- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
7.4. Вентиляція картера.
В процесі роботи двигуна в його картер прориваються гази, що складаються з горючої суміші і продуктів її повного та часткового згорання. Кількість газів збільшується у міру спрацювання поршнів, поршневих кілець і циліндрів. У газах знаходяться сульфурумісні сполуки та пари води. Вони утворюють кислоту, яка значно погіршує якість оливи. Крім того, пара води викликає спінення оливи, утворення емульсії, що ускладнює доступ оливи до тертьових поверхонь. Гази, що прориваються в картер, підвищують там тиск, що спричиняє підтікання оливи через сальники колінчастого вала. Для усунення картерних газів призначена система вентиляції картера.
Вентиляція картера може бути виконана з виведенням газів назовні (відкрита система) або в систему живлення двигуна (закрита система).
При відкритій системі вентиляції картера двигуна встановлюється ежекційна трубка, кінець якої має косий зріз (направлений протилежно до руху автомобіля).
При закритій системі вентиляції простір картера з'єднується з впускним трубопроводом. Гази відводяться через оливовловлювач і перепускний клапан у впускний трубопровід. Свіже повітря поступає в картер через фільтр оливозаливної горловини. Під час роботи двигуна на режимі холостого ходу розрідження у впускному трубопроводі сильно зростає, що приводить до порушення складу горючої суміші і нестійкої роботи двигуна. Для запобігання цього встановлюється перепускний клапан.
|
Рис. 7.12. Схема вентиляції картера 1 – повітряний фільтр; 2 – фільтруючий елемент; 3 – всмоктувальний колектор вентиляції картера; 4 – карбюратор; 5 – впускний трубопровід; 6 – впускний клапан; 7 – шланг вентиляції клапана; 8 – оливовіддільник; 9 – зливна трубка оливовіддільника; 10 – картер двигуна; 11 – піддон картера |
Запитання для самоконтролю
1. Основні функції моторних олив.
2. Класифікація моторних олив відповідно до класифікації SAE J300
3. Класифікація моторних олив відповідно до класифікації API.
4. Класифікація моторних олив відповідно до класифікації АСЕА.
5. Класифікація систем мащення.
6. Принцип роботи системи мащення з сухим картером.
7. Принцип роботи системи мащення з мокрим картером.
8. Конструкція система мащення.
9. Конструкція та принцип роботи оливних фільтрів.
10. Конструкція та принцип роботи оливного насоса.
11. Запобіжна та регулювальна апаратура системи мащення автомобільного двигуна.
12. Вентиляція картера.
§8. Система охолодження автомобільного двигуна
8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
При роботі двигуна деякі деталі сильно нагріваються. Висока температура поршнів, циліндрів, головки циліндрів і клапанів приводить до посиленого нагаро- та лакоутворення, підвищеного тертя, зношування деталей. Для нормальної роботи двигуна температура його деталей повинна підтримуватись на певному рівні. Хороша робота системи охолоджування залежить від правильного вибору і якості охолоджувальної рідини.
Охолоджувальні рідини повинні відповідати таким вимогам:
- мати низьку температуру замерзання;
- мати високу температуру кипіння;
- мати велику теплоємність і теплопровідність;
- не утворювати накипу і відкладень в системі охолоджування;
- не впливати на гумові вироби і не викликати корозії металів;
- мати високі антипінні властивості;
- бути нетоксичними, дешевими;
- забезпечувати мінімальну витрату пального і оливи.
Вода широко використовується як охолоджувальна рідина. Вона має такі переваги:
- високу теплоємність;
- доступність придбання;
- протипожежну безпечність;
- нешкідливість для людини.
Проте вона також має ряд істотних недоліків:
- високу температуру замерзання (00С);
- властивість збільшуватись в об'ємі приблизно на 10%, внаслідок чого може створювати тиск на стінки системи близько 245 МПа;
- порівняно низьку температуру кипіння;
- корозійні властивості.
Тому в якості охолоджувальних рідин широко використовують розчини рідких речовин з низькою температурою замерзання (етиленгліколеві антифризи).
Етиленгліколь (1,2 етандіол) — це двоатомний спирт, який є отруйною рідиною без кольору і запаху. Він добре змішується з водою в будь-яких співвідношеннях і замерзає при мінус 11,5 0С.
При змішуванні етиленгліколю з водою в різних співвідношеннях можна отримати суміші, що замерзають від 0 до мінус 75°С. До охолоджувальних рідин з низькою температурою замерзання відносяться водні розчини етиленгліколю з різними присадками та барвниками (тосол).
Тосол марки А-40М має блакитний колір. Його температура замерзання становить мінус 40°С, вміст етиленгліколю – 56 %, води – 44 %.
Тосол марки А-65М має червоний колір. Його температура замерзання становить мінус 65°С, вміст етиленгліколю – 64 %, води – 36 %.
