
- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
Поршневі двигуни внутрішнього згоряння складаються з двох механізмів та чотирьох (п’яти) систем:
кривошипно-шатунний механізм (КШМ);
газорозподільний механізм(ГРМ);
система мащення;
система охолодження;
система живлення;
система пуску;
система запалювання (для бензинових двигунів).
Вони характеризуються рядом параметрів.
Положення поршня в циліндрі, при якому його відстань від осі колінчастого вала досягає максимуму, називається верхньою мертвою точкою (в.м.т.).
Нижня мертва точка (н.м.т.) – положення поршня в циліндрі, при якому відстань його від осі колінчастого вала двигуна досягає мінімум.
Розмір кривошипа колінчастого вала визначається радіусом r, рівним відстані між осями шатунної та кореневої шийки.
Довжина шатуна L являється відстанню між осями його верхньої та нижньої головок. Відношення r/L в автомобільних двигунах становить 1/3,5 – 1/4,5.
Хід поршня S – відстань по осі циліндра між мертвими точками.
Для автомобільних двигунів S=2r, а відношення S/D становить 0,7-2,2., де D – діаметр поршня. Якщо відношення S/D ≤ 1, то такий двигун називають короткоходовим.
|
Рис. 4.6. Схема основних розмірів та параметрів двигуна |
Об’єм, який звільняється при переміщенні поршня від верхньої мертвої точки до нижньої називається робочим об’ємом циліндра і позначається Vh.
|
(1) |
Сума робочих об’ємів всіх циліндрів двигуна називається робочим об’ємом двигуна.
Об’єм, який утворюється над поршнем при його перебуванні в верхній мертвій точці, називається об’ємом камери згоряння (камери стиснення). Він позначається Vc.
Повний об’єм циліндра (Va) – це об’єм над поршнем, коли він знаходиться у нижній мертвій точці або сума робочого об’єму циліндра та об’єму камери згоряння.
|
(2) |
Відношення повного об’єму циліндра до об’єму камери згоряння називається ступенем стиснення і позначається ε.
|
(3) |
Ступінь стиснення показує, в скільки разів зменшився об’єм робочої суміші при русі поршня з нижньої мертвої точки до верхньої. Підвищення ступеня стиснення дозволяє збільшити потужність та економічність двигуна. Для карбюраторних двигунів ε = 6,5÷10, а для дизелів ε = 15÷22.
Результуючий момент дотичних сил, які діють на кожну шатунну шийку, називають ефективним обертовим моментом Ме багатоциліндрового двигуна. Цей момент залежить від тиску газів та робочого об’єму двигуна. Для карбюраторних малолітражних двигунів Ме = 70÷120 Н.м, для карбюраторних двигунів вантажних автомобілів Ме = 200÷450 Н.м, для дизелів вантажних автомобілів великої вантажопідйомності Ме = 500÷2500 Н.м.
Потужність двигуна Ne залежить від ефективного обертового моменту Ме та частоти обертання колінчастого вала ne.
|
(4) |
Максимальна частота обертання колінчастих валів карбюраторних двигунів вітчизняних автомобілів становить 5500 – 6000 об/хв, а дизелів 2500 – 2800 об/хв. У двигунів сучасних гоночних автомобілів частота обертання колінчастого вала досягає 19000 об/хв.
Літрова потужність Nл характеризує використання робочого об’єму двигуна. Чим вище Nл , тим досконаліший двигун.
|
(5) |
Для карбюраторних двигунів Nл = 15÷44 кВт/л, а для дизелів Nл = 11÷22 кВт/л.
Економічність роботи двигуна оцінюється ефективною витратою пального на одиницю потужності упродовж години ge. Для карбюраторних двигунів ge = 280÷340 г/(кВт.год), а для дизелів ge = 220÷260 г/(кВт.год).