
- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
Історія виробництва легкових автомобілів у Запоріжжі, з якою ототожнюється історія українського автомобілебудування взагалі, сягає 1960 року, коли з конвеєра заводу Комунар (в даний час ЗАТ "ЗАЗ") зійшов перший український мікролітражний автомобіль - ЗАЗ-965 Запорожець. Виробництво серійних машин розпочалося з 1 жовтня 1960 року, а до кінця року було випущено близько півтори тисячі «Запорожців».
Повноцінна 4-місна машина була компактною та маневреною: довжина її становила 3,33 м, а радіус повороту за колією зовнішнього колеса – 5 м. Незалежна підвіска всіх коліс, рівне днище, 20-сантиметровий кліренс під задньою віссю забезпечували непогану прохідність. Були, звісно, й недоліки: велика шумність, невдале з точки зору пожежної безпеки розташування бензобака у передній частині кузова.
Ця машина виготовлялась до 1969 року. Всього з конвеєра зійшло 332106 автомобілів ЗАЗ-965 та ЗАЗ-965А.
У 1961 році конструктори ЗАЗу почали розробляти автомобіль ЗАЗ-966 з новим кузовом, проте він з’явився лише у 1967 році. З 1969 року на базі моделі 966 почали виробляти ЗАЗ-968 з новим двигуном і деякими дрібними змінами. А з 1975 року у тому ж кузові – ЗАЗ-968 А.
ЗАЗ-968М став не тільки останнім вітчизняним автомобілем із заднім розташуванням двигуна, але й найбільш «живучим», бо випускався аж до 1994 року.
З 1970 року конструктори заводу розпочали роботу над створенням нового автомобіля – ЗАЗ-1102. У 1973 році було підготовлено два експериментальні зразки з 3-дверним кузовом типу хетчбек і 2-дверним – типу седан, які не змогли досягти рівня серійного автомобіля. Наступними етапами еволюції ЗАЗ-1102 був передньоприводний прототип 1974 року випуску з кузовом седан і повноприводний варіант зразка 1976 року. В серійне виробництво автомобіль ЗАЗ-1102 "Таврія" в такому вигляді, як знаємо його ми, був запущений в 1988 році.
У Восени 1995 року було презентовано ЗАЗ-1103 "Славута", серійне виготовлення якого розпочалось в 1999 році.
1998 р. зареєстровано спільне українсько-корейське підприємство «АвтоЗАЗ-Daewoo». Впроваджено випуск нового автомобіля ЗАЗ-110206 "Таврія-Нова" та розпочато складання автомобілів Daewoo Lanos, Daewoo Nubira, Daewoo Leganza. У 2003 р. завод змінює форму власності і стає Закритим акціонерним товариством з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод". Потужності головного заводу ЗАТ "ЗАЗ" дозволяють здійснювати виробництво автомобілів в кількості до 150 000 авто в рік як вітчизняних, так і закордонних моделей (Chevrolet Aveo, Chevrolet Lacetti, Opel Astra тощо).
|
|
а) |
б) |
|
|
в) |
г) |
|
|
д) |
|
Рис. 1.10. Автомобілі ЗАЗ а) ЗАЗ-965; б) ЗАЗ-968; в) ЗАЗ-968М; г) ЗАЗ-1102 «Таврія»; д) ЗАЗ-1103 «Славута» |
ЗАТ «Завод комунального транспорту» (раніше ЗАТ «Львівський автомобільний завод», ЛАЗ) — найбільше автобусобудівне підприємство України. Днем заснування Львівського автобусного заводу вважається 21 травня 1945 року. Протягом майже десяти років будувалися його корпуси і одночасно випускалася промислова продукція: двовісні причепи, автолавки, автокрани тощо. У 1956 році експериментальний цех випустив першу, спроектовану фахівцями заводу, модель автобуса ЛАЗ-695, а вже з наступного року почався їх серійний випуск.
|
Рис. 1.11. Автобус ЛАЗ-695 |
На відміну від клепаних конструкцій «ЗІСів», а потім «ЗІЛів», — перші львівські автобуси були повністю зварними. У 1960-ті роки інститутом Патона саме для львівських автобусобудівників була розроблена технологія зварки каркасних конструкцій у вуглекислому середовищі.
В період з 1969 по 1973 рік було виготовлено кілька дослідних зразків автобусів ЛАЗ-696 та ЛАЗ-698, проте в серію вони так і не пішли. Разом із спорудженням в 1979 році нового головного корпусу на заводі розгорнулось виготовлення нового автобуса ЛАЗ-4202.
В 80-ті роки «ЛАЗ» був найбільшим виробником в Європі з щорічним випуском до 15000 одиниць. В 1981 році з конвеєра зійшов 200000, а в 1984 – 250000 автобус. В той час виготовлялись такі моделі автобусів як середній примісьий автобус з дизельним двигуном ЛАЗ-42021, міжміський автобус ЛАЗ-42071, ЛАЗ-695НГ із застосуванням газового палива.
