
- •1).Вел. Визн. Не змінюється від заміни рядків його стовпцями(транспонування матр. Її визн. Не змінює)
- •6.Розв’язання слар за формулами Крамера.
- •8.Метод Гауса.
- •9.Метод Жордано Гауса.
- •10.Однорідні cлар, Їх тривіальне розв’язання
- •11.Вектори. Лінійні дії над векторами. Властивості. Довжина вектора. Кут між векторами. Відстань між 2-ма точками. Проекція вектора на вісь. Координати вектора.
- •12.Лінійний векторний простір.Лінійно-залежні і лінійно-незалежні системи векторів. Базис простору. Розкладання вектора за базисом.N-вимірний вектор
- •13.Скалярний добуток векторів і його властивості. Модуль вектора, кут між векторами, напрямні косинуси вектора. Необхідна й достатня умови перпендикулярності двох векторів.
- •14.Векторний добуток векторів і його властивості. Геометричні застосування векторного добутку.
- •15. Мішаний добуток векторів і його властивості. Обчислення об’ємів паралелепіпеда, призми, пірамід. Необхідна й достатня умови компланарності 3-х векторів
- •16.Пряма на площині. Рівняння прямої: векторне, загальне, із кутовим коефіцієнтом, у відрізках, що проходить через дві дані точки.
- •17. Нормальне рівняння прямої на площині. Зведення загального рівняння прямої до нормального вигляду. Відстань від точки до прямої.
- •20.Гіпербола. Канонічне рівняння, ексцентриситет, фокуси, асимптоти. Основна властивість гіперболи
- •21.Парабола. Канонічне рівняння, директриса. Основна властивість параболи.
- •22.Площина в просторі.Векторне і загальне рівняння площини, його дослідження.
- •23.Рівняння площини, що проходить через 3 дані точки й у відрізках.
- •24.Нормальне рівняння площини. Зведення загального рівняння площини до нормального вигляду. Відстань від точки до площини
- •25.Кут між двома площинами. Умови паралельності й перпендикулярності площин.
- •26. Векторне, канонічні і параметричні рівняння прямої у просторі. Кут між прямими в просторі. Кут між прямою й площиною. Умови паралельності й перпендикулярності прямих, прямій і площині
- •27.Рівняння прямої у r3, що проходить через дві дані точки. Рівняння прямої як лінії перетину двох площин. Перехід до канонічних рівнянь прямої
- •28. Функція однієї змінної, означення. Способи завдання функцій. Основні елементарні функції і їх графіки
- •29. Деякі типи функцій: монотонно зростаючі (спадаючі), обмежені й необмежені, парні й непарні, періодичні
- •30.Числова послідовність, види числової послідовності. Границя числової послідовності. Основні теореми про границю.
- •31.Границя функції у точці, границя функції на нескінченності. Геометричний зміст. Однобічні границі.
- •32.Нескінченно малі і нескінченно великі функції, зв'язок між ними, властивості. Теореми про нескінченно малі функції. Порівняння нескінченно малих функцій.
- •33. Основні теореми про границі
- •34.Теорема про границю проміжної функції
- •35. Перша визначна границя (довести). Друга визначна границя. Число е..
- •36.Неперервність функції у точці (означення). Однобічна неперервність. Властивості функцій, неперервних у точці.
- •37.Точки розриву. Класифікація точок розриву функції
- •38.Неперервність функції на відрізку. Властивості функцій, неперервних на відрізку
- •39.Похідна функції, її геометричний і механічний зміст. Однобічні похідні. Необхідна умова існування похідної
- •41. Основні правила диференціювання. Похідна суми, різниці, добутку й частки. Похідна складної функції.
- •42. Похідна оберненої функції. Похідні функцій
- •43.Логарифмічне диференціювання. Неявні функції і їх диференціювання.
- •44 Похідні елементарних функцій. Таблиця похідних
- •45.Параметричне задання функції.Похідна від функції заданої параметрично
- •47.Диференціал функції. Застосування диференціала в наближених обчисленнях. Геометричний зміст диференціала і його властивості. Інваріантність.
- •49. Теореми Ферма, Ролля, Лагранжа і їхня геометрична інтерпретація
- •50. Теорема Коші.
- •51. Правило Лопіталя. Розкриття невизначеностей.
- •52.Екстремум ф-ї. Необхідна умова існування екстремуму. (Теорема Ферма).
