
- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
Клас оливи |
Сфера застосування |
Оливи для бензинових двигунів |
|
G1 |
Двигуни, що працюють у звичайних умовах |
G2 |
Двигуни сучасних легкових автомобілів, що працюють у жорстких умовах |
G3 |
Двигуни сучасних і перспективних автомобілів, що висувають високі вимоги до в'язкісних і протиокиснювальних властивостей оливи |
G4 |
Двигуни сучасних і перспективних автомобілів, що використовуються для їзди на швидкісних автострадах |
G5 |
Двигуни спортивних швидкісних автомобілів, що висувають особливі вимоги до протиокиснювальних, в'язкісних і протизносних властивостей оливи |
Оливи для дизельних двигунів |
|
D1 |
Двигуни без наддування, що працюють при звичайних умовах |
D2 |
Двигуни без наддування для важких умов або з наддуванням для помірних умов |
D3 |
Двигуни з наддуванням для особливо важких умов |
PD-1 |
Дизелі легкових автомобілів |
D4 |
Двигуни з високим наддуванням, що працюють у важких умовах |
D5 |
Двигуни з високим наддуванням, що працюють в особливо важких умовах |
PD-2 |
Двигуни з турбонаддуванням для легкових автомобілів, що висувають особливі вимоги до диспергуючих властивостей оливи |
7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
Системою мащення називають сукупність зв’язаних між собою маслопроводами механізмів, приладів і апаратів, що забезпечують безперервну подачу до тертьових поверхонь у необхідній кількості чистої оливи при певній температурі і під певним тиском. Крім цього, система мащення служить для виведення продуктів зносу від тертьових пар, охолодження і антикорозійного захисту тертьових та внутрішніх поверхонь, очищення оливи від твердих частинок.
Системи мащення можуть класифікуватись за способом подачі оливи до тертьових поверхонь та в залежності від розміщення посудини для оливи.
За способом подачі оливи до поверхонь тертя розрізняють:
систему мащення розбризкуванням (олива подається до тертьових пар крапельницями, форсунками-розбризкувачами або надходить у вигляді туману, який утворюється при виході із зазорів пар тертя);
систему мащення під тиском (олива підводиться до всіх тертьових поверхонь по оливопроводах під тиском, створюваним спеціальним насосом);
комбіновану систему мащення (використовуються обидва способи подачі оливи).
Система мащення з розбризкуванням оливи застосовується в простих двигунах з підшипниками кочення колінчастого і розподільного валів. В цьому випадку олива заливається в картер двигуна до рівня, при якому спеціальний виступ-черпак на шатуні або кришці шатунового підшипника занурюється в оливу при знаходженні поршня поблизу НМТ.
Дрібні бризки оливи (оливний туман), що утворюються при цьому, розносяться картерними газами по всьому картеру і осідають на робочих поверхнях циліндрів, підшипників кочення, поршневих пальців і штовхачів газорозподільного механізму, змащуючи їх. Стікаючи, олива відводить теплоту. В таких двигунах коромисла клапанного механізму та інші агрегати змащуються з окремих оливниць консистентним мастилом або рідкою оливою. Іноді двигуни обладнують простим шестерінчастим насосом, що подає оливу в спеціальні лотки під шатунами.
У карбюраторних двотактних двигунах з кривошипно-камерною схемою газообміну оливу додають в пальне в пропорції 1:40—1:50. При заповненні картера паливно-повітряною сумішшю оливний туман осідає на тертьових поверхнях і змащує їх.
Примусову систему мащення застосовують у форсованих двигунах, в яких для усунення перегріву тертьових поверхонь та оливи за допомогою спеціальних насосів створюється її інтенсивна циркуляція не тільки через підшипники колінчастого вала, але і через підшипники поршневого пальця, розподільного вала, валів передач, охолоджувачі і фільтри. Крім того, олива подається в поршні для їх охолодження, до приводів агрегатів, в пристрої для управління двигуном і його агрегатами.
Крім підведення оливи для охолодження поршнів, здійснюється також зрошування внутрішньої поверхні їх днищ за допомогою форсунок, змонтованих в картері двигуна.
Комбіновані системи мащення дозволяють спростити конструкцію двигуна, оскільки частина тертьових поверхонь змащується розбризкуванням, а під тиском олива подається до найбільш напружених вузлів тертя (підшипники колінчастого та розподільного валів).