У 1994 році на базі підприємства було створено ВАТ "Львівський автобусний завод". Розпочалась робота з оновлення продукції і зняття з виробництва застарілих моделей. У травні 2002 року на Київському міжнародному автосалоні було представлено сімейство оновлених автобусів. Підприємство перейшло на випуск уніфікованих 9-, 10- і 12-метрових автобусів («Лайнер-9», «Лайнер-10» і «Лайнер-12»).
|
|
а) |
б) |
Рис. 1.12. Автобуси ЛАЗ кінця ХХ століття а) ЛАЗ-4202; б) ЛАЗ-Лайнер-12 |
7 червня 2006 року ЗАТ “ЛАЗ” був перейменований на «Завод комунального транспорту». Вперше на "Лазі" для розробки конструкції і виготовлення конструкторської і технічної документації були використані ліцензійні пакети тривимірного моделювання "3-d". Вперше було проведено оновлення технологічних процесів і виробничого устаткування не після, а перед створенням нової моделі.
Сьогодні модельний ряд підприємства складають такі зразки техніки, як туристичні автобуси – NeoLAZ, приміські автобуси InterLAZ, міські автобуси CityLAZ, аеропортні автобуси AeroLAZ та тролейбуси ElectroLAZ.
|
|
а) |
б) |
|
|
в) |
г) |
|
|
д) |
|
Рис. 1.13. Сучасний модельний ряд автобусів ЛАЗ а) туристичний автобус NeoLAZ; б) приміський автобус InterLAZ; в) міський автобус CityLAZ; г) аеропортний автобус AeroLAZ; д) ElectroLAZ |
Кременчуцький автомобільний завод (на сьогодні – Холдингова компанія «АвтоКрАЗ») — один з найбільших в Європі виробників великовантажних автомобілів. Початком виробництва таких автомобілів вважається 1958 рік, коли виготовлення вантажних автомобілів ЯАЗ з Ярославля (Росія) було перенесено в Кременчук.
Перші вантажівки Кременчуцького заводу зійшли з конвеєра в квітні 1959 року і називались «Дніпро-222». Це були десятитонні самоскиди з дизельними двотактними двигунами.
|
Рис. 1.14. Вантажний автомобіль КрАЗ-222 «Дніпро» |
Перша серйозна модернізація автомобілів КрАЗ була проведена в 1965 році. На них встановили двигуни ЯМЗ-238 з п’ятиступеневою коробкою передач. Так з’явились самоскид КрАЗ-256, бортовий автомобіль КрАЗ-257, сідельний тягач КрАЗ-258.
|
|
а) |
б) |
Рис. 1.15. Автомобілі КрАЗ середини ХХ століття а) Самоскид КрАЗ-256; б) автомобіль загального призначення КрАЗ-257 |
З 1978 року розпочався випуск автомобіля КрАЗ-250, а в 1979 році на їх базі з’явився повноприводний автомобіль з колісною формулою 6х6 КрАЗ-260. Саме з цих моделей розпочалось виготовлення сучасного сімейства автомобілів КрАЗ.
|
Рис. 1.16. Повноприводний автомобіль КрАЗ-260 |
В жовтні 1975 року з конвеєра заводу зійшов 250-тисячний, у квітні 1984 – 500-тисячний, а вже в березні 1993 – 750-тисячний автомобіль. В 1994 році було створено ВАТ «Кременчуцький автомобільний завод», а в 1996 – Холдингова компанія «АвтоКРАЗ». Сьогодні складальні заводи «АвтоКРАЗа» працюють в Росії та В’єтнамі. Модельний ряд автомобільної техніки цієї марки включає 25 базових моделей і більше 150 модифікацій вантажівок з різними колісними формулами. Серед них — самоскиди, сідельні тягачі, бортові автомобілі, лісовози і сортиментовози, автомобільні шасі для установки спеціального устаткування, причіпи тощо.
|
|
а) |
б) |
|
|
в) |
|
Рис. 1.17. Сучасний модельний ряд автомобілів КрАЗ а) шасі КрАЗ-63221; б) бортовий автомобіль КрАЗ-5133; в) Самоскид КрАЗ-7133 |
За останні роки в Україні розпочалось налагодження власного виробництва транспортних засобів. З’явились такі нові бренди, як корпорація «Богдан», до складу якої входять «Луцький автомобільний завод» та «Черкаський автобус», ЗАТ «Єврокар», Галицький автозавод «ГалАЗ» тощо.
У перспективі автомобілебудування повинно зайняти більш вагоме місце як у структурі промисловості, так і у формуванні експорту України.
|
Рис. 1.18. Міський автобус малого класу «Богдан А-092» |