
- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
До нерухомих деталей кривошипно-шатунного механізму відносяться: картер, циліндри, головки циліндрів. Вони утворюють корпус двигуна та сприймають великі механічні та теплові навантаження. Внаслідок цього корпусні деталі повинні мати високу міцність і жорсткість.
Картер – один з головних елементів корпуса двигуна. Із зовнішнього боку до нього кріплять циліндри, а внутрішню його порожнину займає колінчастий вал з опорами. В картері розміщують також основні елементи механізму газорозподілу, вузли системи мащення з мастильними каналами та посудиною для оливи, інше допоміжне обладнання. До однієї з торцевих поверхонь картера кріплять кожух маховика, до бокових - кронштейни для встановлення двигуна на раму. У двотактних двигунах з кривошипно-камерною продувкою циліндрів внутрішню порожнину картера використовують як камеру для продування циліндрів. Довжина картера залежить від розміру і числа циліндрів, а поперечний переріз його внутрішньої порожнини визначається в основному радіусом кривошипа і розмірами шатуна.
Картер є складною просторовою конструкцією коробчастої форми, яка сприймає всі силові навантаження, що виникають у процесі робочого циклу і діють на каркас двигуна. Тому картеру надають якомога більшу поздовжню і поперечну жорсткість. З цією метою у внутрішній порожнині картера багатоциліндрових двигунів роблять перегородки, а на зовнішніх стінках - додаткові ребра.
Картери автомобільних поршневих двигунів виготовляють рознімними і нерознімними. Найбільш поширені рознімні картери з горизонтальною площиною рознімання. Частина картера, розміщена над гніздами опорних підшипників колінчастого вала, називається верхньою, а інша частина -нижньою.
До найголовніших нерухомих частин КШМ відносяться циліндри. Внутрішня частина циліндра утворює робочу порожнину, яка обмежується його бічними стінками, кришкою циліндра і днищем поршня. Бічні стінки циліндра одночасно служать направляючими поршня при його зворотно-поступальному русі, у зв'язку з чим внутрішня робоча поверхня, так зване дзеркало циліндра, ретельно обробляється.
Циліндри нагріваються під впливом гарячих газів, а також унаслідок тертя поршня і поршневих кілець об стінки. Висока температура стінок недопустима, оскільки при цьому погіршується наповнення циліндра, а отже, знижується потужність двигуна і погіршуються умови мащення, що може бути причиною защемлення поршня в циліндрі. Для того, щоб температура стінок була в допустимих межах, застосовується повітряне або рідинне охолодження циліндрів.
Циліндри з повітряним охолоджуванням виготовляються індивідуальними, тобто окремо один від одного і відокремленими від картера. Для збільшення поверхні охолодження стінки циліндра забезпечуються ребрами. Крім охолодження ребра також підвищують жорсткість циліндра.
|
Рис. 5.6. Циліндр двигуна з повітряним охолодженням |
При рідинному охолодженні стінки циліндра роблять подвійними. Простір між цими стінками називається сорочкою охолодження циліндра.
В багатоциліндрових двигунах з рідинним охолодженням циліндри звичайно виконують у вигляді загального відливання, тобто у вигляді блоку циліндрів, що підвищує жорсткість двигуна і зменшує його розміри і масу. Блок циліндрів відливають з чавуну або алюмінієвого сплаву. Чавунні блоки є достатньо міцними та порівняно дешевими. Блоки з алюмінієвого сплаву легко обробляються, мають невелику масу, але вища від чавунних.
Робочою поверхнею циліндрів в чавунних блоках може служити оброблена поверхня самого блока або поверхня вставних гільз. Використання вставних гільз дозволяє збільшити термін служби циліндрів. Крім того, зношені гільзи можна замінювати новими. Товщина стінок гільзи становить 2 – 4 мм.
|
Рис. 5.7. Гільза циліндра |
Якщо гільза не стикається з охолоджуючою рідиною, то її називають сухою. Також часто використовуються і мокрі гільзи.
|
Рис. 5.8. Схема циліндрів двигуна: а) без гільзи (ЗІЛ-164); б) з короткою сухою гільзою (ГАЗ-51); в) з мокрою гільзою (ЯМЗ-238); г) з мокрою гільзою і двома посадочними поясками та з короткою сухою гільзою (ЗІЛ-130); д) з мокрою гільзою і одним посадковим пояском та з короткою сухою гільзою (ГАЗ-53); е) з довгою сухою гільзою та повітряною сорочкою (ЯАЗ М-204); 1 – коротка суха гільза; 2 – водяна сорочка; 3 – ущільнюючий буртик; 4 – гумове кільце; 5 – мокра гільза; 6 – повітряна сорочка; 7 – мідне кільце |
Блок-картер є суцільним литтям блока циліндрів та картера. Це підвищує жорсткість всієї конструкції двигуна, надає їй компактність, зменшує кількість оброблюваних поверхонь корпусу двигуна. Загальна компоновка блок-картера залежить від прийнятої конструкції окремих механізмів і систем двигуна.
Блок-картери розрізняються за силовим взаємозв'язком елементів корпусу двигуна (з несучими циліндрами, з несучими стінками сорочки охолодження і несучими силовими (анкерними) зв’язками).
|
|
Рис. 5.9. Блок-картери двигунів |
Головка циліндра розташована над циліндром (над блоком-картером). Вона не тільки закриває циліндр, а й служить порожниною для повного або часткового розміщення камери згоряння, а також свічки запалювання чи форсунки. В головці верхньоклапанного двигуна розміщують клапанний механізм, впускні канали для робочої суміші (повітря) та випускні канали для відведення відпрацьованих газів. До головки кріплять також впускні і випускні трубопроводи та інше допоміжне обладнання двигуна. Стінки головки, що утворюють камеру згоряння, виготовляють в 1,5-2 рази товстішими і інтенсивно охолоджують.
|
Рис. 5.10. Головка блока циліндрів двигуна |
Головки циліндрів автомобільних двигунів найчастіше відливають спільними для всіх циліндрів або групи циліндрів з чавуну чи алюмінієвих сплавів.
Для головок з алюмінієвих сплавів використовують вставні сідла під клапани. Їх виготовляють із високоміцного жаростійкого чавуну, з легованої або середньовуглецевої сталі.
Вставні сідла під клапани використовують також в чавунних головках, в основному під випускні клапани.
Для ущільнення площини стику головки та блока циліндрів виготовляють спеціальні метало-азбестові або металеві прокладки.
|
Рис. 5.11. Прокладки головки блоків |