Індекси швидкості

	J	K	L	M	N	P	Q	R	S	T	H	V	W	Y
км/год	100	110	120	130	140	150	160	170	180	190	210	270	270	300

Таблиця 23.2

Індекси навантаження

	50	51	88	89	94	112	113	145	149
кг	190	195	560	580	670	1120	1150	2900	3250

Крім перелічених параметрів в маркуванні шини також вказують її порядковий номер та інші додаткові позначення (індекс стійкості до зношування, максимально допустимий тиск повітря, країна-виробник, тип транспортного засобу, для якого призначена ця модель шини тощо).

Виробники автомобільних шин постійно вдосконалюють їх конструкцію та використовують в процесі виробництва найновіші матеріали. Технічні розробки спрямовані на підвищення довговічності шин, зниження опору коченню, покращення зчіпних властивостей, особливо на слизьких дорогах, зменшення рівня шуму та створення «безпечних шин».

Запитання для самоконтролю

1. Класифікація коліс.

2. Особливості конструкції дискових коліс.

3. Особливості конструкції бездискових коліс.

4. Вимоги, які висуваються до конструкції ободів.

5. Маркування ободів коліс.

6. Маркування шин.

7. Особливості конструкції камерних шин.

8. Особливості конструкції безкамерних шин.

9. Класифікація рисунків протектора.

§ 24. Рульове керування автомобілів

24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування

Змінити напрям руху автомобіля можна двома різними способами:

• поворотом коліс чи ланок автомобіля в горизонтальній площині (кінематичний спосіб);

• створенням на колесах правого і лівого бортів різних за величиною чи напрямком поздовжніх сил (силовий спосіб).

• Для керування більшістю сучасних автомобілів використовується кінематичний спосіб, який реалізується такими шляхами:

• поворот керованої осі (вісь і колеса повертаються відносно шворня, встановленого на рамі транспортного засобу);

• поворот зчленованих ланок (несуча частина такого транспортного засобу складається з двох частин, сполучених між собою за допомогою шворня);

• поворот керованих коліс.

Зміна напряму руху автомобіля поворотом керованих коліс щодо його поздовжньої осі є найбільш поширеною. Внаслідок цього вектор швидкості кожного з керованих коліс, паралельний до поздовжньої осі автомобіля, перестає збігатися з площиною їх обертання. В місці контакту коліс з дорогою виникають бічні сили, перпендикулярні до площини обертання керованих коліс, які змушують їх відхилятись від прямолінійного руху і здійснювати поворот.

Цей рух відбувається навколо центра повороту О, який розміщений в точці перетину осі задніх коліс і осей обох керованих коліс. Всі колеса котяться по дугах концентричних кіл без бічного ковзання. Керовані колеса повертаються на різні кути, причому кут повороту внутрішнього колеса θ_в відносно центру повороту завжди більший від кута повороту зовнішнього колеса θ_з.

Залежність між цими кутами визначається з виразу:

,

(24.1)

де B – відстань між осями поворотних цапф; L – база автомобіля.

Рис. 24.1. Схема повороту автомобіля

Сукупність пристроїв, призначених для повороту керованих коліс автомобіля, називається рульовим керуванням. Воно забезпечує необхідний напрям руху транспортного засобу за допомогою роздільного і узгодженого повороту керованих коліс.

Рульове керування автомобіля складається з двох частин:

• рульового механізму;

• рульового привода.

До рульового механізму входять:

• рульове колесо;

• рульовий вал;

• рульова передача.

Рульовий привод складається з:

• сошки;

• рульових тяг;

• важелів маятникової та поворотної цапф;

• рульового підсилювача (встановлюється не на всіх типах автомобілів).

Рульові тяги та важелі поворотних цапф утворюють рульову трапецію, яка визначає тип привода. В свою чергу рульова передача визначає тип механізму.

На автомобілях зміна напрямку руху здійснюється поворотом передніх коліс різними типами рульових керувань.

Рис. 24.2. Класифікація рульового керування

Використання лівого чи правого рульового керування залежить від прийнятого в тій чи іншій країни напрямку руху транспорту. Ліве рульове керування встановлюють на автомобілях більшості країн світу, де прийнятий правосторонній рух, а праве – в країнах з лівостороннім рухом транспорту (Японія, Великобританія).

Використання рульового керування з підсилювачем чи без нього залежить від типу та призначення транспортного засобу. Рульове керування без підсилювача зазвичай встановлюють на легкових автомобілях особливо малого та малого класів. На всіх інших транспортних засобах використовують підсилювачі.