
- •1.Системи лінійних рівнянь
- •1.Системи лінійних рівнянь
- •2.Матриці і дії над ними. Обернена матриця. Матричний метод розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •2.Матриці і дії над ними
- •9.Евклідів простір. Нерівність Коші-Буняковського.
- •12. Поняття групи, підгрупи. Циклічні групи. Фактор-група.
- •15. Поле. Характеристика поля. Поле раціональних дробів. Побудова скінчених полів з допомогою фактор-кілець.
- •14. Поняття кільця, поля. Види кілець. Кільце квадратних матриць, кільце класів лишків, кільце многочленів.
- •Векторний простір над полем, приклади. Поняття векторного підпростору та фактор-простору, способи їх задання.. Поняття базису векторного простору, еквівалентність різних означень.
- •Криві другого порядку: означення, властивості.
- •Рівняння прямої на площині та в просторі. Векторний та мішаний добуток векторів.
- •[Ред.]Види рівнянь площини в просторі. Векторний та мішаний добуток векторів.
- •1. Поняття бінарної алгебраїчної операції
- •2. Властивості бінарних алгебраїчних операцій
- •Операції над множинами та їх властивості.
- •Відношення еквівалентності
- •Комплексні числа та дії над ними
Операції над множинами та їх властивості.
Основні операції над множинами
Об’єднання множин
Перетин множин
Різниця множин
Доповнення множини
Симетрична різниця множин
Властивості
Ідемпотентність
Комутативність
Асоціативність
Дистрибутивність
Узагальнені закони дистрибутивності
Доповнюваність
Правило де Моргана
Відношення еквівалентності
Бiнарне вiдношення R на множинi D називається вiдношенням еквiвалентностi, якщо воно
1) рефлексивне
2) симетричне
3) транзитивне.
Для
вiдношень еквiвалентностi замiсть
запису
вживають
запис d1˜d2.
Нехай
на множинi D задано вiдношення еквiвалентностi
∼
. Для кожного
введемо
в розгляд множини
Для
будь-яких елементiв
має
мiсце одне з двох:
або Da = Db
або
Доведення. Припустимо,
що
i
,
тодi за означенням множин Da,Db,
маємо: a˜d * ,b˜d * .
Враховуючи симетричнiсть
вiдношення, a˜d * ,d * ˜b,
а за транзитивнiстю a ∼
b i, звичайно, b ∼
a. Тодi для будь-якого елемента
,
за транзитивнiстю маємо
,
тобто
.
Аналогiчно доводиться протилежне
включення i отримується рiвнiсть Da = Db.
Множини Da називаються класами еквiвалентностi, а множина, елементами якої є класи еквiвалентностi, називається фактор-множиною множини D по вiдношенню еквiвалентностi ∼ i позначається D/∼ .
Сукупнiсть елементiв множини A, взятих по одному з кожного класу еквiвалентностi, називається сукупнiстю представникiв класiв еквiвалентностi.
[ред.]Відношення порядку
Відношення порядку в математиці — бінарне відношення, яке є транзитивним та антисиметричним.
(транзитивність),
(антисиметричність).
[ред.]Нестроге відношення порядку
Відношення порядку називається нестрогим, якщо воно рефлексивне
.
[ред.]Строге відношення порядку
І навпаки, відношення строгого порядку є антирефлексивним
.
[ред.]Відношення лінійного порядку
Відношення порядку називається повним (лінійним), якщо
(повне
відношення).
Повнота (лінійність) відношення порядку означає його рефлективність, тому такий порядок завжди нестрогий.
[ред.]Відношення часткового порядку
Якщо умова повноти не виконується і порядок є нестрогим, то відношення називають відношенням часткового порядку.
Зазвичай
відношення строгого порядку (повного
чи часткового) позначається знаком <,
а відношення нестрогого порядку знаком
.
[ред.]Відношення строгого часткового порядку
Бiнарне вiдношення на множинi D називається вiдношенням строгого часткового порядку, якщо воно
1) антирефлексивне
2) транзитивне
[ред.]Відношення нестрогого часткового порядку
Бiнарне вiдношення на множинi D називається вiдношенням нестрогого часткового порядку, якщо воно
1) рефлексивне
2) антисиметричне
3) транзитивне.
Надалi будемо вживати такi позначення:
a ≺ b − елементи a, b знаходяться у вiдношеннi строгого часткового порядку ≺;
a ≼ b − елементи a, b знаходяться у вiдношеннi нестрогого часткового порядку ≼.
Множина D, на якiй задано вiдношення строгого або нестрогого часткового порядку, називається частково-впорядкованою множиною (ч.в.м.), позначається (D, ≺).
Нехай
(D, ≺)
− частково-впорядкована множина.
Елемент
називається максимальним
(мiнiмальним),
якщо
a
≺
d, (d ≺
a)
Нехай
-
довiльна пiдмножина. Елемент
називається найбiльшим
(найменшим) елементом
множини A, якщо
a
≼ a * (a * ≼
a).
Елемент
називається верхньою
(нижньою) гранню або
межею множини A, якщо
a
≼
d (d ≼
a).
Звичайно, що найбiльший або найменший елементи, якщо вони iснують, є верхньою та нижньою гранями множини A. Але довiльна грань множини може не бути її елементом.
Розглянемо множину U = U(A) (L = L(A)) верхнiх (нижнiх) граней множини A. Найменший (найбiльший) елемент множини верхнiх (нижнiх) граней U(L) називається супремумом (iнфiмумом) множини A i позначається sup A (inf A).
Звичайно, що всi перелiченi типи елементiв: максимальнi та мiнiмальнi, найбiльшi та найменшi, верхнi та нижнi гранi, супремуми та iнфiмуми можуть i не iснувати.
[ред.]Решітка
Частково-впорядкована
множина (D, ≺)
називається решiткою,
якщо для довiльної двохелементної
пiдмножини
iснують
sup A та inf A.