- •1. Моделі стратегічного управління їх характеристика та особливості використання у сучасній управлінській практиці
- •2. Конкурентні переваги, сутність, класифікація. Носії конкурентних переваг підприємства.
- •Гурвіца, лапласа, селіджа
- •5. Ключові гіпотези страт управління за Ансоффом. Випадковість стійкість та д-сть
- •6 Методи визначення конкурспр п-ва та його товарів та послуг. Особливості страт управління конкурентоспроможністю п-ва
- •Сутність класифікація та основні хар-ки конкур переваг підприємства
- •8.Ключові компетенції п-ва.Основні хар-ки компетенцій ієрархія компетенцій
- •9.Страт управління на засадах контролю екстраполяції передбачення змін та гнучких екстрених рішень
- •10. Ключові гіпотези стратегічного управління.
- •11. Оцінювання ємності ринку в процесі управління страт. Позицією п-ва
- •12. Різновиди корпоративних, ділових та функціональних стратегій у стратегічному наборі п-ва
- •Піходи до управління страт змінами в організації їх хар-ка. Методи проведення стратегічних змін.
- •Оцінювання стратегічних альтернатив п-ва. Система критеріїв оцінювання стратегі
- •16. Особливості стратегічного управління конкурентоспроможністю п-ва
- •17. Моделі стратегічного управління їх відповідність рівню передбачуваності змін у зовнішньому середовищі організації
- •18. Поняття конкурентоспроможності п-ва та конкурентоспроможності його товарів і послуг. Наукові підходи до вихначення конкурентоспроможності.
- •19. Охарактеризуйте наступні методи оцінки конкурентоспроможності; метод рангів, метод балів, метод різниць, метод еталону
- •24. Умови реалізації стратегії на п-ві. Орг структура управління
- •25. Поняття сильних і слабких сигналів зовнішнього середовища. Побудова системи управління на основі слабких сигналів
- •26. Наукові підходи до оцінки привабливості стратегічної зони господарювання. Стратегічна гнучкість і синергізм сзг.
- •27. Оцінювання конкурентоспроможності на основі матричних методів
- •28. Різновиди моделей оцінювання стратегічної позиції підприємства
- •29. Побудова системи управління на основі ранжування стратегічних завдань
- •30. Суть стратегічних змін та визначення їх рівня, хар-ка впливу різнорівневих стратегічних змін на п-ві
29. Побудова системи управління на основі ранжування стратегічних завдань
Цей метод орієнтований на управління в реальному масштабі за умов, коли у системі управління п-вом здійснюється категоризація завдань за ступенем терміновості та важливості, а завдання, які мають найвищі пріорітети, передаються у відповідні підрозділи п-ва для підготовки і прийняття рішень. Цей метод ґрунтується на принципі своєчасних рішень, при якому виконання стратегічних завдань здійснюють безперервно протягом всього року планування із щомісячним переглядом і корекцією переліку стратегічних завдань.
Цей підхід передбачає такі кроки:
1) Організацію постійного спостереження за всіма тенденціями у зовнішньому середовищі (ринковими, технічними, економічними, соціальними, політичними і т.п.).
2) Доведення результатів спостережень до керівництва.
3) Вище керівництво спільно з плановим підрозділом поділяє завдання на чотири категорії:
· терміновіші (потребують негайного вирішення);
· важливі, середньотермінові, які «укладаються» в наступний плановий цикл;
· нетермінові задачі, які потребують постійного контролю;
· хибні, які не заслуговують на увагу.
4) Термінові завдання передаються відповідним підрозділам або створюються спеціальні оперативні групи для негайного розв’язання проблеми.
5) Для середньотермінових та нетермінових задач розробляються відповідні рішення, які оформлюються та контролюються вищим керівництвом, вибір рішень здійснюється з точки зору стратегічних та тактичних наслідків.
6) Прийняття рішень контролюється вищим керівництвом з позицій стратегічних і тактичних наслідків.
7) Керівництво переглядає пріоритетність проблем.
30. Суть стратегічних змін та визначення їх рівня, хар-ка впливу різнорівневих стратегічних змін на п-ві
Стратегічні зміни - це зміни, пов'язані з освоєнням п-вом нової галузі, ринку, товару чи технології відповідно до стратегічного плану.
Рівні організаційних змін на п-ві залежно від стану основних чинників, що визначають доцільність і глибину зміни:
- перебудова (реорганізація) передбачає суттєву зміну п-ва, що впливає на місію та організаційну структуру;
- радикальні зміни передбачають зміну організаційних структури та культури;
- помірні перетворення передбачають зміни в організації вир-ва та маркетингу;
- звичайні зміни передбачають зміни у сис-мі маркетингу;
- незмінне функціонування передбачає продовження тієї ж стратегії, що не потребує ніяких змін.
Типи страт-них змін:
1. Реінжиніринг - фундаментальне переосмислення та радикальна перебудова госп-х процесів з метою досягнення істотного їхнього поліпшення; передбачає відмову від застарілих правил, систем і структур, що склалися, та пропонує нові способи організації діяльності з метою істотної зміни показників діяльності.
2. Реструктуризація - проведення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну оргструктури, форми власності, організаційно-правової форми з метою підвищення ефективності вир-ва, збільш-я обсягу випуску конкурентоспроможної продукції, фінансового оздоровлення.
3. Нововведення - кінцевий результат інтелектуальної діяльності, втілений у виведеному на ринок новому або вдосконаленому продукті, технологічному процесі, що використовується у практичній діяльності або в новому підході до надання соціальних послуг.