- •1).Вел. Визн. Не змінюється від заміни рядків його стовпцями(транспонування матр. Її визн. Не змінює)
- •6.Розв’язання слар за формулами Крамера.
- •8.Метод Гауса.
- •9.Метод Жордано Гауса.
- •10.Однорідні cлар, Їх тривіальне розв’язання
- •11.Вектори. Лінійні дії над векторами. Властивості. Довжина вектора. Кут між векторами. Відстань між 2-ма точками. Проекція вектора на вісь. Координати вектора.
- •12.Лінійний векторний простір.Лінійно-залежні і лінійно-незалежні системи векторів. Базис простору. Розкладання вектора за базисом.N-вимірний вектор
- •15. Мішаний добуток векторів і його властивості. Обчислення об’ємів паралелепіпеда, призми, пірамід. Необхідна й достатня умови компланарності 3-х векторів
- •13.Скалярний добуток векторів і його властивості. Модуль вектора, кут між векторами, напрямні косинуси вектора. Необхідна й достатня умови перпендикулярності двох векторів.
- •14.Векторний добуток векторів і його властивості. Геометричні застосування векторного добутку.
- •16.Пряма на площині. Рівняння прямої: векторне, загальне, із кутовим коефіцієнтом, у відрізках, що проходить через дві дані точки.
- •17. Нормальне рівняння прямої на площині. Зведення загального рівняння прямої до нормального вигляду. Відстань від точки до прямої.
- •20.Гіпербола. Канонічне рівняння, ексцентриситет, фокуси, асимптоти. Основна властивість гіперболи
- •21.Парабола. Канонічне рівняння, директриса. Основна властивість параболи.
- •22.Площина в просторі.Векторне і загальне рівняння площини, його дослідження.
- •23.Рівняння площини, що проходить через 3 дані точки й у відрізках.
- •24.Нормальне рівняння площини. Зведення загального рівняння площини до нормального вигляду. Відстань від точки до площини
- •25.Кут між двома площинами. Умови паралельності й перпендикулярності площин.
- •26. Векторне, канонічні і параметричні рівняння прямої у просторі. Кут між прямими в просторі. Кут між прямою й площиною. Умови паралельності й перпендикулярності прямих, прямій і площині
- •27.Рівняння прямої у r3, що проходить через дві дані точки. Рівняння прямої як лінії перетину двох площин. Перехід до канонічних рівнянь прямої
- •28. Функція однієї змінної, означення. Способи завдання функцій. Основні елементарні функції і їх графіки
- •29. Деякі типи функцій: монотонно зростаючі (спадаючі), обмежені й необмежені, парні й непарні, періодичні
- •30.Числова послідовність, види числової послідовності. Границя числової послідовності. Основні теореми про границю.
- •31.Границя функції у точці, границя функції на нескінченності. Геометричний зміст. Однобічні границі.
- •32.Нескінченно малі і нескінченно великі функції, зв'язок між ними, властивості. Теореми про нескінченно малі функції. Порівняння нескінченно малих функцій.
- •33. Основні теореми про границі
- •34.Теорема про границю проміжної функції
- •35. Перша визначна границя (довести). Друга визначна границя. Число е..
- •36.Неперервність функції у точці (означення). Однобічна неперервність. Властивості функцій, неперервних у точці.
- •37.Точки розриву. Класифікація точок розриву функції
- •38.Неперервність функції на відрізку. Властивості функцій, неперервних на відрізку
- •39.Похідна функції, її геометричний і механічний зміст. Однобічні похідні. Необхідна умова існування похідної
- •41. Основні правила диференціювання. Похідна суми, різниці, добутку й частки. Похідна складної функції.
- •42. Похідна оберненої функції. Похідні функцій
- •43.Логарифмічне диференціювання. Неявні функції і їх диференціювання.
- •44 Похідні елементарних функцій. Таблиця похідних
- •45.Параметричне задання функції.Похідна від функції заданої параметрично
- •47.Диференціал функції. Застосування диференціала в наближених обчисленнях. Геометричний зміст диференціала і його властивості. Інваріантність.
- •49. Теореми Ферма, Ролля, Лагранжа і їхня геометрична інтерпретація
- •50. Теорема Коші.
- •51. Правило Лопіталя. Розкриття невизначеностей.
