
- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
16.2. Конструкція карданних передач.
Карданні шарніри нерівних кутових швидкостей конструктивно подібні. Одна з вилок карданного шарніра має фланець, а інша приварена до труби карданного вала. Шпильки хрестовини входять в отвори обох вилок з голчастими підшипниками, які фіксуються в отворах стопорними кільцями. Для утримання змащувального матеріалу в підшипнику і його захисту від потрапляння бруду та вологи призначене комбіноване ущільнення. Це дозволяє не поповнювати змащувальний матеріал під час експлуатації.
Максимальний кут між осями валів при використанні жорстких карданних шарнірів нерівних кутових швидкостей залежить переважно від конструкції вилок і не перевищує 15-20°. Якщо кут між осями валів менший за 2° і при передачі обертового моменту змінюється незначно, то шпильки хрестовини деформуються голками і карданний шарнір швидко руйнується. Щоб уникнути цього, у карданних шарнірах іноді застосовують підшипники ковзання у вигляді втулок.
|
Рис. 16.6. Карданна передача з шарнірами різних кутових швидкостей: 1 і 5 – вилки; 2 – пластина; 3 – стопорна шайба; 4 – хрестовина; 6 – вал; 7 – фланець ведучої шестерні головної передачі; 8 – карданний шарнір в зборі; 9 – голчастий підшипник; 10 – стопорне кільце; 11 – болт; 12 – ущільнювальне кільце |
Карданні вали виконують з тонкостінних труб, до яких приварюють вилки карданних шарнірів, шліцьові втулки або наконечники. Для зменшення поперечних навантажень вали динамічно балансують в зборі з карданними шарнірами. Дисбаланс карданних валів усувають, приварюючи до кінців труби вала балансувальні пластини. Іноді їх встановлюють під кришки підшипників карданних шарнірів. У разі порушення балансування виникають додаткові поперечні навантаження і вібрації валів, що знижує термін служби як карданних передач, так і механізмів, які з’єднуються ними.
Карданні шарніри рівних кутових швидкостей встановлюють у приводі керованих коліс.
Кульковий карданний шарнір з ділильними канавками має два кулаки, які виготовлені як одне ціле з валами. У кожному кулаку виконано по чотири канавки, в які закладаються чотири кульки. П’ята кулька розташована між торцями кулаків і забезпечує їх центрування. Для встановлення четвертої кульки під час складання карданного шарніра на центрувальній кульці зроблена лиска. Центрувальну кульку фіксують за допомогою штифтів.
При обертанні валів обертовий момент передається від одного кулака до іншого тільки через дві кульки. Кожна з чотирьох периферійних кульок лежить одночасно в канавках обох кулаків, а його центр розташовується на перетині осей канавок у точці, яка належить площині, що проходить через точку О. Внаслідок цього під час обертання валів і зміни кута між їхніми осями кульки завжди встановлюються в бісекторній площині.
|
Рис.16.7. Карданний шарнір рівних кутових швидкостей з ділильними канавками: 1 і 5 – вали; 2 і 4 – кулаки; 3 – кульки; 6 – центрувальна кулька; 7 і 8 – штифти |
Простота конструкцій і достатня надійність в роботі карданних шарнірів з ділильними канавками дає змогу застосовувати їх на багатьох автомобілях (УАЗ–3151, ГАЗ–66, ЗіЛ–131).
Такі шарніри можуть працювати при кутах повороту коліс до 30–32°. Їхнім недоліком є необхідність точної фіксації валів в осьовому напрямі, а також високий тиск на контактних поверхнях, що знижує довговічність таких шарнірів і обмежує їх застосування на автомобілях великої вантажопідйомності.
У кульковому карданному шарнірі з ділильним важелем зв’язок між ведучою зірочкою і сферичною чашкою, виконаною як одне ціле з валом, здійснюється шістьма кульками, пов’язаними сепаратором. При повороті ведучого вала відносно вала ведучої зірочки ділильний важіль через чашку напрямної повертає сепаратор, встановлюючи кульки в бісекторній площині.
|
Рис.16.8. Карданний шарнір рівних кутових швидкостей з ділильним важелем: 1 – ведучий вал; 2 – сферична чашка; 3 – сепаратор; 4 – ведуча зірка; 5 – кульки; 6 – чашка напрямної; 7 – ділильний важіль |
Обертовий момент у такому шарнірі передається через всі кульки як при передньому, так і при задньому ході. Тому навантаження на кульку менше, ніж у карданного шарніра з ділильними канавками. За однакових габаритних розмірів карданні шарніри з ділильним важелем можуть передавати більший момент, ніж карданні шарніри з ділильними канавками. Вони працюють при кутах до 38°.
Для приводу передніх коліс повноприводних автомобілів використовують кулачкові карданні шарніри рівних кутових швидкостей. Такий шарнір складається з двох вилок та кулаків, які можуть повертатись в них. Кулаки шарнірно з’єднуються між собою диском, який входить в їхні вирізи.
|
Рис. 16.9. Кулачковий карданний шарнір рівних кутових швидкостей: 1 і 5 – вилки; 2 і 4 – кулаки; 3 – диск |
При передачі обертового моменту, коли ведучий та ведений вали розташовані під кутом, кожний з кулаків повертається одночасно відносно осі паза вилки і осі диска. Осі пазів вилок лежать в одній площині, яка проходить через середню площину диска. Ці осі розташовані на рівних відстанях від точки перетину осей валів і завжди перпендикулярні до них, тому точка їхнього перетину при будь-якому розташуванні вилок розміщується у бісекторній площині.
Кулачкові карданні шарніри можуть працювати при кутах до 50°. Завдяки великій контактній поверхні деталей, через які передаються зусилля, кулачковий карданний шарнір має невеликі розміри. Основний його недолік – нижчий, ніж у кулькових карданних шарнірів, ККД і, як наслідок, більше нагрівання під час роботи.