IV етап – кінець 60-х – 70-ті р.Р. Хх ст.

У працях Т. Парсонса «Економіка та суспільство» (1956 р.) та Н. Смелзера «Соціологія економічного життя» (1962 р.) вперше здійснена спроба описати предмет, розглянути історію економічної соціології. Економіка є однією з підсистем соціальної системи, яка виконує функцію адаптації суспільства до навколишнього середовища.

Еміль Дюркгейм – 1983 р. Праця «Про розподіл суспільної праці», в якій подано тлумачення соціальних процесів у економічній сфері. Він вперше описав працю як соціальний процес інтеграції суспільства, довів, що соціальні протиріччя є причиною анемічності відповідних відносин.

Економічний процес розподілу праці має не лише соціальні наслідки, але й сам обумовлений соціальним станом суспільства.

№69

Теоретико-методологічні дослідження

-зв’язок суспільства з економікою і економічною сферою; -соціальний механізм управління економікою; -соціально-економічні процеси; -соціальна структура суспільства; -соціально-економічна активність населення; -участь працівників в управлінні об’єктом; -культура як регулятор соціально-економічних процесів

№68

Економічна соціологія проводить дослідження в трьох основних напрямах:

• дослідження статистичних аспектів взаємоз’язків економічної і соціальної сфер;

• вироблення підходу до розвитку економіки як до соціального процесу;

• функціонування і розвиток соціального механізму.

Прикладні дослідження охоплюють наступні проблеми:

1. оцінка економічної і соціальної ефективності соціального механізму;

2. визначення тенденцій і закономірностей зміни елементів соціального механізму;

3. вдосконалення елементів соціального механізму

№67

Предмет:Механізм регулювання економічними відностнами

Обєкт:Економіка як соц. Явище.

Економічна соціологія-галузь соц.. яка досліджує явища і процеси які відбуваються в економікі.

№73

Єконом соц.. почала формуватися значно пізніше ніж в Америці. На розв. Впливали Грушевський, Винниченко, Садовський. Розвивали ідею революційного соціалізму. Туган Барановський- розробив теорію криз.

№74

Основні структурні елементи єконом. Сфери- сукупність підприємств де відбув. Виробництво, обмін, споживання і розподіл.

№77

Політичні рухи та політичні партії

Політична партія- добровільна організація, що об’єднує певну частину індивідів, прагне до влади.

Політ. Рух- добровільне обєднання , що прагне до змін., не є так суворо організована як політ. Партія.

№76

Держава-це форма політичнї організації сусп.., головний політ. Інститут.

Форми держави:

1. Тоталітарррна( суворий контроль збоку держави)

2. Авторитарна (монарх, диктатор)

3. Демократична (власть народа)

№79

Соціологія управління- це галузь що вивчає закономірності впливу на процеси які відбув. В сусп.. в процесі управління

Обєкт- сист управління , засоби управління, методи управління.

Предмет- сам процес управління.

№80

Соціологія праці – галузева соціологічна теорія, яка вивчає закономірності формування, функціонування й розвитку соціальних утворень (систем, спільнот та інститутів) у сфері праці й пов’язані з ними процеси та явища.

Представники:О. Конт, Е. Дюркгейм, К. Маркс,    М. Вебер. Ця галузева соціологія набула значного розвитку завдяки зу­силлям російських учених, зокрема: І. Чанглі, Л. Гордона, Є. Клопова, А. Дикарьової, В. Подмаркова, А. Кравченка, а також українських - В. Полторака, В. Пилипенка, К. Гри­щенка, Є. Суїменка. А. Ручки, М. Сакади та ін.

Основні проблемні дослідження в сучасній соціології праці:

• зайнятість населення;

• вироблення й реалізація засобів соціального захисту працюючих;

• потреби та інтереси робітників у виробничій сфері;

• вивчення умов праці;

• впровадження на підприємствах наукового менеджменту;

• вирішення трудових конфліктів.

Предмет соціології праці – це праця як суспільно значуще явище, як процес відтворення знань та умінь особи, як вид соціальної діяльності.

Категорія „праця” є головною, навколо неї будується система категорій цієї галузевої соціології.

Праця - це цілеспрямована діяльність, змістом якої є зміна природної речовини з метою задоволення суспільних потреб.

№81

Праця - цілеспрямована діяльність людей, в результаті якої створюються матеріальні і духовні блага. Процес праці включає до себе діяльність людини, предмет праці, знаряддя.

Зміст і характер праці тісно пов’язані між собою і характеризують конкретний вид трудової діяльності з двох боків, межуючи і частково накладаючись один на одного. Головним чинником змісту праці є розвиток матеріально-технічної бази виробництва, впровадження досягнень науково-технічного прогресу.