- •52.Екстремум ф-ї. Необхідна умова існування екстремуму. (Теорема Ферма).
- •53.Найбільше і найменше значення ф-ції на відрізку.
- •54. Дослідження функції на опуклість, увігнутість. Точки перегину.
- •55. Асимптоти кривої.
- •56.Первісна і її властивості. Невизначений інтеграл і його властивості. Основні правила інтегрування.
- •57.Інтегруваання методом заміни змінної.
- •62.Інтеграли від ірраціональних ф-цій
- •63. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій.
- •64.Визначений інтеграл, як границя інтегральної суми. Теорема існування. Геометричний зміст визначеного інтеграла.
- •65.Властивості визначеного інтеграла.
13.Скалярний добуток векторів і його властивості. Модуль вектора, кут між векторами, напрямні косинуси вектора. Необхідна й достатня умови перпендикулярності двох векторів.
Скалярним
добутком двох ненульових векторів
і
називається число, що дорівнює добутку
модулів цих векторів на косинус кута
між ними.
Геометричні властивості:
1)
Як що скалярний добуток
,
то кут
-гострий
2)
Скалярний добуток <0,
-тупий
Алгебраїчні властивості:
1)
2)
3)
Довжина вектора – відстань відстань від початку до кінця вектора. Вектор, довжина якого=1 називається одиничним. Вектор, довжина якого=0 називають нульовим вектором.
Скалярним
добутком
двох векторів простору
називається число
,
яке дорівнює
сумі добутків відповідних координат
векторів
.
Властивості скалярного добутку:
.
.
Для
будь-якого дійсного числа
.
тільки
у випадку, коли
є
нуль- вектор, тобто
.
У всіх інших випадках
.
Модулем
(довжиною) вектора
називається довжина відповідного
напрямленого відрізка AB й
позначається як
.
У евклідовому
n-вимірному просторі довжина
вектора обчислюється наступним
чином:
Нехай вектор
має координати (x1,x2,...,xn).
Тоді
.
Кут між векторами
14.Векторний добуток векторів і його властивості. Геометричні застосування векторного добутку.
Упорядкована трійка некомпланарних векторів a, b, c, зведених в одну спільну точку називається правим базисом, якщо з кінця с найкоротший поворот від a lj b видно проти годинникової стрілки. В противному разі трійка векторів називається лівою, або лівим базисом.
Векторним добутком називається вектор c, який записують у вигляді:
c=a*b і якщо задовольня\ться умова:
1) c перпендикул. a, c перпендикул.b
2)| c | = |a |* | b | *sin γ
3) Якщо вектори записують у вигляді а. в. с, то вони повинні утворювати праву трійку векторів:
Sпаралелог.= | a| | b| sinγ=c
Геометричні властивості:
А) a×b=0 a || b умова колінеарності векторів
Б) | c | = | a| | b| sin γ= Sпаралелог.
Алгебраїчні властивості:
a × b= -b × a
λ a × b = a × λ b
15. Мішаний добуток векторів і його властивості. Обчислення об’ємів паралелепіпеда, призми, пірамід. Необхідна й достатня умови компланарності 3-х векторів
Називається число рівне ( a [ b × c]). Спочатку знаходиться векторний добуток b × c = α , потім скалярний добуток a *α
Геометричні властивості змішаного добутку:
Якщо змішаний добуток =0, то вектори a b c компланарні.
Об'єм паралелограма побудованого на цих векторах визначається формулою V= | a b c | , при чому змішаний добуток :
( a [ b × c ])= { -V якщо утв. Ліва трійка векторів
{ V якщо утв. Права трійка векторів
Основна алгебраїчна властивість змішаного добутку полягає в тому, що циклічна перестановка векторів не змінює його величини
( a [ b × c ] )= b [ c × a ] = c [ a × b ]
Якщо вектори задані в ортонормованому базисі, то змішаний добуток визначається:
abc = |ax ay az |
| bx by bz|
| cx cy cz |
V=
.-
Об’єм паралелепіпеда
V=
- Об’єм
трикутної піраміди
Необхідною й достатньою умовою компланарності трьох векторів
є рівність нулю їх мішаного добутку:
(
×
)×
= 0
вектори
,
,
компланарні.
5.
Якщо (
)·
>
0 − трійка векторів
, права
( )· < 0 − трійка векторів , , ліва.
