- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
17.3. Привод до ведучих коліс
Обертовий момент від диференціала до ведучих коліс передається валами, які називаються півосями. Залежно від типу та призначення автомобіля розрізняють різні види півосей.
|
Рис. 17.16. Класифікація півосей |
Крім обертового моменту, півосі можуть бути навантажені згинальними моментами, тому, залежно від характеру встановлення півосі в картері моста, вони можуть бути повністю або частково розвантажені.
Напіврозвантаженими називають півосі, які спираються на підшипник, встановлений в балці заднього моста. Вони сприймають всі згинальні моменти, які діють на колесо.
В конструкціях з розвантаженими півосями маточина колеса встановлюється на балці моста на двох підшипниках. В результаті цього всі згинальні моменти передаються від колеса безпосередньо на балку моста. Піввісь передає виключно обертовий момент.
|
Рис. 17.17. Півосі: а) фланцева; б) безфланцева; в) напіврозвантажена; г) розвантажена 1, 3 – шліцьові кінці; 2 – фланець; 4 – підшипник; 5 – балка; 6 – піввісь; 7 – маточина |
Якщо ведучі некеровані колеса мають незалежну підвіску, а картер головної передачі жорстко закріплений на рамі (або кузові), тоді привод до них здійснюється карданними передачами, які мають звичайно по два шарніри нерівних кутових швидкостей.
У приводі керованих ведучих коліс за незалежної підвіски звичайно встановлюють два шарніри рівних кутових швидкостей або два шарніри нерівних кутових швидкостей і один шарнір рівних кутових швидкостей.
|
Рис. 17.18. Схеми приводів керованих ведучих коліс за незалежної підвіски: 1 – карданні шарніри рівних кутових швидкостей; 2 – карданні шарніри різних кутових швидкостей |
|
Рис. 17.19. Привод ведучих керованих коліс: 1, 3, 5 і 7 – карданні шарніри рівних кутових швидкостей; 4 – півосі; 2 і 6 – карданні вали |
Запитання для самоконтролю
1. Класифікація головних передач.
2. Особливості конструкції одинарних головних передач.
3. Особливості конструкції подвійних головних передач.
4. Класифікація диференціалів.
5. Особливості конструкції симетричного конічного диференціала.
6. Особливості конструкції диференціала підвищеного тертя.
7. Класифікація півосей.
8. Привод до ведучих керованих коліс.
§18. Роздавальні коробки
Роздавальною коробкою називається додаткова коробка передач, яка розподіляє обертовий момент двигуна між ведучими мостами автомобіля.
Роздавальна коробка служить для збільшення тягового зусилля на ведучих колесах та підвищення прохідності автомобіля. Вона одночасно виконує функції демультиплікатора, що дозволяє збільшити діапазон передавальних чисел коробки передач та більш ефективно використовувати автомобіль в різних дорожніх умовах.
Тип роздавальної коробки залежить від призначення автомобіля.
|
Рис. 18.1. Класифікація роздавальних коробок |
Найпростіша роздавальна коробка складається з ведучого, проміжного і веденого валів, вала привода переднього моста, шестерень і зубчастої муфти вмикання переднього моста. Вона називається роздавальною коробкою з блокованим приводом.
|
Рис. 18.2. Схема роздавальної коробки з блокованим приводом: 1 – ведучий вал; 2, 3, 6 – зубчасті колеса; 4 – проміжний вал; 5 – ведений вал; 7 – зубчаста муфта вмикання переднього моста; 8 – вал привода переднього моста |
Обертовий момент від коробки передач підводиться до ведучого вала роздавальної коробки. Ведений вал роздавальної коробки постійно з’єднаний з головною передачею заднього ведучого моста автомобіля. При вмиканні привода переднього моста ведений вал та вал привода переднього моста з’єднуються між собою зубчастою муфтою і обертаються з однаковими кутовими швидкостями. Співвідношення між обертовими моментами, які підводяться до головних передач переднього і заднього мостів, за такої схеми роздавальної коробки відповідає співвідношенню сил опору руху автомобіля на колесах цих мостів.
Під час руху на повороті передні керовані колеса проходять більший шлях і повинні обертатись швидше, ніж задні некеровані. Тому при блокованому приводі роздавальної коробки неминуче проковзування коліс відносно дороги, внаслідок чого зростає витрата пального і відбувається перевантаження деталей трансмісії. Для уникнення цих шкідливих явищ передній міст вимикають під час руху по дорогах з твердим покриттям і вмикають тільки на важких ділянках дороги.
Усунути перераховані негативні явища можна застосуванням в роздавальній коробці диференціального привода. Він дає змогу веденому валу роздавальної коробки та валу привода переднього моста обертатись з неоднаковими частотами. Розподіл обертових моментів між валами буде завжди однаковим – 1:1 для симетричного диференціала, а у несиметричного диференціала більший момент буде підводитись до веденого вала роздавальної коробки. Для підвищення прохідності автомобілів міжосьові диференціали іноді виконують з примусовим блокуванням або самоблокувальними.
|
Рис. 18.3. Схеми диференціалів з диференціальним приводом: а) з симетричним диференціалом; б) з несиметричним диференціалом 1 – ведучий вал; 2, 3 – зубчасті колеса; 4 – ведений вал; 5 – зубчастий вінець на корпусі диференціала; 6 – диференціал; 7 – вал привода переднього моста |
Для руху повноприводних автомобілів у важких дорожніх умовах потрібно, щоб до ведучих коліс була прикладена велика сила тяги. Для збільшення обертового моменту, який підводиться до ведучих мостів, роздавальні коробки виконують двоступеневими, суміщаючи додаткову коробку (демультиплікатор) з роздавальною коробкою.
Отже, роздавальна коробка може також виконувати функції додаткової коробки передач, диференціала (при диференціальному приводі), а якщо передавальне число її вищої передачі більше від одиниці, то і головної передачі.
