14. Оцінювання стратегічних альтернатив п-ва. Система критеріїв оцінювання стратегі

Альтернативи стратегічного розвитку підприємства:

- обмежене зростання, застосовується у статичних галузях і на ринках з насиченим попитом;

- розширене зростання, застосовується у зростаючих галузях і на ринках з ненасиченим попитом; - скорочення діяльності, застосовується для лік- відації, обмеження масштабів діяльності, пере орієнтації виробництва;

- реорганізація, застосовується в умовах кризи або зміни вищого керівництва підприємства.

Для аналізу та обгрунтування стратегічних альтернатив розвитку видів діяльності або продукції підприємства застосовується (портфельний) матричний аналіз. Матриці можна будувати з використанням будь-якої пари показників стратегічної позиції підприємства. Такими показниками можуть бути: темп зростання галузі, ринкова частка, конкурентні сильні позиції підприємства, фаза життєвого циклу продукту (або ринку). Зазвичай один показник матриці характеризує привабливість ринкового середовища, а другий - сильні позиції підприємства на ринку.

Найширше використання мають такі матриці:- «зростання - частка» (Бостонської консультаційної фірми);

- «привабливість - конкурентна позиція» («Дженерал Електрик» - «Мак-Кінзі»);

- «галузева привабливість - конкурентоспроможність» («Shell» - DPM).

При виборі оптимальної стратегії її прийнятність для підприємства оцінюється за такими напрямами:

- щодо стану та вимог зовнішнього середовища;

- потенціалу підприємства;

- рівня ризику.

До зовнішніх факторів, що впливають на вибір і зміст стратегії, відносяться:

- соціальні, політичні, правові та громадянські фактори;

- привабливість галузі та умови конкуренції в ній;

- можливості та загрози, що існують у зовнішньому середовищі.

До внутрішніх факторів, що впливають на вибір і зміст стратегії, відносяться:

- конкурентоспроможність підприємства, його сильні та слабкі позиції;

- філософія бізнесу, амбіції та етичні принципи керівництва;

- загальні цінності та культура підприємства.

Для успішної реалізації стратегії підприємства за наявності можливостей і відсутності загроз у зовнішньому середовищі важливу роль відіграє часовий фактор.

16. Особливості стратегічного управління конкурентоспроможністю п-ва

В сучасних умовах розвитку ринкової економіки і жорсткої конкуренції стратегічною задачею кожного підприємства є забезпечення стійких конкурентних переваг на ринку, що обумовлює необхідність розробки комплексної системи стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємств на основі маркетингу (КССУКП)

КС СУКП – це сукупність взаємопов’язаних стратегічних елементів систем управління конкурентоспроможністю підприємств для забезпечення довгострокових конкурентних переваг на ринку.

КС СУКПП включає наступні системи: систему стратегічного планування конкурентоспроможності підприємств, систему діагностики конкурентоспроможності підприємств та систему стратегічної організації і контролю управління конкурентоспроможністю підприємств.

Система стратегічного планування конкурентоспроможності підприємств складається з наступних підсистем: підсистема вибору напрямку стратегій і цілепокладення; підсистема макрорівня аудиту конкурентного середовища; підсистема мікрорівня аудиту конкурентного середовища; підсистема формування портфелю стратегій.

Підсистема вибору напрямку стратегій і цілепокладення передбачає визначення місії підприємства і розробку стратегічних цілей підприємства.

Підсистема макрорівня аудиту конкурентного середовища передбачає аналіз загальних інституціональних передумов конкуренції; аналіз економічних передумов конкуренції; аналіз соціально-демографічних передумов конкуренції; аналіз технологічних передумов конкуренції; складання профілю конкурентного середовища.

Підсистема мікрорівня аудиту конкурентного середовища передбачає: оцінку рівня загрози інтенсивності конкуренції; оцінку рівня загрози появи нових конкурентів; оцінку рівня загрози посилення ринкової влади споживачів; оцінку рівня загрози зростання ринкової влади постачальників; оцінку рівня загрози товарів-замінників.

Підсистема формування портфелю стратегій передбачає розробку стратегії комплексу маркетингу, а саме товарних стратегій, стратегій в області цінової політики, в області збуту і розподілу, в області просування, у тому числі рекламні стратегії. Вони забезпечать підприємству вибір засобу найкращого використання елементів маркетингу-мікс з ціллю підвищення ефективності маркетингових зусиль підприємства на цільовому ринку.

Управління конкурентоспроможністю підприємства відбувається на трьох рівнях: оперативному(конкурентоспроможність продукції або послуг), тактичному (конкурентоспроможність підприємства, конкурентоспроможність торгової марки), стратегічному (конкурентоспроможність потенціалу підприємства).