
- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
7.3. Прилади і апарати системи мащення.
Оливний насос призначений для подачі оливи під тиском до найбільш навантажених поверхонь деталей та приладів її очищення і охолодження. В системі мащення сучасних двигунів найчастіше використовують одно- або двосекційні шестеренчасті насос. Друга секція подає оливу до радіатора. Обов'язковим елементом насоса є редукційний клапан, який запобігає надмірному підвищенню тиску в системі, особливо при запуску двигуна, коли в'язкість масла підвищена.
|
Рис. 7.6. Схема роботи оливного насоса: 1 – робочі шестерні; 2 – редукційний клапан |
Оливний насос встановлюється в піддоні картера або ззовні блока циліндрів. Він, як правило, приводиться в дію від шестерні на розподільному валу двигуна. Якщо насос встановлений зовні картера, то для його приводу може використовуватись ланцюг або зубчастий пас механізму газорозподілу.
При номінальних частотах обертання вала двигуна тиск у системі мащення карбюраторних двигунів становить 0,3-0,5 МПа, у дизелях – 0,4-0,7 МПа. Мінімальний тиск під навантаженням не допускається нижче 0,1 МПа для карбюраторних двигунів та 0,15 МПа для дизелів.
|
Рис. 7.7. Оливний насос з оливо приймачем: 1 – корпус; 2 – кришка; 3 – ведучий вал; 4 – ведуча шестерня; 5 – вихідний канал; 6 – ведена шестерня; 7 – оливо приймач; 8 – сітка оливоприймача; 9 – ведений вал |
Оливоприймач служить для забору оливи з піддона і, як правило, є первинним фільтруючим елементом. Розміщують його у найглибшій частині піддона і обладнують сіткою, яка затримує великі частинки, що можуть пошкодити насос. За конструкцією оливоприймачі бувають нерухомими (найбільш розповсюджені) та плаваючими, які можуть змінювати своє положення залежно від рівня оливи в піддоні.
Оливні фільтри служать для очищення оливи від механічних домішок (продуктів зношування тертьових деталей, нагару тощо). Масляні фільтри залежно від принципу дії розділяють на щілинні та відцентрові. У щілинних фільтрах розміри частинок, що затримуються, визначаються величиною отворів (щілин), через які проходить олива. У відцентрових фільтрах тверді частинки видаляються з оливи під дією відцентрових сил. Залежно від розмірів затримуваних частинок оливні фільтри діляться на фільтри грубого (частинки до 40 мкм) та тонкого (частинки до 1-2 мкм) очищення. Фільтри тонкого очищення мають великий опір і включаються паралельно. Через них проходить близько 10 % оливи.
|
Рис. 7.8. Відцентровий оливний фільтр: 1 – вісь; 2 – ковпак; 3 – ротор; 4 – корпус; 5 – канал подачі оливи до насоса; 6 – оливовідвідна трубка; 7 – насадка; 8 – колонка ротора; 9 – верхній канал |
Сьогодні широко використовуються повнопоточні фільтри тонкого очищення з великою фільтруючою поверхнею. Такі фільтри іноді обладнуються секцією грубого очищення. Фільтри тонкого очищення, включені в магістраль послідовно, обов'язково мають перепускний клапан.
|
Рис. 7.9. Фільтруючі елементи повнопоточних фільтрів |
|
|
Рис. 7.10. Повнопоточний оливний фільтр: 1 – корпус; 2 – фільтруючий елемент; 3 – дренажний клапан; 4 – зливний канал; 5 – перепускний клапан; 6 – шлях оливи при забитому фільтрі |
Оливний радіатор. Необхідну температуру оливи (80-110 °С) підтримують за допомогою двох систем ДВЗ — охолодження та мащення, робота яких тісно пов'язана між собою.
Оливні радіатори за конструкцією аналогічні радіаторам системи охолодження. Через радіатор олива прокачується або самостійним насосом (секцією) або відбирається з головної магістралі, що живиться основним насосом через жиклер. Секцію насоса, що подає оливу в радіатор, забезпечують перепускним клапаном, відрегульованим на надлишковий тиск (0,12 МПа). Якщо радіатор живиться від загального насоса, то в систему вводять запобіжний клапан, який відключає радіатор при пониженні тиску в системі до 0,1 МПа.
|
Рис. 7.11. Оливний радіатор 1 і 4 – патрубки; 2 – радіатор; 3 – бачок; 5 – кран; 6 – запобіжний клапан зі штуцером |
Редукційні клапани встановлюють, як правило, в масляних насосах. Вони відрегульовані на тиск 0,2-1,5 МПа. Вони відкриваються при виникненні високого тиску в момент пуску холодного двигуна та забезпечують зливання оливи в картер чи перепуск її на всмоктування в насос. Крім того, ці клапани запобігають руйнуванню масляних магістралей, фільтрів, манометрів тощо.
Запобіжні та перепускні клапани встановлюють паралельно до повнопоточних фільтрів та охолоджувачів оливи. Вони регулюються відповідно на тиск 0,2-0,25 МПа та 0,08-0,15 МПа. Призначення цих клапанів – забезпечити доступ хоча б неочищеної оливи в головну магістраль та неохолодженої оливи в піддон чи циркуляційний бак в обхід забитих фільтрів чи охолоджувача.
Зливні клапани підтримують тиск в головній оливній магістралі 0,4-1,0 МПа. Завдяки цьому олива подається до тертьових деталей в достатній кількості. При виникненні надлишкового тиску, надлишки оливи через зливний клапан повертаються в бак.
До приладів контролю рівня та тиску оливи відносяться:
вказівники кількості оливи в резервуарах (щупи);
манометри для контролю тиску в магістралях;
термометри для визначення температури оливи в оливоприймачі;
До нижньої частини картера кріпиться піддон. В двигунах з мокрим картером він виконує функцію резервуара для оливи. Всередині піддона встановлюють горизонтальні або вертикальні перегородки, які затримують рух оливи та захищають ущільнення картера. В нижні частині піддона знаходиться зливна горловина, закрита підмагніченою пробкою.