
- •1).Вел. Визн. Не змінюється від заміни рядків його стовпцями(транспонування матр. Її визн. Не змінює)
- •6.Розв’язання слар за формулами Крамера.
- •8.Метод Гауса.
- •9.Метод Жордано Гауса.
- •10.Однорідні cлар, Їх тривіальне розв’язання
- •11.Вектори. Лінійні дії над векторами. Властивості. Довжина вектора. Кут між векторами. Відстань між 2-ма точками. Проекція вектора на вісь. Координати вектора.
- •12.Лінійний векторний простір.Лінійно-залежні і лінійно-незалежні системи векторів. Базис простору. Розкладання вектора за базисом.N-вимірний вектор
- •13.Скалярний добуток векторів і його властивості. Модуль вектора, кут між векторами, напрямні косинуси вектора. Необхідна й достатня умови перпендикулярності двох векторів.
- •14.Векторний добуток векторів і його властивості. Геометричні застосування векторного добутку.
- •15. Мішаний добуток векторів і його властивості. Обчислення об’ємів паралелепіпеда, призми, пірамід. Необхідна й достатня умови компланарності 3-х векторів
- •16.Пряма на площині. Рівняння прямої: векторне, загальне, із кутовим коефіцієнтом, у відрізках, що проходить через дві дані точки.
- •17. Нормальне рівняння прямої на площині. Зведення загального рівняння прямої до нормального вигляду. Відстань від точки до прямої.
- •20.Гіпербола. Канонічне рівняння, ексцентриситет, фокуси, асимптоти. Основна властивість гіперболи
- •21.Парабола. Канонічне рівняння, директриса. Основна властивість параболи.
- •22.Площина в просторі.Векторне і загальне рівняння площини, його дослідження.
- •23.Рівняння площини, що проходить через 3 дані точки й у відрізках.
- •24.Нормальне рівняння площини. Зведення загального рівняння площини до нормального вигляду. Відстань від точки до площини
- •25.Кут між двома площинами. Умови паралельності й перпендикулярності площин.
- •26. Векторне, канонічні і параметричні рівняння прямої у просторі. Кут між прямими в просторі. Кут між прямою й площиною. Умови паралельності й перпендикулярності прямих, прямій і площині
- •27.Рівняння прямої у r3, що проходить через дві дані точки. Рівняння прямої як лінії перетину двох площин. Перехід до канонічних рівнянь прямої
- •28. Функція однієї змінної, означення. Способи завдання функцій. Основні елементарні функції і їх графіки
- •29. Деякі типи функцій: монотонно зростаючі (спадаючі), обмежені й необмежені, парні й непарні, періодичні
- •30.Числова послідовність, види числової послідовності. Границя числової послідовності. Основні теореми про границю.
- •31.Границя функції у точці, границя функції на нескінченності. Геометричний зміст. Однобічні границі.
- •32.Нескінченно малі і нескінченно великі функції, зв'язок між ними, властивості. Теореми про нескінченно малі функції. Порівняння нескінченно малих функцій.
- •33. Основні теореми про границі
- •34.Теорема про границю проміжної функції
- •35. Перша визначна границя (довести). Друга визначна границя. Число е..
- •36.Неперервність функції у точці (означення). Однобічна неперервність. Властивості функцій, неперервних у точці.
- •37.Точки розриву. Класифікація точок розриву функції
- •38.Неперервність функції на відрізку. Властивості функцій, неперервних на відрізку
- •39.Похідна функції, її геометричний і механічний зміст. Однобічні похідні. Необхідна умова існування похідної
- •41. Основні правила диференціювання. Похідна суми, різниці, добутку й частки. Похідна складної функції.
- •42. Похідна оберненої функції. Похідні функцій
- •43.Логарифмічне диференціювання. Неявні функції і їх диференціювання.
- •44 Похідні елементарних функцій. Таблиця похідних
- •45.Параметричне задання функції.Похідна від функції заданої параметрично
- •47.Диференціал функції. Застосування диференціала в наближених обчисленнях. Геометричний зміст диференціала і його властивості. Інваріантність.
