Запитання для самоконтролю

1. Класифікація коробок передач.

2. Типи шестерень та способи вмикання передач.

3. Способи встановлення шестерень на валах коробки передач.

4. Основні конструктивні схеми коробок передач.

5. Особливості конструкції синхронізатора коробки передач автомобіля «ГАЗ-53А».

6. Особливості конструкції синхронізатор коробки передач автомобіля «ЗИЛ-130».

7. Особливості конструкції синхронізатор коробки передач автомобіля МАЗ-5335.

8. Конструкція механізму керування коробкою передач.

§15. Додаткові коробки передач

15.1. Призначення додаткових коробок передач

Автомобілі з невисокою питомою потужністю двигуна для забезпечення високих тягово-швидкісних характеристик та паливної економічності необхідно обладнувати багатоступеневими коробками передач. Коробки передач класичного компонування, які мають більше 5 передач, є громіздкими. Тому такі конструкції не набули поширення.

Суттєвого збільшення кількості передач досягають застосуванням додаткових коробок передач, які зазвичай виконуються двоступеневими. При цьому відбувається розбивання всіх передавальних чисел на два ряди залежно від того, яка передача увімкнена в додатковій коробці.

Розбивання передач на ряди можна здійснювати двома способами:

• за допомогою дільника;

• за допомогою демультиплікатора.

Рис. 15.1. Діапазон зміни передавальних чисел: а) при застосуванні дільника; б) при застосуванні демультиплікатора

Дільник має співвідношення передавальних чисел близько 1,2–1,3. Полегшене перемикання дає змогу використовувати дільник на кожній передачі основної коробки передач.

У демультиплікатора співвідношення передавальних чисел 3 і більше. Зазвичай воно відповідає силовому діапазону (відношенню передавальних чисел нижчої і вищої передач) основної коробки передач.

Додаткові коробки передач можуть розташовуватись перед основною коробкою передач або позаду неї. Подвоєння числа передач можна досягти і при виконанні дільника в одному картері з коробкою передач. Кожний варіант має свої переваги та недоліки.

Перевагою конструкції з переднім розташуванням додаткової коробки є можливість подвоєння числа передач введенням однієї додаткової пари шестерень. При цьому обертовий момент може підводитись напряму до первинного вала основної коробки або до її проміжного вала.

Недоліком переднього розташування додаткових коробок є відсутність можливості використання великих передавальних чисел знижувальної передачі, оскільки це веде до суттєвого збільшення обертового моменту, який підводиться до коробки передач і, як наслідок, потребує збільшення її розмірів.

Отже, перед основною коробкою передач раціонально розташовувати додаткові коробки, які мають невелике передавальне число, тобто дільники.

15.2. Конструкція та принцип роботи дільника

Картер дільника приєднують спереду до картера основної коробки передач. На ведучому валу дільника встановлена зубчаста муфта і вільно обертається шестерня, яка знаходиться в постійному зачепленні з зубчастим колесом на проміжному валу. Проміжний вал дільника з’єднаний шліцами з проміжним валом основної коробки передач. Передавальне число зубчастої пари дільника менше ніж передавальне число зубчастої пари постійного зачеплення основної коробки передач.

Для увімкнення пониженої передачі Н дільника зубчасту муфту переміщають праворуч, з’єднуючи її із зубчастим вінцем первинного вала основної коробки передач. Обертовий момент передається від ведучого вала дільника на первинний вал основної коробки передач без зміни.

Для увімкнення підвищеної передачі В дільника зубчасту муфту переміщають ліворуч, з’єднуючи її із зубчастим вінцем ведучої шестерні дільника. Обертовий момент передається від ведучого вала дільника на його ведений вал і через шліцьове з’єднання на проміжний вал основної коробки передач.

Рис. 15.2. Схема переднього дільника: 1 – ведуча шестерня дільника; 2 – зубчаста муфта; 3 – зубчастий вінець первинного вала основної коробки передач; 4 і 5 – пара шестерень коробки передач; 6 – ведена шестерня дільника; 7 – шліцьове з’єднання проміжних валів дільника та коробки передач; 8 – ведучий вал дільника; 9 – картер дільника

На великих вантажних автомобілях, де коробки передач повинні мати велике передавальне число нижчої передачі, часто встановлюють додаткову коробку передач – демультиплікатор. Розміри та маса основної коробки при цьому зменшуються, оскільки найбільше передавальне число в цьому випадку суттєво знижується. Проте демультиплікатор повинен мати достатньо великі розміри, що пояснюється його великим передавальним числом та обертовим моментом на вході. Для зменшення розмірів в якості демультиплікаторів застосовують планетарні передачі.