Залежно від розміщення посудини для оливи розрізняють:
- системи з мокрим картером;
- системи з сухим картером.
|
Рис. 7.1. Система мащення з сухим картером: 1 – резервуар для оливи; 2 – оливний фільтр; 3 – піддон кратера; 4 – відкачувальний оливний насос; 5 – оливний насос; 6 – оливний радіатор |
Системи мащення з сухим картером застосовують на автомобілях високої прохідності та на спортивних автомобілях. В такій системі запас оливи зберігається в циркуляційних баках чи цистернах. Піддон картера виконує функцію збирача оливи. Для кращого охолодження оливний бак розміщують у найбільш холодній зоні підкапотного простору.
В системах мащення з мокрим картером олива зберігається в піддоні картера двигуна. Для її забору використовуються спеціальні оливоприймачі.
|
Рис.7.2. Система мащення з мокрим картером: 1 – оливний фільтр; 2 – оливний насос; 3 – піддон картера |
У малолітражних автомобілях з приводом на передні колеса систему мащення двигуна іноді об'єднують з мащенням агрегатів трансмісії. Як правило, в одному картері розміщують кривошипно-шатунний механізм та коробку передач з головною передачею.
Система мащення складається з таких основних елементів:
- оливний насос;
- резервуар для оливи;
- оливоприймач;
- масляний фільтр;
- оливопроводи та канали;
- радіатор;
- перепускні клапани;
- редукційні клапани;
- запобіжні клапани;
- заливна горловина;
- прилади контролю рівня та тиску оливи;
- прилади вентиляції картера.
|
Рис. 7.3. Система мащення: 1 – піддон; 2 – оливоприймач з насосом; 3 – оливні магістралі; 4 – оливний фільтр |
Як правило, на автомобільних двигунах застосовують комбіновані системи мащення з мокрим картером. Оливу заливають у піддон картера через заливну горловину і сітчастий фільтр. Її рівень контролюють щупом. Піддон має пробку для зливання відпрацьованої оливи, в якій інколи розміщують магніт для виловлювання металевих частинок продуктів зносу.
У найбільш глибокій частині піддона розміщують оливоприймач з сітчастим фільтром. Насос перекачує оливу через фільтрувальний елемент в головну масляну магістраль. На нагнітальній лінії насоса встановлено редукційний клапан. Для забезпечення подачі оливи при забрудненні фільтрувального елемента встановлюють перепускний клапан, який відкриває прохід у головну масляну магістраль в обхід фільтрувального елемента.
|
Рис. 7.4. Піддон картера |
Для більш тонкого очищення масла в систему мащення паралельно з фільтром грубого очищення оливи включають фільтр тонкого очищення, після якого олива зливається в піддон картера. Фільтр тонкого очищення оливи обладнують запобіжним клапаном.
З головної масляної магістралі по каналах в блоці олива подається до корінних підшипників колінчастого вала та підшипників розподільного вала.
По вертикальному каналу в блоці і через отвір в одному із стояків кріплення осі коромисел олива потрапляє в порожнину осі, а звідти – до втулок коромисел. Коромисла можуть мати отвори для підведення оливи до стержня клапана та штанги штовхача. У сучасних автомобільних двигунах ці пари найчастіше змащують розбризкуванням.
Через отвори і порожнини в шийках і щоках колінчастого вала олива під тиском подається до шатунних підшипників, у стержні шатуна та до поршневого пальця. Через отвір у шатуні олива іноді подається і для охолодження днища поршня. З цією метою у верхній головці шатуна встановлюють розпилювач.
|
Рис. 7.5. Принципова схема системи мащення: 1 – піддон картера; 2 – оливний насос; 3, 7, 9 – редукційні клапани; 4 – вимірювальний щуп; 5 – проміжна шестерня; 6 – оливний фільтр; 8 – оливний радіатор; 10 – розподільчий вал; 11 – манометр; 12 – вісь коромисел; 13 – головний оливний канал; 14 – порожнина шатунної шийки; 15 – колінчастий вал; 16 – оливозаливна горловина; 17 – зливна пробка; 18 – оливоприймач |
Для контролю за роботою системи мащення в головну магістраль встановлюють манометр або пристрій світлової сигналізації, який спрацьовує при відхиленні тиску від норми.
Для форсованих двигунів, а також для двигунів з повітряним охолодженням, в яких імовірне перегрівання оливи, у систему мащення включають дистанційний термометр із датчиком в піддоні.
Для охолодження оливи в системі мащення деяких двигунів передбачають радіатор, через який оливу перекачують або окремим насосом, або за допомогою основного насоса. Для вимикання радіатора встановлюють кран і запобіжний клапан.