- •53.Найбільше і найменше значення ф-ції на відрізку.
- •54. Дослідження функції на опуклість, увігнутість. Точки перегину.
- •55. Асимптоти кривої.
- •56.Первісна і її властивості. Невизначений інтеграл і його властивості. Основні правила інтегрування.
- •57.Інтегруваання методом заміни змінної.
- •62.Інтеграли від ірраціональних ф-цій
- •63. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій.
- •64.Визначений інтеграл, як границя інтегральної суми. Теорема існування. Геометричний зміст визначеного інтеграла.
- •65.Властивості визначеного інтеграла.
29. Деякі типи функцій: монотонно зростаючі (спадаючі), обмежені й необмежені, парні й непарні, періодичні
Нехай на множині Х задана функція y = f(x). Якщо для всіх x1, x2 ∈ X з умови x1 < x2 випливає нерівність f(x1) < f(x2), то функція називається монотонно зростаючою (рис. 1.1 а), якщо ж виконується нерівність f(x1) > f(x2), то функція називається монотонно спадною
Множина
Х називається симетричною множиною,
якщо
x
X
існує (−x)
X.
Функцію f(x), визначену на симетричній
множині Х, називають парною, якщо для
всіх xєX виконується рівність f(−x) =
f(x), і непарною, якщо f(−x)= − f(x). Графік
парної функції симетричний відносно
осі Oу, а графік непарної функції
симетричний відносно початкукоординат.
Функція f(x) називається періодичною,
якщо існує таке числоT ≠ 0, що f(x ± T) =
f(x) для всіх x
X.
Найменше число Т, що має таку властивість,
називається основним періодом функції.
Нехай функція y = f(x) задана на множині
Х.Якщо існує таке число М, що f(x) ≤ M для
всіх x∈X, то кажуть,що f(x) обмежена зверху.
Якщо число M не існує, то ка-
жуть, що f(x) необмежена зверху.Якщо існує таке число m, що f(x) ≥ m для всіх x∈X, то кажуть,що f(x) обмежена знизу. Якщо число m не існує, то кажуть, що f(x) необмежена знизу.Якщо існує таке число c > 0, що | f(x)| ≤ c для всіх x X, то кажуть, що f(x) обмежена. Обмеженість функції означає їїобмеженість зверху і знизу.
30.Числова послідовність, види числової послідовності. Границя числової послідовності. Основні теореми про границю.
Функцію
xn = f(n), задану на множині натуральних
чисел N (n
N),називають
числовою послідовністю і позначають
{
}
{
,
,
...,
, ...}Числа x1, x2, …, xn,… називають членами
(елементами) послідовності,xn – загальним
(n-м) членом, а n – його номером. Кажуть
ще, що змінна x пробігає значення
послідовності {
}Загальний
член послідовності є функцією від
номера n: xn = f(n),n
N.
Послідовність {xn} називається обмеженою
зверху (знизу), якщо всі її члени не
більші (не менші) деякого числа M: xn ≤
M, (xn ≥ M) (n
N). Послідовність {xn} називається
обмеженою, якщо всі її члени за модулем
не більші деякого додатного числа M:
|xn| ≤ M, (n
N, M > 0).
Послідовність {xn} називається зростаючою (неспадною), якщо для будь-якого n виконується нерівність xn+1 > xn (xn+1 ≥ xn).Послідовність {xn} називається спадною, якщо
для будь-якого n виконується нерівність xn+1 < xn (xn+1 ≤ xn).Зростаючі, спадні, незростаючі, неспадні послідовності називаються монотонними.Число а називається границею послідовності { },якщо ε> 0,
існує
таке натуральне число N = N(ε), що для всіх
членів послідовності з номерами n > N
виконується нерівність |xn–a|< ε. У
цьому випадку кажуть, що послідовність
{xn} збігається до числа а, і записують
це так:
=a.
Теореми 2-4. Якщо існують скінченні границі послідовностей
{xn}
і {yn}:
a,
=b,то
існують і границі їхньої суми, різниці,
добутку й частки:
1.
=
±
=
−
границя суми(різниці) послідовностей
дорівнює сумі (різниці) границь.
2.
=
=
−границя
добутку послідовностей дорівнює добутку
границь.
3.
=
=
–границя
частки послідовностей дорівнює частці
границь