом культури є світогляд, який формується в межах культурної системи;
комунікативна – важливим елементом культури є мова, як основний засіб
спілкування людей.
№90