3. Облікова процедура реєстрації банку та змін до статутного капіталу.

ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Банки можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. Банк набуває статусу спеціалізованого банку за умови, що більше 50 % його активів є однотипними.

Основна вимога при реєстрації банку – дотримання нормативу мінімального розміру статутного капіталу.

Особа, уповноважена засновником юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для погодження статуту цієї особи подає Національному банку України разом із заявою про погодження статуту такі документи:

1) протоколи зборів засновників та установчих зборів, договір про створення банку або рішення про створення державного банку;

2) статут банку;

3)копії документів, визначених НБУ, необхідних для ідентифікації самого засновника та всіх осіб учасників у частці.

4) документи, визначені НБУ, що дають змогу зробити висновок про: ділову репутацію самого засновника, фінансовий стан та майновий стан засновника, наявність у засновника достатньої кількості власних коштів для здійснення заявленого внеску до статутного капіталу;

5) документи, що засвідчують повну сплату засновниками внесків до статутного капіталу;

6) відомості про структуру власності самої юридичної особи; 7) відомості за формою, встановленою Національним банком України, про асоційованих осіб засновника - фізичної особи;

8) відомості за формою про юридичних осіб, у яких засновник - фізична особа є керівником та/або контролером;

9) копію тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

10) висновок Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених законодавством України;

11) копію платіжного документа про внесення плати за погодження статуту банку, розмір якої встановлюється Національним банком України.

Тільки після реєстрації банку у територіальному управлінні НБУ за місцезнаходження новоствореного банку, йому відкривається кореспондентський рахунок. На цей рахунок не пізніше наступного дня після його відкриття перераховуються кошти із накопичувального рахунку, які і утворюють статутний капітал банку, обсяг якого обліковується за балансовим рахунком 5000 П “Зареєстрований статутний капітал банку”. З метою відображення в обліку суми зареєстрованого, але не сплаченого акціонерами (учасниками) банку статутного капіталу (до реєстрації не більше 80 днів) використовується механізм запису за контрпасивним рахунком 5001 “Несплачений зареєстрований статутний капітал”.

1. на суму зареєстрованої і сплаченої частини статутного капіталу банку (сума повинна бути не меншою 120 млн.грн.):

Дебет 1200 Кредит 5000

2. на суму зареєстрованого, але ще не сплаченого акціонерами статутного капіталу (сума підписного капіталу, яка більша 120 млн.грн.) :

Дебет 5001 Кредит 5000

3. Дебет 1200 Кредит 5010 «Емісійні різниці»

До реєстрації змін до статутного банку у зв’язку зі збільшенням статутного капіталу у системі бухгалтерського обліку виконуються такі записи:

• на суму попередніх внесків до статутного капіталуза номіналом:

Дебет рахунку 1200 А Кореспондентський рахунок банку у Національному банку України.

Кредит рахунку 3630 П Внески за незареєстрованим статутним капіталом.

Після реєстрації змін до статутного капіталу.

• на суму фактично отриманих внесків за номіналом:

Дебет рахунку 3630 П Внески за незареєстрованим статутним капіталом.

Кредит рахунку 5000 П Зареєстрований статутний капітал банку

• на суму різниць між ціною додаткових внесків та їх номіналом (P>N)

Дебет рахунку 1200 А Кореспондентський рахунок банку у Національному банку України.

Кредит рахунку 5010 П Емісійні різниці.

Одночасно на суму, що залишилася несплаченою і яку відповідно до чинного законодавства, необхідно внести протягом року з часу реєстрації змін, виконується запис:

Дебет рахунку 5001 КП Несплачений зареєстрований статутний капітал банку.

Кредит рахунку 5000 П Зареєстрований статутний капітал банку.

Факт отримання внесків

Дебет рахунків грошових коштів 1200, 1001, 2600, 2620, 2650

Кредит рахунків 5001, 5010.

Збільшення капіталу банку можливе ще в одному випадку, коли за результатами діяльності банку отриманий значний обсяг прибутку і акціонери або засновники вирішують частину прибутку віддати на збільшення капіталу. Ця процедура називається капіталізацією дивідендів. Дебет 5040 П Прибуток звітного року.

Кредит рахунку 5003 П Дивіденди, спрямовані на збільшення статутного капіталу.

За умови, що банк пройде процедуру перереєстрації, накопичена сума спрямовується на збільшення статутного капіталу, що відповідає бухгалтерському проведенню:

Дебет рахунку 5003 П Дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу

Кредит рахунку 5000 П Зареєстрований статутний капітал банку.