- •49. Теореми Ферма, Ролля, Лагранжа і їхня геометрична інтерпретація
- •50. Теорема Коші.
- •51. Правило Лопіталя. Розкриття невизначеностей.
- •52.Екстремум ф-ї. Необхідна умова існування екстремуму. (Теорема Ферма).
- •53.Найбільше і найменше значення ф-ції на відрізку.
- •54. Дослідження функції на опуклість, увігнутість. Точки перегину.
- •55. Асимптоти кривої.
- •56.Первісна і її властивості. Невизначений інтеграл і його властивості. Основні правила інтегрування.
- •57.Інтегруваання методом заміни змінної.
- •62.Інтеграли від ірраціональних ф-цій
- •63. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій.
- •64.Визначений інтеграл, як границя інтегральної суми. Теорема існування. Геометричний зміст визначеного інтеграла.
- •65.Властивості визначеного інтеграла.
1.Матриця та їх види.Означення дії над ними.
Матрицею порядка М*N наз. прямокутна табл., що складається з MN чисел,які розсташованні m-рядках і n-стовпцях.Означ. матр. Великими буквами А,В,С, а їх елементи-маленькими з подвійною індексацією a i j.Причому перший індекс вказує на № рядка,а Другий-на № стовпця в яких розсташованні ел. a і j.
Види матр.:
1.Квадратна-кількість рядків дорівнює кільк. стовпців.
2.Стовпова-матр. має 1 стовпець .
3.Рядок-має 1 рядок.
4.Нульова матр.-це матр., ел. якої дорівнюють 0.
5.Діагональна-матр. в якій всі ел. розсташованні поза гол. діагон. =0, а хоч би 1 із ел., що стоїть на гол. діагон. відмінний від 0.
6.Одиничною-квадратна матр. в якій всі ел. гол. діагон. =1,а решта =0.
7.Трикутною(верхньотрик.,нижньотрик.)-матр.
у якої всі ел.,що розсташованні
вище(нижче) гол. діагон. =0.
8.Транспонованна матр.-наз по відношенню до матр А,якщо замінити рядки матр. А її стовпцями або навпаки.
9.Симетричною-якщо при транспонуванні вона не змінюється .
Дві матр. наз. рівними, якщо вони одного розміру і відповідні ел. цих матр. рівні.
Під лін. операціями над матр.розуміють:
а).операція додавання-визначається для матр. одного порядка.
Під сумою(різницею) 2х матр. А(m*n) i B(m*n) розуміють матр. С(m*n), кожний елемент якої дорівнює сумі(різниці) відповідних ел. матр. А, В.
б).Операція множення матр. на число λ полягає в множенні кожного ел. матр. А на це число.
в).Операція множ 2х матр.
А і В визначена в тому випадку , коли кільк. стовпців 1ї матр. співпадає з кільк рядків 2ї матр.
Добутком 2х матр. А(m*k) i B(k*n) розуміють матр. С(m*n), кожний ел. якої = сумі добутків ел. і-го рядка матр.А на відповідні ел. j-го стовпця матр.В.
2.Визначники квадратних матр. та їх властивості.
Кожній квадратній матр. можно поставити у відповідність число, що наз. визначником (детермінантом) і обчислити за певними правилами.Познач.∆
Властивості:
1).вел. визн. не змінюється від заміни рядків його стовпцями(транспонування матр. її визн. не змінює)
2).вел. визн. від перестановки 2х його паралельних рядків (стовпців) змінює знак на протилежний.
3).визн. з 2ма однаковими паралельними рядками =0.
4).спільний множник з ел. ряду можно винести за знак визн.
5).величина визн. не зміниться, якщо до ел. одного ряду +ел. паралельного ряду, попередньо домноживши на деяке число.
3.Визначник, мінор, алгебраїчне доповнення. Властивості визначників. Теорема про розкладання визначника по елементах рядка (стовпця). Обчислення визначників 2-го, 3-го і n-го порядків
Кожній квадратній матр. можно поставити у відповідність число, що наз. визначником (детермінантом) і обчислити за певними правилами.Познач.∆
Властивості:
1).Вел. Визн. Не змінюється від заміни рядків його стовпцями(транспонування матр. Її визн. Не змінює)
2).вел. визн. від перестановки 2х його паралельних рядків (стовпців) змінює знак на протилежний.
