7.3. Прилади і апарати системи мащення.

Оливний насос призначений для подачі оливи під тиском до найбільш навантажених поверхонь деталей та приладів її очищення і охолодження. В системі мащення сучасних двигунів найчастіше використовують одно- або двосекційні шестеренчасті насос. Друга секція подає оливу до радіатора. Обов'язковим елементом насоса є редукційний клапан, який запобі­гає надмірному підвищенню тиску в системі, особливо при запуску двигу­на, коли в'язкість масла підвищена.

Рис. 7.6. Схема роботи оливного насоса: 1 – робочі шестерні; 2 – редукційний клапан

Оливний насос встановлюється в піддоні картера або ззовні блока циліндрів. Він, як правило, приводиться в дію від шестерні на розподільному валу двигуна. Якщо насос встановлений зовні картера, то для його приводу може використовуватись ланцюг або зубчастий пас механізму газорозподілу.

При номінальних частотах обертання вала двигуна тиск у системі мащення карбюраторних двигунів становить 0,3-0,5 МПа, у дизелях – 0,4-0,7 МПа. Мінімальний тиск під навантаженням не допускається нижче 0,1 МПа для карбюраторних двигунів та 0,15 МПа для дизелів.

Рис. 7.7. Оливний насос з оливо приймачем: 1 – корпус; 2 – кришка; 3 – ведучий вал; 4 – ведуча шестерня; 5 – вихідний канал; 6 – ведена шестерня; 7 – оливо приймач; 8 – сітка оливоприймача; 9 – ведений вал

Оливоприймач служить для забору оливи з піддона і, як правило, є первинним фільтруючим елементом. Розміщують його у найглибшій частині піддона і обладнують сіткою, яка затримує великі частинки, що можуть пошкодити насос. За конструкцією оливоприймачі бувають нерухомими (найбільш розповсюджені) та плаваючими, які можуть змінювати своє положення залежно від рівня оливи в піддоні.

Оливні фільтри служать для очищення оливи від механічних домішок (продуктів зношування тертьових деталей, нагару тощо). Масляні фільтри залежно від принципу дії розділяють на щілинні та відцентрові. У щілинних фільтрах розміри частинок, що затримуються, визначаються величиною отворів (щілин), через які проходить олива. У відцентрових фільтрах тверді частинки видаляються з оливи під дією відцентрових сил. Залежно від розмірів затримуваних частинок оливні фільтри діляться на фільтри грубого (частинки до 40 мкм) та тонкого (частинки до 1-2 мкм) очищення. Фільтри тонкого очищення мають великий опір і включаються паралельно. Через них проходить близько 10 % оливи.

Рис. 7.8. Відцентровий оливний фільтр: 1 – вісь; 2 – ковпак; 3 – ротор; 4 – корпус; 5 – канал подачі оливи до насоса; 6 – оливовідвідна трубка; 7 – насадка; 8 – колонка ротора; 9 – верхній канал

Сьогодні широко використовуються повнопоточні фільтри тонкого очищення з великою фільтруючою поверхнею. Такі фільтри іноді обладнуються секцією грубого очищення. Фільтри тонкого очищення, включені в магістраль послідовно, обов'язково мають перепускний клапан.

Рис. 7.9. Фільтруючі елементи повнопоточних фільтрів

Рис. 7.10. Повнопоточний оливний фільтр: 1 – корпус; 2 – фільтруючий елемент; 3 – дренажний клапан; 4 – зливний канал; 5 – перепускний клапан; 6 – шлях оливи при забитому фільтрі

Оливний радіатор. Необхідну температуру оливи (80-110 °С) підтримують за допомогою двох систем ДВЗ — охолодження та мащення, робота яких тісно пов'язана між собою.

Оливні радіатори за конструкцією аналогічні радіаторам системи охолодження. Через радіатор олива прокачується або самостійним насосом (секцією) або відбирається з головної магістралі, що живиться основним насосом через жиклер. Секцію насоса, що подає оливу в радіатор, забезпечують перепускним клапаном, відрегульованим на надлишковий тиск (0,12 МПа). Якщо радіатор живиться від загального насоса, то в систему вводять запобіжний клапан, який відключає радіатор при пониженні тиску в системі до 0,1 МПа.

Рис. 7.11. Оливний радіатор 1 і 4 – патрубки; 2 – радіатор; 3 – бачок; 5 – кран; 6 – запобіжний клапан зі штуцером

Редукційні клапани встановлюють, як правило, в масляних насосах. Вони відрегульовані на тиск 0,2-1,5 МПа. Вони відкриваються при виникненні високого тиску в момент пуску холодного двигуна та забезпечують зливання оливи в картер чи перепуск її на всмоктування в насос. Крім того, ці клапани запобігають руйнуванню масляних магістралей, фільтрів, манометрів тощо.

Запобіжні та перепускні клапани встановлюють паралельно до повнопоточних фільтрів та охолоджувачів оливи. Вони регулюються відповідно на тиск 0,2-0,25 МПа та 0,08-0,15 МПа. Призначення цих клапанів – забезпечити доступ хоча б неочищеної оливи в головну магістраль та неохолодженої оливи в піддон чи циркуляційний бак в обхід забитих фільтрів чи охолоджувача.

Зливні клапани підтримують тиск в головній оливній магістралі 0,4-1,0 МПа. Завдяки цьому олива подається до тертьових деталей в достатній кількості. При виникненні надлишкового тиску, надлишки оливи через зливний клапан повертаються в бак.

До приладів контролю рівня та тиску оливи відносяться:

• вказівники кількості оливи в резервуарах (щупи);

• манометри для контролю тиску в магістралях;

• термометри для визначення температури оливи в оливоприймачі;

До нижньої частини картера кріпиться піддон. В двигунах з мокрим картером він виконує функцію резервуара для оливи. Всередині піддона встановлюють горизонтальні або вертикальні перегородки, які затримують рух оливи та захищають ущільнення картера. В нижні частині піддона знаходиться зливна горловина, закрита підмагніченою пробкою.