- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
Радіатор є теплообмінником, в якому охолоджувальна рідина віддає теплоту потоку повітря. Він складається з верхнього та нижнього бачків, сполучених між собою трубками, які утворюють серцевину радіатора. Верхній бачок радіатора має заливну горловину з пробкою, а нижній — зливний кран. У заливну горловину впаяна паровідвідна трубка, сполучена з розширювальним бачком. Паровідвідна трубка заглиблена в радіатор, де відведені пари конденсуються. До верхнього та нижнього бачків припаяні бічні стійки. Стійки і пластина утворюють каркас радіатора. Серцевина радіатора складається з декількох рядів трубок, впаяних у верхній та нижній бачки. До трубок кріпляться тонкі охолоджувальні пластини або гофровані стрічки, виготовлені з латуні, алюмінію або червоної міді.
|
Рис. 8.5. Конструкція радіатора 1 – шторка; 2 – масляний радіатор; 3 і 23 – верхній і нижній бачки масляного радіатора; 4 – паровідвідна трубка ; 5 – тросик; 6 – серцевина радіатора;7 – кришка заливної горловини; 8 і 21 – верхній і нижній бачки радіатора; 9 і 15 – верхній і нижній патрубки; 10 і 17 – прокладки; 11 і 16 – верхня та нижня опорні пластини; 12 – кожух; 13 – трубки; 14 – пластина; 18 – хомут; 19 – гумовий трубопровід; 20 – болт; 22 – зливний краник |
|
Рис. 8.6. Схеми серцевин радіатора а) трубчасто-пластинчаста; б) трубчасто-стрічкова; в) щілинна |
Кришка заливної горловини в закритих системах рідинного охолодження має два запобіжні клапани з гумовими прокладками ущільнювачів і пружинами. Паровий клапан регулюють на надмірний тиск (0,145—0,160 МПа), повітряний клапан відкривається при падінні тиску в системі проти атмосферного не більше ніж на 0,01 МПа.
При нормальному функціонуванні клапанів система охолодження тільки короткочасно може сполучатись з навколишнім середовищем або порожниною розширювального бачка.
|
Рис. 8.7. Схема роботи кришки заливної горловини а) робота випускного клапана; б) робота впускного клапана 1 – пружина впускного клапана; 2 – паровідвідний отвір; 3 – горловина радіатора; 4 – корпус кришки; 5 – захисна шайба; 6 – тарілка випускного клапана; 7 – випускний клапан; 8 – впускний клапан; 9 – чашка впускного клапана; 10 – стержень випускного клапана; 11 – пружина випускного; 12 – упорна шайба пружини; 13 – стержень впускного клапана |
|
Рис. 8.8. Кришка заливної горловини |
Жалюзі встановлюються перед радіатором. З їх допомогою регулюється кількість повітря, що проходить через серцевину радіатора. Жалюзі виготовляються у вигляді набору вертикальних або горизонтальних пластин з оцинкованого заліза, які об'єднані загальною рамкою і забезпечені шарнірним пристроєм, що забезпечує їх одночасний або груповий поворот навколо своєї осі. Жалюзі кріплять до каркаса радіатора або до його зовнішнього облицювання. Управління стулками здійснюється вручну або за допомогою пристрою з термостатом.
Рідинний насос створює в системі охолодження примусову циркуляцію рідини. Застосовують одноступінчасті рідинні насоси відцентрового типу. Привод насоса, як правило, працює від шківа колінчастого вала за допомогою клинопасової передачі.
Він складається з корпусу, вала привода з крильчаткою, маточини для кріплення шківа привода, самопідтискної ущільнюючої манжети, двох латунних обойм, гумової манжети, яка ущільнює шайби та пружинного кільця. Вал насоса обертається в двох шарикопідшипниках.
