- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
25.7. Антиблокувальні системи
Антиблокувальна система (АБС) призначена для усунення блокування коліс під час гальмування. Вона автоматично регулює гальмівний момент та забезпечує одночасне гальмування всіх коліс автомобіля. Крім того, АБС забезпечує оптимальну ефективність гальмування та підвищує стійкість автомобіля.
Найбільший ефект від використання АБС досягається на слизькій дорозі, коли гальмівний шлях автомобіля зменшується на 10-15%. АБС мають складну конструкцію, є дорогими та потребують використання електроніки. Незалежно від конструкції гальмівного привода, антиблокувальна система складається з таких основних елементів:
давачі – видають інформацію про кутову швидкість коліс автомо-біля, тиск в гальмівному приводі, сповільнення автомобіля тощо;
блок управління – обробляє інформацію давачів та дає команду виконавчим механізмам;
виконавчі механізми (модулятори тиску) – знижують, підви-щують або підтримують постійний тиск в гальмівному приводі.
Процес регулювання гальмування коліс складається з кількох фаз і повторюється циклічно.
|
Рис. 25.35. Антиблокувальна система: 1 – насос; 2 – гідроакумулятор; 3 – електронний блок управління;4 – давачі;5 – модулятор тиску |
Існуючі конструкції АБС мають різний рівень технічної досконалості. Тому їх поділяють на три категорії для легкових автомобілів (1, 2, 3) та на дві (А і Б) – для причепів.
|
Рис. 25.36. Електронний блок АБС |
АБС повинні забезпечувати:
мінімальний гальмівний шлях (не менше 75% від максимально можливого);
стійкість автомобіля при гальмуванні;
збереження керованості при гальмуванні;
пристосованість до зміни зовнішніх умов (суха, мокра або слизька дорога);
плавне гальмування;
можливість гальмування при виході з ладу АБС;
мінімальна витрата робочого тіла;
мінімальне споживання електроенергії.
Ефективність гальмування з АБС залежить від схеми встановлення її елементів на автомобілі. Найбільш ефективною є АБС з окремим регулюванням коліс автомобіля, коли на кожне колесо встановлений окремий давач кутових швидкостей, а в гальмівному приводі до колеса – окремі модулятори тиску та блок управління. Проте таке схема є найбільш складною та дорогою.
|
Рис. 25.37. Схема АБС з окремим регулюванням коліс автомобіля: 1 – модулятор; 2 – давач; 3 – блок керування |
Набагато простішою є схема встановлення АБС з загальним регулюванням. В цьому випадку використовується один давач кутової швидкості, встановлений на валу карданної передачі, один модулятор тиску та один блок управління.
|
Рис. 25.38. Схема АБС з загальнии регулюванням коліс автомобіля: 1 – модулятор; 2 – давач; 3 – блок керування |
Розглянемо схему двоконтурного гідравлічного гальмівного привода з АБС, який регулює гальмування всіх коліс автомобіля. До нього входять чотири давачі кутової швидкості коліс, два модулятори тиску гальмівної рідини та два електронних блоки управління. В гідроприводі встановлені два незалежних гідроакумулятора, в яких підтримується тиск в межах 14-15 МПа. Гальмівна рідина нагнітається насосом високого тиску. Крім того, гідропривод обладнується зливним бачком, зворотними клапанами та двосекційним клапаном керування, який забезпечує пропорційність між зусиллям на педалі гальма та тиском в гальмівній системі.
|
Рис. 25.39. Схема двоконтурного гідравлічного гальмівного привода з АБС: 1 – давач; 2 – модулятор; 3 – блок керування; 4 – гідроакумулятор; 5 і 6 – клапани; 7 – насос високого тиску; 8 – бачок |
При натисканні на педаль гальма тиск рідини від гідроакумуляторів передається до модуляторів, якими керує електронний блок.
Модулятори працюють за двофазним циклом:
Перша фаза: зростання тиску гальмівної рідини, яка поступає в колісні циліндри. Гальмівний момент на колесах зростає;
Друга фаза: припинення подачі гальмівної рідини до гальмівних циліндрів. Вона перенаправляється в зливний бачок. Гальмівний момент на колесах зменшується.
Після цього блок дає команду на нарощування тиску і цикл повторюється.
Розглянемо конструкцію та принцип роботи двоконтурного пневматичного гальмівного привода з АБС, який регулює гальмування тільки задніх коліс автомобіля. До складу АБС входять два давачі кутової швидкості коліс, один модулятор тиску стисненого повітря та один блок управління. Через підвищену витрату повітря при роботі системи в пневмоприводі також встановлений додатковий повітряний балон. Модулятор регулює тиск стисненого повітря в гальмівних камерах задніх коліс автомобіля.
|
Рис. 25.40. Схема двоконтурного пневматичного гальмівного привода з АБС: 1 – давач; 2 – модулятор; 3 – блок керування |
Модулятор працює за трифазним циклом:
Перша фаза: підвищується тиск повітря, яке поступає в гальмівні камери коліс автомобіля. Гальмівний момент на задніх колесах зростає.
Друга фаза: припиняється подача стисненого повітря в гальмівні камери. Повітря виходить назовні, тиск в гальмівних камерах падає, гальмівний момент на колесах зменшується.
Третя фаза: підтримання тиску стисненого повітря в гальмівних камерах на постійному рівні. Гальмівний момент на колесах підтримується сталим.
Після цього блок дає команду на нарощування тиску і цикл повторюється.
Досвід експлуатації антиблокувальних систем свідчить про їх високу надійність. Проте не слід забувати, що АБС не створює зчеплення з дорогою, а тільки підтримує контроль над автомобілем в руках водія, запобігаючи блокуванню коліс гальмівною системою. Також слід пам’ятати, що на сухій дорозі з хорошим покриттям гальмівний шлях може бути навіть більшим, ніж у автомобіля, не обладнаного АБС.
