83.“Жалувана грамота дворянству” 1785 р., “Жалувана грамота містам” 1785 р.

ЖАЛУВАНА ГРАМОТА ДВОРЯНСТВУ - Грамота на права, вольності та пільги благородного російського дворянства — законод. акт Рос. імперії. Видана 21.ІV (2.V) 1785 імператрицею Катериною II одночасно з Жалуваною грамотою містам. Складається із вступу, 4 розділів і 92 статей. Мета Ж. г. д. — піднести політичний престиж дворянства і завершити його формування як панівного стану сусп-ва. Згідно з грамотою рос. дворянство здобуло виключне право власності на землю, придбані села разом із селянами та надра землі. Дворяни мали право торгувати, заводити торги та ярмарки; їх звільняли від будь-яких податків. Підкреслювався добровільний характер цив. та військ, служби дворян д-ві. Дворяни були підсудними тільки своєму становому суду і не підлягали тілесному покаранню. Позбавлення дворянства відбувалося тільки згідно з вироком суду, затвердженим самим монархом. Роль станової корпорат. інституції дворян виконували пов. та губ. дворянські зібрання, які скликалися кожні 3 роки. Пов. зібрання (скликалися за 3 міс. до губернського) займалися зазвичай підготовкою губ. зборів: перевіркою списків дворян повіту, з'ясуванням їх прав на участь у справах зібрання тощо. Усі найважливіші справи вирішувалися на губ. зібраннях. Тут заслуховувалися та обговорювалися визначені порядком денним доповіді та повідомлення, звіти про виконання раніше ухвалених постанов, обиралися усі виборні посад, особи, а також намічалися кандидати на посади у місц. управлінні. Порядок денний зібрання, а також виб. особи затверджувалися губ. владою. Губернатор відкривав зібрання, приводив його учасників до присяги, але потім не мав права бути присутнім на його засіданнях. На пов. і губ. зібраннях дворяни обирали предводи-телів. Вони мали право робити через губернатора подання до уряду з питань, що цікавили дворян. Тим самим дворяни могли істотно впливати на діяльність місц. адміністрації. У 1785 права й привілеї рос. дворянства поширено на укр. козац. старшину. Однак невдовзі було встановлено, що представники укр. козац. старшини повинні довести своє право на дворянство; боротьба за визнання цих прав тривала десятиліття і вирішилася позитивно тільки після відповідного цар. указу 1835.

ЖАЛУВАНА ГРАМОТА МІСТА. Грамота на права і вигоди містам Російської імперії — законод. акт Рос. імперії. Видана 21.ІV.(2.V) 1785 імператрицею Катериною II одночасно з Жалуваною грамотою дворянству. В Ж. г. м. зроблено спробу докладно регламентувати організацію і діяльність запроваджуваних тоді органів міського самоврядування. При створенні цього правового акта використано як рос, так і зарубіжні джерела — прусські та шведські статути, пам'ятки магдеб. права тощо.

Згідно з Ж. г. м. усе населення міст поділялося на 6 розрядів: до 1-го, незалежно від стану, входили «справжні міські обивателі», які мали в місті будинок або землю; до 2-го — купці всіх трьох гільдій (залежно від багатства); 3-й розряд становили цехові ремісники; 4-й — іногородні та іноземні «люди, які в цьому місті торгують, працюють або займаються іншими міщанськими справами»; до 5-го розряду входили «імениті громадяни»: вчені, художники, «всякого звання і стану капіталісти», банкіри, купці, які вели оптову торгівлю, судновласники; 6-го — т. з. посадські, які «промислом, рукоділлям або роботою кормляться в тому місті». Осн. частина населення міст, яка входила до 3-го і 6-го розрядів, дістала назву «міщан», «міщанства». Належність до розрядів закріплювалася записом населення до міської «обивательської книги», поділеної на 6 частин. Найб. пільги надавалися грамотою великим купцям та промисловцям, що певною мірою сприяло розвиткові торгівлі та пром-сті. Загалом цим актом міські жителі (найперше їх заможна верхівка) ставилися у більш привілейоване становище порівняно із селянами: за ними закріплювалися та охоронялися законом «власність і володіння». Містом, згідно з Ж. г. м., керувала загальна міська дума, до складу якої входили гласні від усіх 6 розрядів населення. Обирали їх раз на 3 роки всі гр-ни, які досягли 25-річного віку. Заг. дума обирала шестигласну думу, в якій під головуванням міського голови засідали гласні від розрядів. Шестигласна дума працювала регулярно. Органи міського самоврядування відали питаннями благоустрою, продовольства, сан. стану міста, розвитком торгівлі і пром-сті, але за погодженням з органами місц. адміністрації і під її постійним контролем.