
- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
Система живлення дизельних двигунів суттєво відрізняється від системи живлення карбюраторних двигунів. Повітря та пальне подаються в циліндри дизельного двигуна окремо і там утворюють паливну суміш. Тому дизелі називають двигунами з внутрішнім сумішоутворенням.
Система живлення дизельного двигуна складається з трьох складових систем:
живлення дизельного двигуна пальним;
живлення дизельного двигуна повітрям;
випуску відпрацьованих газів.
Система живлення дизельного двигуна пальним служить для зберігання та подачі очищеного пального під високим тиском в дрібно розпиленому стані до циліндрів двигуна та складається з:
паливного бака;
фільтра грубого очищення пального;
підкачувального насоса (паливний насос низького тиску);
фільтра тонкого очищення;
паливного насоса високого тиску;
автоматичної муфти випередження впорскування пального;
всережимного регулятора;
форсунок;
паливопроводів (високого тиску, низького тиску та дренажних).
Система живлення дизельного двигуна повітрям служить для очищення та нагнітання атмосферного повітря в циліндри двигуна. Вона складається з:
очисника повітря (повітряний фільтр);
впускного трубопроводу;
турбокомпресора
Система випуску відпрацьованих газів призначена для зменшення енергії відпрацьованих газів та їх відведення в атмосферу. До неї входять:
випускний трубопровід;
приймальні труби;
глушник.
|
Рис. 10.1. Схема системи живлення дизельного двигуна: 1 – паливний бак; 2 – зливний отвір; 3 – кран подачі пального; 4 – фільтр грубого очищення пального; 5 – підкачувальний насос; 6 – паливний насос високого тиску; 7 – паливопроводи низького тиску; 8 – фільтр тонкого очищення пального; 9 – очисник повітря; 10 – форсунка; 11 – зливна трубка; 12 – паливопровід високого тиску; 13 – дренажний паливопровід |
Робота системи живлення. Пальне з бака всмоктується підкачувальним насосом і через фільтр тонкого очищення подається до паливного насоса високого тиску. Між підкачувальним насосом та паливним баком розміщено фільтр грубого очищення пального.
Фільтр грубого очищення звільняє пальне від домішок перед надходженням до секції паливного насоса, звідки під тиском воно подається до форсунок. Форсунки впорскують пальне у дрібнорозпиленому вигляді у циліндри двигуна. Через дренажний паливопровід надлишки пального з головки паливного насоса високого тиску відводяться до підкачувального насоса.
Повітря всмоктується в фільтр, очищається там і через впускний трубопровід і відкритий клапан надходить у циліндр двигуна.
Відпрацьовані гази виводяться випускними трубопроводами і викидаються в атмосферу через вихлопну трубу.
Процес сумішоутворення в дизельному двигуні відбувається в циліндрі протягом короткого проміжку, коли поршень знаходиться поблизу верхньої мертвої точки. Пальне впорскується форсункою в циліндри двигуна під тиском, який в кілька разів перевищує тиск повітря в камері згоряння зі швидкістю 150…500 м/с. Дрібно розпорошене пальне випаровується та перемішується з повітрям. Кожна частинка пального повинна змішатись з повітрям якнайскоріше, щоб виділення теплоти відбулось на початку такту розширення. Суміш утворюється протягом тисячних часток секунди (0,002…0,003 с). Рівномірний розподіл пального в об'ємі камери згоряння здійснюється завдяки кінематичній енергії розпорошеного пального та рухомого повітря. У сучасних дизелях застосовують об'ємне, об'ємно-плівкове, плівкове, вихрокамерне та передкамерне сумішоутворення. Спосіб сумішоутворення обумовлений формою камери згорання, яка у поєднанні з паливною апаратурою визначає умови процесів сумішоутворення і згоряння. Безпосереднє впорскування пального забезпечує найбільш економічний робочий цикл і хороші пускові властивості двигуна.
Для повного згоряння 1 кг дизельного пального теоретично необхідно 15 кг повітря. У циліндри дизеля надходить значно більше повітря ніж теоретично необхідно. Тому на кожний кілограм пального в циліндри подається не 15, а 18…24 кг повітря.
Наповнення циліндрів двигуна повітрям залежить від способу його подачі. Застосування турбонаддуву дозволяє значно збільшити кількість повітря, яке надходить у циліндри двигуна.
Краще наповнення циліндрів повітрям дає можливість подавати і спалювати більшу кількість пального. Завдяки цьому потужність двигуна із турбонаддувом підвищується на 25…30%.