- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
3.2. Компонування транспортних засобів
З позиції впливу конструкції транспортного засобу на його властивості важливе значення відіграє його компонування – взаємне розташування основних складових елементів автомобіля (двигуна, елементів шасі відносно кузова).
Існують такі варіанти компонування легкового автомобіля:
класичне — двигун поздовжньо розташований спереду, ведучі колеса задні, трансмісія займає простір під днищем кузова між двигуном і задньою віссю;
передньоприводне — двигун розміщений спереду поздовжньо або поперечно, ведучі колеса передні, трансмісія об'єднана з двигуном;
задньомоторне — двигун розташований ззаду, ведучі колеса задні, трансмісія об'єднана з двигуном;
середньомоторне — двигун розташований між передньою і задньою осями, ведучі колеса задні, трансмісія об'єднана з двигуном.
Кожне з цих компонувань може мати повноприводний варіант, при якому ведучими є всі колеса. Це робиться з метою підвищення прохідності, а також і керованості автомобіля, але пов'язано з ускладненням конструкції трансмісії.
|
Рис.3.3. Компонування автомобілів а) класичне; б) передньоприводне; в) задньомоторне; г) повноприводне на базі класичного компонування; д) середньомоторне |
Компонування автобуса, як правило, залежить від його призначення. Так для міських автобусів є важливим низький рівень підлоги в салоні, широкі двері тощо. Міський автобус розрахований на перевезення стоячих та сидячих пасажирів. Тому він повинен мати зручні площадки біля вхідних дверей, широкі проходи тощо. Для підвищення пасажиромісткості за умови збереження маневреності міські автобуси виготовляють зчленованими: такий автобус складається з двох шарнірно з’єднаних частин.
Міжміські автобуси призначені для довготривалого перевезення сидячих пасажирів. Тому в цьому випадку висуваються більші вимоги до зручності сидінь, комфорту в салоні. Також такі автобуси обладнують кухнею, туалетом, телевізором тощо. Крім того, передбачається великий багажний відсік.
В більшості випадків кузов автобуса виконує функції несучої системи. Проте зустрічаються конструкції, коли кузов автобуса встановлюється на раму вантажного автомобіля. Ведучими можуть бути колеса передньої осі, задньої осі (задніх осей – при багатовісній схемі) чи всіх осей (повноприводні). Двигун розташовується в середній, задній або передній частині кузова. Існує велика кількість різноманітних компонувальних схем автобусів.
|
Рис. 3.4. Несучий каркас автобуса |
|
Рис. 3.5. Компонування автобусів з переднім розташуванням двигуна: а) поздовжнє розташування двигуна, передній привід; б) поперечне розташування двигуна, передній привод; в) поздовжнє розташування двигуна, задній привод; г) поздовжнє, зміщене від осі автобуса розташування двигуна, задній привод |
|
Рис. 3.6. Компонування автобусів з заднім розташуванням двигуна: а) поздовжнє розташування двигуна, задній привод; б) поздовжнє, зміщене від осі автобуса розташування двигуна, задній привод; в) поперечне розташування двигуна, задній привод, центральна головна передача; г) поперечне розташування двигуна, задній привід, зміщена відносно поздовжньої осі автобуса головна передача |
|
Рис. 3.7. Компонування зчленованих автобусів: а) поздовжнє розташування двигуна в передній тягнучій секції; б) поздовжнє розташування двигуна в задній штовхаючій секції; в) поперечне розташування двигуна в задній штовхаючій секції
|
Компонування вантажних автомобілів, причепів, напівпричепів залежить від кількості осей та використання вантажного простору. Кількість осей залежить від повної маси автомобіля та дозволеного навантаження від однієї осі на дорогу. Чим більша маса вантажу, тим більше осей повинен мати вантажний автомобіль.
Несучою частиною вантажних автомобілів є рама. Двигун, як правило, розташовується спереду поздовжньо, задні колеса ведучі (класичне компонування).
Автомобілі, призначені для руху як по дорогах, так і по бездоріжжю, мають всі ведучі колеса (повноприводне компонування). Проте, вони проектуються на базі дорожніх вантажних автомобілів класичного компонування.
Лише незначна частина автомобілів, переважно спеціального призначення (амфібії, спеціальні автотранспортери), має схему компонування, відмінну від класичної.
Легкі вантажні автомобілі (повна маса до 3,5т) можуть виготовлятись на шасі легкового автомобіля. В такому випадку їхнє компонування аналогічне компонуванню базового легкового автомобіля.
|
Рис. 3.8. Схеми трансмісій вантажних автомобілів класичного та повноприводного компонування: а) 4х2; б) 6х4; в) 4х4; г) 6х6 з прохідним середнім мостом; д) 6х6 |
Для кожної моделі ТЗ завод-виробник складає перелік числових значень основних технічних параметрів. Такий перелік називається технічною характеристикою. Його можна знайти в довідковій літературі чи інструкції з експлуатації ТЗ. Він дозволяє споживачеві отримати уявлення про призначення і можливості конкретної моделі. У технічній характеристиці, наприклад, легкового автомобіля вказують:
— пасажиромісткість – максимальна кількість пасажирів (окрім водія), яку можна перевозити на цьому автомобілі;
— споряджену масу – масу заправленого експлуатаційними рідинами укомплектованого автомобіля без водія, пасажирів і багажу;
— максимально дозволену заводом-виробником масу (повну масу) — максимальне значення маси автомобіля з водієм, пасажирами, багажем, вантажем, передбачене заводом-виробником;
— колісну формулу – записується у вигляді АхВ, де А – загальна кількість коліс автомобіля; В – кількість ведучих коліс;
— габаритні розміри – довжину, ширину, висоту;
— базу – відстань між передньою і задньою вісями;
— основні параметри двигуна – тип (бензиновий, дизельний), число циліндрів, робочий об'єм, максимальну потужність, максимальний обертовий момент, частоту обертання колінчастого вала при максимальних потужності та обертовому моменті;
— основні параметри коробки передач – тип, число ступенів;
— максимальну швидкість – максимальне значення швидкості, що досягається автомобілем повної маси на горизонтальній дорозі;
— витрату пального в їздовому циклі – шляхова витрата пального автомобіля з повною масою в циклі, що складається з регламентованого набору розгонів, сповільнень, ділянок руху з різними постійними швидкостями.

,