
- •Анатомія спинного мозку
- •Сіра речовина спинного мозку
- •Біла речовина спинного мозку
- •Змістовий модуль 14 Анатомія головного мозку
- •Зовнішня будова мозочка
- •Внутрішня будова мозочка
- •Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку
- •Блукаючий нерв [X]
- •Додатковий нерв [XI]
- •Під’язиковий нерв [XII]
- •Покрив четвертого шлуночка
- •Покрівля середнього мозку
- •Великого мозку, які відрізняють людину від тварин
- •Нюховий мозок
- •Обідкова частка
- •Локалізація функцій у корі великого мозку
- •Бічний шлуночок
- •Провідні шляхи головного і спинного мозку
- •Асоціативні провідні шляхи
- •Комісуральні провідні шляхи
- •Проекційні провідні шляхи
- •Тверда оболона головного мозку
- •Павутинна оболона головного мозку
- •М’яка оболона головного мозку
- •Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Черепні нерви
- •I, II, III, IV, VI та VIII пари черепних нервів, описані в розділі "Органи чуття" Трійчастий нерв [V]
- •Лицевий нерв [VII]
- •Блукаючий нерв [X]
- •Додатковий нерв [XI]
- •Під’язиковий нерв [XII]
- •Змістовий модуль 16 Спинномозкові нерви Автономна нервова система
- •Шийні нерви [c1 – c8]
- •Плечове сплетення
- •Грудні нерви [ti – ti2]
- •Поперекові нерви [li – l5]
- •Поперекове сплетення
- •Крижові нерви та
- •Куприкове сплетення
- •Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли
- •Вегетативні нервові сплетення
- •Змістовий модуль 17
- •I пара черепних нервів
- •Орган смаку
- •Око та структури утворів
- •Кровоносні судини сітківки
- •Ембріогенез органа зору
- •II пара черепних нервів
- •III пара черепних нервів
- •IV пара черепних нервів
- •VI пара черепних нервів
- •Порівняльна анатомія та онтогенез вуха
- •Ембріогенез органа слуху
- •Шляхи передачі звукової хвилі
- •VIII пара черепних нервів
- •Слуховий шлях
- •Присінковий нерв
Зовнішня будова мозочка
(morphologia externa cerebelli)
Мозочок має:
- тіло мозочка (corpus cerebelli), яке складається з:
- двох півкуль мозочка (hemispheria cerebelli);
- черв’яка мозочка (vermis cerebelli), який розміщений між ними;
- долинку мозочка (valecula cerebelli) в якій розміщений довгастий мозок (medulla oblongata);
- черв’як мозочка (vermis cerebelli), який має такі частини (по колу зверху донизу):
- язичок мозочка (lingula cerebelli);
- вершину (culmen);
- схил (declive);
- листок черв’яка (folium vermis);
- горб (tuber);
- піраміду (pyramis);
- вузлик (nodulus);
- щілини мозочка (fissurae cerebelli), які є численними і різними за глибиною; вони пронизують півкулі мозочка (hemispheria cerebelli) та черв’як мозочка (vermis cerebelli). Є такі щілини:
- горизонтальна щілина (fissura horizontalis), яка поділяє мозочок на:
- вентральну частину (pars ventralis);
- дорсальну частину (pars dorsalis);
- міжпівмісяцева щілина (fissura intersemilunaris);
- задня верхня щілина (fissura posterior superior);
- задньобічна щілина (fissura posterolateralis);
- передпірамідна щілина (fissura prepyramidalis);
- друга щілина (fissura secunda).
Листки мозочка (folia cerebelli) розміщені між щілинами мозочка.
Щілини мозочка (fissurae cerebelli) поділяють мозочок (cerebellum) на такі частки і часточки:
1 Передню частку мозочка (lobus cerebelli anterior), що відділена від задньої частки мозочка (lobus cerebelli posterior) першою щілиною (fissura prima) і складається з:
- часточок черв’яка (lobuli vermis), до яких належать:
- язичок мозочка (lingula cerebelli);
- центральна часточка (lobulus centralis);
- вершина (culmen);
- часточок півкуль, до яких належать:
- крило центральної часточки (ala lobuli centralis);
- передня чотирикутна часточка (lobulus quadrangularis anterior).
Передня частка мозочка майже повністю складається з передньої чотирикутної часточки (lobulus quadrangularis anterior), що доповнена спереду центральною часточкою (lobulus centralis), яка представлена крилами центральної часточки (alae lobuli centralis).
Передня чотирикутна часточка (lobulus quadrangularis anterior) має:
- задню частину; дорсальну частину (pars posterior; pars dorsalis);
- передню частину; вентральну частину (pars anterior; pars ventralis).
Передня частка мозочка (lobus cerebelli anterior) належить до давнього мозочка (paleocerebellum), отримує волокна пропріоцептивної чутливості від спинномозково-мозочкових шляхів, і тому має ще назву – спинномозкомозочок (spinocerebellum), який підтримує тонус м’язів, контролює сили гравітації та інерції.
2 Задню частку мозочка (lobus cerebelli posterior), яка є більшою частиною нового мозочка (neocerebellum).
До задньої частки мозочка (lobus cerebelli posterior) йдуть мостомозочкові волокна (fibrae pontocerebellares) від ядер мосту (nuclei pontis), тому ця частка ще називається мостомозочок (pontocerebellum), який забезпечує тонку синхронізацію м’язового тонусу при свідомих рухах.
До складу задньої частки мозочка (lobulus cerebelli posterior) належать (зверху вниз):
- часточки півкуль, до яких належать:
- проста часточка, або задня чотирикутна часточка (lobulus simplex; lobulus quadrangularis posterior);
- верхня півмісяцева часточка (lobulus semilunaris superior);
- нижня півмісячева часточка (lobulus semilunaris inferior);
- присерединна часточка; тонка часточка (lobulus paramedianus; lobulus gracilis);
- двочеревцева часточка (lobulus biventer);
- мигдалик мозочка (tonsilla cerebelli).
Є часточки черв’яка (lobuli vermis), до яких відносять:
- схил (declive);
- листок черв’яка (folium vermis);
- піраміду (pyramis);
- горб (tuber);
- язичок (uvula).
3 Клаптиково-вузликову частку (lobus flocculonodularis), яка філогенетично належить до стародавнього мозочка (archicerebellum).
Ця частка (lobus flocculonodularis) функціонально пов’язана з присінковими ядрами VIII пари черепних нервів за допомогою присінково-мозочкових волокон (fibrae vestibulocerebellares), ще називається присінко-мозочком (vestibulocerebellum), розміщена знизу мозочка під задньобічною щілиною (fissura posterolateralis) та забезпечує рівновагу тіла людини.
Клаптиково-вузликова частка (lobus flocculonodularis) складається з:
- клаптика (flocculus);
- вузлика (nodulus);
- ніжки клаптика (pedunculus flocculi), яка з’єднує клаптик з вузликом.