4. Описати облікову процедуру за операціями з викупу в акціонерів власних акцій банку: за номіналом і за ціною, що перевищує номінал, за ціною нижчою від номіналу. Порядок повторного розміщення акцій та внесення змін до статутного капіталу за необхідності.

Процедура викупу акцій (часток, паїв) здійснюється за такими правилами:

1. За рахунком 5002 викуплені акції (частки, паї) обліковуються за їх номінальною вартістю;

2. Викуп власних акцій в акціонерів банку за ціною, що перевищує їх номінальну вартість допускається в межах залишку за рахунком 5010 «Емісійні різниці». Сума перевищення ціни викупу над номінальною вартістю:

Дебет рахунку 5010 П Емісійні різниці

Кредит рахунків грошових коштів

3. Якщо акції викуповуються за ціною нижчою від їх номінальної вартості, то за кредитом рахунку 5010 «Емісійні різниці» відображається сума перевищення номінальної вартості всього обсягу викуплених акцій над ціною їх викупу. Сума перевищення номінальної вартості всіх викуплених акцій їх ціну викупу:

Дебет рахунку 5002 КП Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників) (на номінальну вартість викуплених акцій)

Кредит рахунку 5010 П Емісійні різниці

4. За недостатності залишку коштів за рахунком 5010 «Емісійні різниці»та потребі викупити акції, за ціною, вищою від номіналу, джерелом покриття різниці (між ціною викупу і номіналом) виступає нерозподілений прибуток минулих років (рахунок 5030 П) або кошти інших фондів банку (рахунок 5022 П).

5. Викуплені акції мають бути розміщені серед нових акціонерів протягом року з дня їх викупу. Якщо це зробити не вдається, то банк приступає до процедури реєстрації змін у статутному капіталі у сторону зменшення його розміру. Правило 5 діє для процедури анулювання акцій, на загальну вартість анульованих акцій зменшується розмір статутного капіталу:

Дебет рахунку 5000 П Зареєстрований статутний капітал банку

Кредит рахунку 5002 КП Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників).

При відображенні в обліку процедури повторного розміщення акцій, що обліковувались як викуплені в акціонерів (учасників), бухгалтерські записи мають зафіксувати:

1. Отримання грошових коштів за реалізовані акції (дебетуються рахунки грошових коштів);

2. Закриття залишку за рахунком 5002 (рахунок кредитується);

3. Відображення емісійних різниць за умови реалізації акцій за ціною вищою від номіналу (кредитується рахунок 5010);

4. Відображення зменшення залишку за рахунком 5010 за умови розміщення акцій за ціною, що нижче від їх номіналу (дебетується рахунок 5010).

5. Сутність принципу нарахування доходів (витрат). Як у чинному плані рахунків враховано його дію стосовно строкових коштів суб’єктів господарювання та фізичних осіб. Навести потрібну кореспонденцію рахунків із поясненням змісту операції, що визначається наведеною кореспонденцією.

Загальні правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України затверджені Постановою Правління НБУ від 18.06.2003 р. за № 255 із змінами і доповненнями в редакції 2010 р.

Економічний зміст принципу нарахування полягає в тому, що доходи і витрати банку в обліку фіксуються за фактом зароблення доходу чи виникнення зобов’язання, а не за фактом отримання чи сплати грошових коштів. Принцип нарахування передбачає: 1) визнання результату операції протягом періоду її здійснення; 2) відображення операції у фінансовій звітності того періоду, у якому вона проведена; 3) формування інформації про зобов’язання до оплати (кредитове сальдо рахунків нарахованих витрат) та про суми до отримання (дебетове сальдо рахунків нарахованих доходів).

Для відображення у системі рахунків сум доходів (витрат) необхідно пересвідчитись у дотриманні таких умов:

- заборгованість за активами та зобов’язаннями банку є реальною;

- фінансовий результат операції, пов’язаної з наданням (отриманням) послуг можна точно визначити.

Втім, з огляду на принцип нарахування, у системі бухгалтерського обліку нараховані доходи (витрати) відображаються один раз в місяць (якщо програмний продукт дозволяє, то ця операція фіксується щоденно).

Загальні правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України затверджені Постановою Правління НБУ від 18.06.2003 р. за № 255 із змінами і доповненнями в редакції 2010 р.