Відцентрові насоси одноступінчастого типу, розраховані на тиск в 0,04 —0,1 МПа, відрізняються компактністю і забезпечують достатню подачу рідини при порівняно великих зазорах між крильчаткою і стінками корпусу.
|
Рис. 8.9. Конструкція рідинного насоса 1 – нагнітальне вікно; 2 – обойма сальника; 3 – підшипник вала насоса; 4 – кришка насоса; 5 – маточина шківа насоса; 6 – вал насоса; 7 – стопорний гвинт; 8 – манжета сальника; 9 – корпус насоса; 10 – крильчатка; 11 – приймальний патрубок |
|
Рис. 8.10. Схема роботи відцентрового водяного насоса 1 – приймальний патрубок; 2 – нагнітальний патрубок; 3 – корпус; 4 – крильчатка; 5 – вал |
Вентилятор служить для створення повітряного потоку, що проходить через серцевину радіатора з метою охолодження рідини, яка протікає по трубках.
Він складається з маточини зі шківом, до якої кріпляться лопаті. Лопаті вентиляторів виготовляються з листової сталі або з пластмаси. Привод вентилятора має автоматичне включення і виключення і здійснюється за допомогою:
зубчатих коліс;
клинопасової передачі;
електромагнітної муфти;
гідродинамічної муфти;
автономного електричного привода;
в’язкістної муфти;
фрикційної муфти.
Вентилятор встановлюють безпосередньо за радіатором. Для підвищення ефективності роботи вентилятора його іноді розміщують в направляючому кожусі, закріпленому на радіаторі. На привод вентилятора витрачається 3—5 % потужності двигуна.
|
Рис. 8.11. Вентилятор з електричним приводом |
Термостат автоматично підтримує необхідну температуру рідини в системі охолодження і дозволяє швидко прогріти холодний двигун при пуску.
За типом наповнювача термостати поділяються на рідинні (сільфони) та з твердим наповнювачем.
За кількістю клапанів вони бувають одноклапанні (тільки обмежують потік рідини, та двоклапанні (розподіляють потік рідини між радіатором і малим колом циркуляції рідини). Встановлюють термостат або на шляху руху рідини до радіатора (верхній патрубок), або перед насосом.
Рідинний термостат складається з корпусу з вікнами, клапана та гофрованого балона, заповненого рідиною, яка легко випаровується (суміш 2/3 дистильованої води та 1/3 етилового спирту. Нижня частина балона жорстко сполучена з кронштейном корпусу. До верхньої частини балона припаяний шток з клапаном. Шток може переміщатись в корпусі. Якщо рідина в системі охолодження не прогріта, то тиск в сильфоні знижений і рідина знаходиться в стисненому стані (клапан закритий). У міру прогрівання системи охолодження рідина в сильфоні випаровується, тиск підвищується, сильфон розширюється, відкривається клапан. З цієї миті рідина починає циркулювати через радіатор. Клапан починає відкриватись при температурі рідини 70—80 °С і повністю відкривається при температурі 85—95 °С.
|
Рис. 8.12. Схема роботи рідинного термостата а) закритий; б) відкритий 1 – патрубок до радіатора; 2 – відвідна трубка; 3 – сорочка охолодження |
Термостати рідинного типу внаслідок утворення мікроскопічних тріщин в стінках сильфона і втрати герметичності мають обмежений термін служби.
Сьогодні застосовують термостати з твердим наповнювачем. Вони складаються з капсули, заповненої активною масою (кристалічним воском з мідною тирсою і церезином). Капсула закрита гумовим буфером-мембраною, сполученим з штоком. Шток впирається в клапан, розташований у сідлі. Клапан, а разом з ним і капсула, підтискаються пружиною. При розширенні активної маси шток відтискається з капсули, впирається в клапан і відкриває прохід рідини до радіатора.
|
Рис. 8.13. Схема роботи термостата з твердим наповнювачем а) закритий; б) відкритий 1 – корпус термостата; 2 – клапан; 3 – зворотна пружина; 4 – шток; 5 – активна маса |
|
Рис. 8.14. Термостат |
