
- •1).Вел. Визн. Не змінюється від заміни рядків його стовпцями(транспонування матр. Її визн. Не змінює)
- •6.Розв’язання слар за формулами Крамера.
- •8.Метод Гауса.
- •9.Метод Жордано Гауса.
- •10.Однорідні cлар, Їх тривіальне розв’язання
- •11.Вектори. Лінійні дії над векторами. Властивості. Довжина вектора. Кут між векторами. Відстань між 2-ма точками. Проекція вектора на вісь. Координати вектора.
- •12.Лінійний векторний простір.Лінійно-залежні і лінійно-незалежні системи векторів. Базис простору. Розкладання вектора за базисом.N-вимірний вектор
- •13.Скалярний добуток векторів і його властивості. Модуль вектора, кут між векторами, напрямні косинуси вектора. Необхідна й достатня умови перпендикулярності двох векторів.
- •14.Векторний добуток векторів і його властивості. Геометричні застосування векторного добутку.
- •15. Мішаний добуток векторів і його властивості. Обчислення об’ємів паралелепіпеда, призми, пірамід. Необхідна й достатня умови компланарності 3-х векторів
- •16.Пряма на площині. Рівняння прямої: векторне, загальне, із кутовим коефіцієнтом, у відрізках, що проходить через дві дані точки.
- •17. Нормальне рівняння прямої на площині. Зведення загального рівняння прямої до нормального вигляду. Відстань від точки до прямої.
- •20.Гіпербола. Канонічне рівняння, ексцентриситет, фокуси, асимптоти. Основна властивість гіперболи
- •21.Парабола. Канонічне рівняння, директриса. Основна властивість параболи.
- •22.Площина в просторі.Векторне і загальне рівняння площини, його дослідження.
- •23.Рівняння площини, що проходить через 3 дані точки й у відрізках.
- •24.Нормальне рівняння площини. Зведення загального рівняння площини до нормального вигляду. Відстань від точки до площини
- •25.Кут між двома площинами. Умови паралельності й перпендикулярності площин.
- •26. Векторне, канонічні і параметричні рівняння прямої у просторі. Кут між прямими в просторі. Кут між прямою й площиною. Умови паралельності й перпендикулярності прямих, прямій і площині
- •27.Рівняння прямої у r3, що проходить через дві дані точки. Рівняння прямої як лінії перетину двох площин. Перехід до канонічних рівнянь прямої
- •28. Функція однієї змінної, означення. Способи завдання функцій. Основні елементарні функції і їх графіки
- •29. Деякі типи функцій: монотонно зростаючі (спадаючі), обмежені й необмежені, парні й непарні, періодичні
- •30.Числова послідовність, види числової послідовності. Границя числової послідовності. Основні теореми про границю.
- •31.Границя функції у точці, границя функції на нескінченності. Геометричний зміст. Однобічні границі.
- •32.Нескінченно малі і нескінченно великі функції, зв'язок між ними, властивості. Теореми про нескінченно малі функції. Порівняння нескінченно малих функцій.
- •33. Основні теореми про границі
- •34.Теорема про границю проміжної функції
- •35. Перша визначна границя (довести). Друга визначна границя. Число е..
- •36.Неперервність функції у точці (означення). Однобічна неперервність. Властивості функцій, неперервних у точці.
- •37.Точки розриву. Класифікація точок розриву функції
- •38.Неперервність функції на відрізку. Властивості функцій, неперервних на відрізку
- •39.Похідна функції, її геометричний і механічний зміст. Однобічні похідні. Необхідна умова існування похідної
- •41. Основні правила диференціювання. Похідна суми, різниці, добутку й частки. Похідна складної функції.
- •42. Похідна оберненої функції. Похідні функцій
- •43.Логарифмічне диференціювання. Неявні функції і їх диференціювання.
- •44 Похідні елементарних функцій. Таблиця похідних
- •45.Параметричне задання функції.Похідна від функції заданої параметрично
- •47.Диференціал функції. Застосування диференціала в наближених обчисленнях. Геометричний зміст диференціала і його властивості. Інваріантність.
