
- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
Запитання для самоконтролю
1. Класифікація коробок передач.
2. Типи шестерень та способи вмикання передач.
3. Способи встановлення шестерень на валах коробки передач.
4. Основні конструктивні схеми коробок передач.
5. Особливості конструкції синхронізатора коробки передач автомобіля «ГАЗ-53А».
6. Особливості конструкції синхронізатор коробки передач автомобіля «ЗИЛ-130».
7. Особливості конструкції синхронізатор коробки передач автомобіля МАЗ-5335.
8. Конструкція механізму керування коробкою передач.
§15. Додаткові коробки передач
15.1. Призначення додаткових коробок передач
Автомобілі з невисокою питомою потужністю двигуна для забезпечення високих тягово-швидкісних характеристик та паливної економічності необхідно обладнувати багатоступеневими коробками передач. Коробки передач класичного компонування, які мають більше 5 передач, є громіздкими. Тому такі конструкції не набули поширення.
Суттєвого збільшення кількості передач досягають застосуванням додаткових коробок передач, які зазвичай виконуються двоступеневими. При цьому відбувається розбивання всіх передавальних чисел на два ряди залежно від того, яка передача увімкнена в додатковій коробці.
Розбивання передач на ряди можна здійснювати двома способами:
за допомогою дільника;
за допомогою демультиплікатора.
|
Рис. 15.1. Діапазон зміни передавальних чисел: а) при застосуванні дільника; б) при застосуванні демультиплікатора |
Дільник має співвідношення передавальних чисел близько 1,2–1,3. Полегшене перемикання дає змогу використовувати дільник на кожній передачі основної коробки передач.
У демультиплікатора співвідношення передавальних чисел 3 і більше. Зазвичай воно відповідає силовому діапазону (відношенню передавальних чисел нижчої і вищої передач) основної коробки передач.
Додаткові коробки передач можуть розташовуватись перед основною коробкою передач або позаду неї. Подвоєння числа передач можна досягти і при виконанні дільника в одному картері з коробкою передач. Кожний варіант має свої переваги та недоліки.
Перевагою конструкції з переднім розташуванням додаткової коробки є можливість подвоєння числа передач введенням однієї додаткової пари шестерень. При цьому обертовий момент може підводитись напряму до первинного вала основної коробки або до її проміжного вала.
Недоліком переднього розташування додаткових коробок є відсутність можливості використання великих передавальних чисел знижувальної передачі, оскільки це веде до суттєвого збільшення обертового моменту, який підводиться до коробки передач і, як наслідок, потребує збільшення її розмірів.
Отже, перед основною коробкою передач раціонально розташовувати додаткові коробки, які мають невелике передавальне число, тобто дільники.
15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
Картер дільника приєднують спереду до картера основної коробки передач. На ведучому валу дільника встановлена зубчаста муфта і вільно обертається шестерня, яка знаходиться в постійному зачепленні з зубчастим колесом на проміжному валу. Проміжний вал дільника з’єднаний шліцами з проміжним валом основної коробки передач. Передавальне число зубчастої пари дільника менше ніж передавальне число зубчастої пари постійного зачеплення основної коробки передач.
Для увімкнення пониженої передачі Н дільника зубчасту муфту переміщають праворуч, з’єднуючи її із зубчастим вінцем первинного вала основної коробки передач. Обертовий момент передається від ведучого вала дільника на первинний вал основної коробки передач без зміни.
Для увімкнення підвищеної передачі В дільника зубчасту муфту переміщають ліворуч, з’єднуючи її із зубчастим вінцем ведучої шестерні дільника. Обертовий момент передається від ведучого вала дільника на його ведений вал і через шліцьове з’єднання на проміжний вал основної коробки передач.
|
Рис. 15.2. Схема переднього дільника: 1 – ведуча шестерня дільника; 2 – зубчаста муфта; 3 – зубчастий вінець первинного вала основної коробки передач; 4 і 5 – пара шестерень коробки передач; 6 – ведена шестерня дільника; 7 – шліцьове з’єднання проміжних валів дільника та коробки передач; 8 – ведучий вал дільника; 9 – картер дільника |
На великих вантажних автомобілях, де коробки передач повинні мати велике передавальне число нижчої передачі, часто встановлюють додаткову коробку передач – демультиплікатор. Розміри та маса основної коробки при цьому зменшуються, оскільки найбільше передавальне число в цьому випадку суттєво знижується. Проте демультиплікатор повинен мати достатньо великі розміри, що пояснюється його великим передавальним числом та обертовим моментом на вході. Для зменшення розмірів в якості демультиплікаторів застосовують планетарні передачі.