
- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
Рульовий механізм перетворює обертовий рух рульового колеса в поступальне переміщення рульового привода, яке викликає поворот керованих коліс. Він призначений для збільшення зусилля, яке водій прикладає до рульового колеса, та передачі його до рульового привода.
Збільшення зусилля забезпечується завдяки передавальному числу рульового механізму, яке залежить від типу автомобіля і знаходиться в межах від 15 до 25. Такі передавальні числа за один-два повних оберти рульового колеса забезпечують поворот керованих коліс автомобіля на максимальні кути 35-45°.
До конструкції рульових механізмів висувають ряд вимог, відповідно до яких вони повинні забезпечувати:
високий коефіцієнт корисної дії (ККД) при передачі зусилля від рульового колеса до керованих коліс для легкості керування автомобілем;
мінімальний проміжок в зачепленні механізму при нейтральному положенні керованих коліс та можливість регулювання цього проміжку в процесі експлуатації;
заданий характер зміни передавального числа механізму.
На сучасних автомобілях встановлюють три основних типи рульових механізмів.
|
Рис. 24.3. Класифікація рульових механізмів |
Черв’ячні рульові механізми встановлюють на легкових, вантажних автомобілях та на автобусах. Найбільш поширені черв’ячно-вальцеві рульові механізми. При застосуванні такої конструкції рульова передача складається з черв’яка та вальця. Черв’як має глобоїдну форму – його діаметр в середній частині є меншим, ніж на кінцях. Така форма забезпечує надійне зачеплення черв’яка з вальцем при повороті рульового колеса на великі кути. Вальці можуть бути двогребінчастими або тригребінчастими. Двогребінчасті вальці використовують в рульових механізмах легкових автомобілів, а тригребінчасті – в рульових механізмах вантажних автомобілів і автобусів
|
Рис. 24.4. Черв’ячно-вальцева рульова передача: 1 – черв’як; 2 – вал; 3 – валець; 4 – вал сошки |
|
Рис 24.5. Рульове керування з механізмом типу черв’як-валець: 1 – рульове колесо; 2 – рульовий вал з черв’яком; 3 – валець з валом сошки; 4 – рульова сошка; 5 – середня тяга; 6 – бічні тяги; 7 – поворотні важелі; 8 – передні колеса автомобіля; 9 – маятниковий важіль;10 – шарніри рульових тяг |
Черв’ячно-секторні рульові механізми набули меншого поширення і використовуються тільки на вантажних автомобілях. Рульова передача цих механізмів складається з циліндричного черв’яка та бічного сектора зі спіральними зубцями, який виготовлений суцільно з валом рульової сошки.
|
Рис. 24.6. Черв’ячно-секторний рульовий механізм: 1 – черв’як; 2 – сектори |
Гвинтові рульові механізми використовують на великовагових вантажних автомобілях.
Найбільш поширені гвинторейкові механізми, які складаються з гвинта, кулькової гайки-рейки та сектора, виготовленого спільно з валом рульової сошки.
|
Рис. 24.7. Гвинтово-рейковий рульовий механізм: 1 – гвинт; 2 – рейка; 3 – кульки; 4 – сектор; 5 – вал сошки |
Гвинтоважільні рульові механізми застосовуються досить рідко, оскільки мають низький коефіцієнт корисної дії і швидко зношуються.
Зубчасті рульові механізми застосовуються в основному на легкових автомобілях малого та середнього класів.
Трибові рульові механізми, які складаються з циліндричних чи конічних шестерень, використовуються рідко.
Найбільш поширені рейкові рульові механізми, які складаються з шестерні та рейки. Обертання шестерні, закріпленої на рульовому валу, викликає переміщення рейки, яка виконує роль поперечної рульової тяги. Рейкові рульові механізми прості за конструкцією, компактні та мають найменшу вартість порівняно з рульовими механізмами інших типів.
|
Рис. 24.8. Рейковий рульовий механізм: 1 – рейка; 2 – шестерня |