- •49. Теореми Ферма, Ролля, Лагранжа і їхня геометрична інтерпретація
- •50. Теорема Коші.
- •51. Правило Лопіталя. Розкриття невизначеностей.
- •52.Екстремум ф-ї. Необхідна умова існування екстремуму. (Теорема Ферма).
- •53.Найбільше і найменше значення ф-ції на відрізку.
- •54. Дослідження функції на опуклість, увігнутість. Точки перегину.
- •55. Асимптоти кривої.
- •56.Первісна і її властивості. Невизначений інтеграл і його властивості. Основні правила інтегрування.
- •57.Інтегруваання методом заміни змінної.
- •62.Інтеграли від ірраціональних ф-цій
- •63. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій.
- •64.Визначений інтеграл, як границя інтегральної суми. Теорема існування. Геометричний зміст визначеного інтеграла.
- •65.Властивості визначеного інтеграла.
12.Лінійний векторний простір.Лінійно-залежні і лінійно-незалежні системи векторів. Базис простору. Розкладання вектора за базисом.N-вимірний вектор
Сукупність
векторів у просторі, після введення в
неї операцій додавання і множення на
число називається трьохвимірним
векторним простором і позначається a.
Аналізуя сукупність векторів на площині
, назвемо лінійним векторним простором
.
На прямій – одновимірним лінійним
простором
.
Простір
,
завжди містить нульовий вектор. Простір
,
завжди замкнутий відносно операцій
додавання і множення вектора на число.
Лінійною комбінацією векторів
називається вираз виду
,
де
-
деякі числа. Тобто під лінійною
комбінацією векторів розуміюь новий
вектор, який одержуємо в результаті
лінійних операцій над векторами. Система
векторів
називається лінійно
незалежною,
якщо рівність
виконується лише за умови
.
Якщо
рівність (2.1) можлива хоча б при одному
із чисел
,
то система векторів називається лінійно
залежною.
Можна сформулювати еквівалентне означення:
система векторів називається лінійно залежною, якщо хоча б один із векторів системи є лінійною комбінацією решти векторів системи. Наприклад:
.
Якщо якась підсистема системи векторів лінійно залежна, то і вся система лінійно залежна. Якщо система векторів лінійно незалежна, то і довільна її підсистема теж лінійно незалежна.
Розглянемо
лінійно залежну систему векторів
Візьмемо таку лінійно незалежну
підсистему
,
до якої не можна додати жодного вектора,
щоб не порушити лінійну незалежність.
Таку систему називають максимальною
лінійно незалежною підсистемою
даної системи векторів.
Кількість векторів, які входять в довільну максимально лінійно незалежну підсистему векторів, називають рангом системи векторів.
Розглянемо систему векторів
Ранг системи векторів дорівнює рангу матриці, яка утворена координатами векторів цієї системи, тобто рангу матриці
.
Таким
чином, якщо система векторів
лінійно-залежна, то один з цих векторів
можна представити у вигляді лінійної
комбінації решти векторів. Нехай лінійна
комбінація векторів=0. Припустимо, що
Числа
називаються коефіцієнтами розкладу,
найчастіше використовується розклад
за базисом. Базисом n-вимірного
простору називається сукупність
n-лінійно-незалежних
векторів цього простору. Базисом на
прямій є любий ненульовий вектор, що
лежить на цій прямій. Базисом на площині
наз. два любих неколініарних вектори.
Базисом у просторі називаються три
компланарні вектори. Нульовий простір
базису не має, так як не містить
лінійно-незалежних векторів. Нескінченно
- вимірний простір, в якому число базисних
векторів невизначено, також не має
базису. Мають місце наступні твердження:
1) Любі два неколініарні вектори утворюють базис
2) Трикомпланарні вектори завжди лінійно-залежні. Упорядкована система дійсних чисел
називається -вимірним вектором.
Числа
називаються координатами
вектора.