3).визн. з 2ма однаковими паралельними рядками =0.
4).спільний множник з ел. ряду можно винести за знак визн.
5).величина визн. не зміниться, якщо до ел. одного ряду +ел. паралельного ряду, попередньо домноживши на деяке число.
Розглянемо матр. n-го порядку А(п*п). Поставимо їй у відповідність визначник n-го порядку.
У
визн. n-го
порядку довільним способом виділемо
ел. аij
i
викрислемо і-й рядок і j-й
стовпець.Тобто той рядок і той стовпець
на перетину яких знах. ел. аij
.В рез. Одержимо визн.(п-1)го порядку,який
назвимо мінором для ел. аij.
Аij=(-1)
Мij
Теорема Лапласа(про розклад визн. за ел. якого-небудь ряду)
Визн. п-го
порядку=сумі попарних добутків ел.
якого-небудь рядка(стовпця) на їх
алгебраїчні доповнення.
∆=
4.Ранг матр.Способи знаходження.Властивості.
Рангом матр. наз. найвищий порядок мінорів цієї матр.,якщо серед них є не нульовий.
Існують 2 способи знах. рангів:
1).Метод оточуючих мінорів(переход від мінорів нижчих порядків до мінорів більш високих порядків).
2).Елементарних перетворень
Властивості:
1.rgA<= min(m,n)
2.rgA=0, то А- нульове
3.якщо rgA квадратної матр.=її порядку. то визн. цієї матр. відмінний від 0
а).ранг матр. не змінеться, якщо протранспонувати матр.
б).поміняти місцями 2 паралельні ряди
в).викреслити нульовий ряд
г)домножити ел. якого-небудь ряду на довільне число відмінне від 0.
д).до ел. одног ряду додати ел. паралельного ряду попередньо домноживши їх на деяке число.
5.Обернена матриця.Алгоритм обчислення.
Матриця
А
наз. оберненою до матр. А, якщо викон.
Співвідношення А*А
=Е*(А
*А)=Е
Теорема
про існування оберненої матр.:для всякої
неособливої квадратної матр. існує
обернена,яка обчислюється за певною
формулою:А
=А
/∆
Алгоритм обчислення:
1.Знайти визначник матр. А,∆≠0
2.Знайти
алгебраїчні доповнення до ел. матр. і
скласти союзну матр., ел. якої є алгебраїчні
доповнення Аij=(-1)
Mij
3. Протранспонувати матр.
4.Елементи союзної транспонованої матр. поділити на величину визначника.
5.Зробимо перевірку: А*А =Е*(А *А-Е)
6.Розв’язання слар за формулами Крамера.
Якщо
головний визначник,
складений з коефіцієнтів при невідомих,
системи n-лінійних рівнянь з n-невідомими
відмінний від нуля, то така система
рівнянь має єдиний розв’язок (сумісна
і визначена), який знаходиться за
формулами:
,
,
...,
.де
-головний визначник, який складається
з коефіцієнтів при невідомих у лівій
частині системи.
-визначник,
який одержується шляхом заміни j-го
стовпчика в головному визначник на
стовпчик вільних членів.
7.Система лінійних алгебраїчних рівнянь.Основні поняття і визначення.Теорема Кронекера-Капеллі.
Розв‘язком
системи наз. сукупність чисел
х
,х
,...х
,які
при підстановці в систему кожне рівняння
перетворять в тотожність.Система може
мати, а може і не мати розвязок.Якщо
система має розвязок-сумісна, не має-не
сумісна, єдиний розвязок-наз
визначеною,безліч-невизначеною.
Теорема Кронекера-Капеллі-для того,щоб система лінійних рівнянь була сумісною, необхідно і достатньо, щоб ранг її основної матр.= рангу розширеної матр.Якщо ранг основної матр. дорівнює рангу розширеної матр. і дорівнює числу невідомих системи, то система має 1 розвязок.Якщо ранг основної матр.=рангу розширеної матр., але менший від числа невідомих системи, то система має безліч розвязків.