Завдання і запитання для створення проблемних ситуацій з теми: «Політичне життя сучасного суспільства»

1)

«Політика – вважав Макс Вебер, - свідчить про наявність прагнення до участі у владі або у тому , щоб чинити вплив на розподіл влади, або між державами, або всередині держави між групами людей, яких вона включає». Тому той, хто займається політикою, прагне влади як засобу, підпорядкованого іншим цілям, або влади «заради неї самої». Наведіть своє розуміння цієї характеристики. Чи можна використати наведену характеристику політики для визначення її ролі в сучасному суспільстві?

2)

Сучасні німецькі політологи Х.Майєр і Т.Штамен стверджують, що найбільш життєздатною є парламентсько-демократична політична система, яка базується на багатопартійності, високому рівні політичної культури і політичної активності, розвинутій системі контролю за державною владою. Проаналізуйте, яким чином наведені ознаки забезпечують життєздатність парламентсько-демократичної системи. На підставі наведених ознак проведіть аналіз стану сучасної політичної системи нашої держави.

3)

У 1956р. американські політологи К.Фрідріх і З.Бжезинський вперше визначили ознаки тоталітарного режиму, використовуючи їх як характеристику порядків, що існували у фашистській Німеччині, Радянському Союзі та країнах «соціалістичного табору».

а)

Офіційна ідеологія, яка повністю заперечувала попередній порядок і закликала громадян гуртуватися для побудови нового суспільства.

б)

Монополія на владу єдиної масової партії, яка фактично «поглинала» державу і виконувала її функції.

в)

Система терористичного поліцейського контролю, який здійснюється не лише за «врагами народу», а й за всім суспільством.

г)

Партійний контроль над засобами масової інформації. Жорстока цензура будь-якої інформації, контроль над усіма засобами масової комунікації – пресою, радіо, кіно, літературою тощо.

д)

Всеохоплюючий контроль над збройними силами.

е)

Централізований контроль економіки і система бюрократичного управління економічною діяльністю.

Наведіть приклади прояву цих ознак у фашистській Німеччині або Радянського Союзі.

4)

Визначте і проаналізуйте основні відмінності авторитарного політичного режиму від тоталітарного. Наведіть сучасну країну, в якій політичний режим має авторитарний характер. Свій вибір обґрунтуйте.

5)

«Демократія, - афористично висловився відомий англійський політик Вінстон Черчілль, - найгірша форма правління. Якщо не враховувати всіх інших». Які недоліки, на вашу думку, притаманні демократії? А які позитивні риси? Чи може в загалі існувати абсолютно досконала форма правління? Обґрунтуйте свою думку.

6)

Громадянське суспільство, стверджують сучасні дослідники, досягає розквіту лише за умов демократії, а остання формується, розвивається і зберігається лише на основі громадянського суспільства. Чим розвинутішим є громадянське суспільство, тим більше підстав для встановлення демократичних форм держави. І навпаки, чим менш розвинуте громадянське суспільство, тим більше можливість існування авторитарного і тоталітарного режимів державної влади. Поясніть наведену характеристику. У чому полягає взаємозв’язок між громадянським суспільством і політичною демократією?

7)

У 70-80-х рр. ХХ ст. західноєвропейські політологи прогнозували це тим, що в сучасних умовах політичні партії вже не виконують роль основних організаторів виборчого процесу, оскільки більшість кандидатів веде свою виборчу кампанію самостійно, незалежно від партій, використовуючи власних помічників та засоби масової інформації. Однак на початку ХХІ ст. ми можемо стверджувати, що політичні партії зберігають свою важливу роль у політичному процесі. Якою є ваша думка стосовно ролі й місця політичних партій в структурі сучасної політичної системи? Які функції виконують сьогодні політичні партії? Чи є підстави стверджувати, що незабаром (або взагалі через деякий час) може відбутися завершення «партійної ери»?

8)

Усі впливові напрямки політико-ідеологічної думки – консервативний, ліберальний, соціалістичний чи ще якийсь, - вважає політолог Пауль Ноак, - «не принесли жодного радикального звільнення людства від старих антагонізмів, одвічних питань та невизначеностей. Вони пнуться діяти із силою тієї ж необхідності, яка властива законам природи, коли намагаються нав’язати людству інтелектуальні панацеї, висмоктані з пальця рецепти суспільного порятунку. Через це гніт соціальної несправедливості й політичного примусу вони доповнюють ігом ліберальних, соціалістичних або консервативних забобонів». Яким є ваше ставлення до наведеної оцінки ролі політичної ідеології в житті суспільства? Чи потрібна взагалі політична ідеологія? Свою думку обґрунтуйте.

9)

Проблема співвідношення елітарного правління і демократії привертає увагу багатьох дослідників. На думку нашого сучасника М.Дюверже, ми живемо зовсім нереалістичними уявленнями про демократію, виробленими у XVIII ст. «Правління народу за допомогою народу», управління нацією за допомогою її представників – це заклики, що здатні підняти ентузіазм і сприяти успіхові промовців. Проте ці формули не означають нічого. Ніколи не було народу, який би правив собою, і ніколи не буде. Будь-яке правління передбачає панування небагатьох над багатьма. Воля народу глибоко анархічна: він мріяв би робити все те, що йому до вподоби. У неусвідомленій формі він розглядає правління як неминуче зло. Воно є примусом. Народ не примушує себе – його примушують. Він не править собою – ним правлять. Яким є ваше ставлення до наведеної точки зору?

10)

Засновник даосизму Лао-Цзи у VI-V ст. до н.е. запропонував, на думку сучасних дослідників, досить перспективну типологію політичного лідерства. На йому думку, найкращий правитель той, якого «народ не помічає», на другому місці – той якого «народ дуже любить», на третьому місці – той, якого «народ боїться», а на останньому – той, кого «ненавидять». Чому, на вашу думку, наведена типологія вважається перспективною? Поясніть, як ви її розумієте.

11)

На думку Ф.Ніцше, прагнення до лідерства – природна потреба людини, перешкодою для якої є мораль, ця «зброя слабких», справжній лідер має право її ігнорувати, щоб вона «не висіла тягарем у нього на ногах». Яким є ваше ставлення до наведеного висловлювання? Як повинен ставитися політичний лідер до моральних норм?

12)

Німецький політолог Р.Міхельс сформулював так званий «залізний закон олігархії (олігархія – влада меншості), за яким будь-яка демократична структура має як невід’ємну характеристику тенденцію до перетворення в олігархічну форму: звичайна «людина-маса» на відміну від представників еліти не здатна реально брати участь у соціальному управлінні. Витоки антидемократичних тенденцій у розвитку будь-якої соціальної системи він вбачив у самій людській природі. Чи поділяєте ви наведену точку зору? Чи є, на вашу думку, можливості перешкодити перетворенню демократичної форми правління в олігархічну?