
- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
Прилади освітлення. Для освітлення дороги, внутрішнього приміщення кабіни або пасажирського відділення кузова, позначення габаритів автомобіля тощо, на ньому встановлено цілу низку зовнішніх ліхтарів, внутрішніх плафонів і ламп освітлення приладів.
До приладів зовнішнього освітлення автомобіля належать:
фари, які забезпечують освітлення дороги перед автомобілем на достатній відстані для забезпечення безпечного руху з високою швидкістю;
передні білі і задні червоні габаритні ліхтарі;
ліхтар освітлення заднього номерного знака;
ліхтарі сигналу гальмування, розташовані ззаду, які спалахують під час гальмування автомобіля;
покажчики повороту з білими або оранжевими розсіювачами, які показують миготливим світлом напрям повороту автомобіля;
білий ліхтар, який освітлює дорогу під час заднього ходу.
Фари повинні освітлювати дорогу перед автомобілем на відстані не менше ніж 100 м. Щоб створити потужний спрямований світловий потік, нитку розжарення лампи фар встановлюють у фокусі відбивача, який має параболоїдну форму. Такий відбивач встановлюють з деяким нахилом вниз щодо вертикальної площини, щоб забезпечити освітлення полотна дороги. Для рівномірного освітлення пучок світла, спрямований відбивачем, повинен бути дещо розсіяний, для чого використовується розсіювач з рифленого скла. Одночасно розсіювач захищає відбивач від забруднення. Одержаний у такий спосіб пучок світла називається дальнім світлом фар.
|
Рис. 11.21. Робота дальнього світла фар |
Отримання ближнього світла фар досягається за допомогою нитки розжарювання в лампі фари, яка зміщена щодо фокуса відбивача вгору і ліворуч (американська система), або встановленням під ниткою ближнього світла розташованої вище нитки дальнього світла металевого щитка (європейська система). У обох випадках відбитий пучок світла спрямований вниз і праворуч.
|
Рис. 11.22. Робота ближнього світла фар |
Протягом багатьох років фари залишались круглими – це найбільш проста та дешева в виготовленні конструкція. Проте з розвитком кузовів автомобілів фари почали ховати в крилах кузовів автомобілів. Згодом їх круглу форму замінили на прямокутну і розпочали виготовлення блок-фар, які поєднують фари ближнього та дальнього світла і покажчики повороту.
|
Рис. 11.23. Блок-фара |
На зміну звичайним лампам накалювання прийшли лампи з галогеновим наповненням. Газовий наповнювач дозволяє підняти температуру вольфрамової нитки практично до температури плавлення та наблизити світло за спектром до сонячного.
Новим досягненням у виготовленні ламп передніх ліхтарів стали ксенонові лампи, в яких світиться не розжарена вольфрамова нитка, а сам газ. Такі лампи вдвічі економічніші (35 Вт проти 55 Вт у галогенних) та продуктивніші. Крім того, у них суттєво збільшився термін служби.
|
Рис. 11.24. Робота галогенних (ліворуч) та ксенонових (праворуч) фар |
В задньому ліхтарі розташовані такі світлові прилади:
габаритні вогні;
стоп-сигнали;
покажчики повороту;
ліхтарі заднього ходу.
Все частіше замість звичайних лампам в конструкції задніх ліхтарів використовують напівпровідникові світлодіоди. Вони спрацьовують на 0,2 с швидше, витрачають вдвічі менше енергії та мають практично необмежений термін служби.
|
Рис. 11.25. Задні ліхтарі |
Управління зовнішніми світловими приладами автомобіля здійснюється з кабіни водія. У ланцюзі освітлення є плавкі або теплові контактні запобіжники, що захищають джерела струму і мережу від перевантажень у разі коротких замикань.
Ліхтар освітлення дороги під час руху заднім ходом автоматично вмикається при увімкненні передачі заднього ходу, а сигнал гальмування – при натисненні на гальмівну педаль.
Контрольно-вимірювальні прилади. Зручність застосування електричних контрольно-вимірювальних приладів для вимірювання неелектричних величин полягає в тому, що давач пов’язаний з покажчиком лише електричним дротом. Тому ці два елементи вимірювального приладу можуть бути розташовані на будь-якій відстані один від одного в місцях, де це необхідно і зручно. Давач повинен перетворити величину, що реєструється, на електричний сигнал, який передається на вимірювальний прилад (покажчик).
На автомобілях зазвичай встановлюють такі контрольно-вимірювальні та сигнальні прилади: покажчики рівня пального в баку, температури охолоджувальної рідини в системі охолоджування, тиску оливи в системі мащення двигуна; сигнальні лампи відсутності зарядного струму акумуляторної батареї, увімкнення стоянкового гальма, увімкнення покажчиків повороту, увімкнення дальнього світла фар тощо.
У термовібраційних давачах змінюється співвідношення часу, протягом якого контакти давача по черзі знаходяться в замкнутому і розімкнутому стані. В результаті змінюється середня за часом сила струму, який протікає через давач і покажчик.
У реостатних давачах у разі зміни вимірюваної величини переміщається повзунок реостата і змінюється сила струму, який проходить через давач.
Додаткове обладнання сучасного автомобіля багатофункціональне та різноманітне. Проте практично в кожному автомобілі встановлюють таке додаткове електрообладнання:
опалювач салону;
омивач скла та фар;
склоочисники;
пристрій обігріву заднього скла.
Крім того, можливе встановлення сигналізації, кондиціонера, електроприводів регулювання дзеркал заднього виду та сидінь тощо.