38. Роль Римського права в формуванні феодального і буржуазного права Єкропейських стран.

Одним з найбільш значних і унікальних явищ у правовій життя Західної Європи стала рецепція римського права, тобто його засвоєння і сприйняття середньовічним суспільством. Після падіння західній частині імперії римське право не втратила своєї дії, але з утворенням варварських держав сфера його застосування в Західній Європі сузілась. Воно збереглося перш за все на півдні, у іспано-романського і Галло-романського населення. Поступово синтез римської та германської правових культур призвів до того, що римське право стало впливати на правові звичаї вестготов, Остготи, франків та інших німецьких народів.

Однак з часом власне римські джерела права виходять з вживання і забуваються. Їм на зміну приходить спрощене і варварізірованное римське право, яке за наказом королів об'єднувалися в спеціальні кодекси. Найбільшу популярність отримав Кодекс короля вестготов Аларіка II, складений на початку VI століття. Основним джерелом Кодексу був опублікований ще в 438 році Кодекс Феодосія II, а також законодавство інших римських імператорів, Інституції Гая, сентенції Павла і т.д.

Римські тексти в Кодексі Аларіка були використані з великими скороченнями, тому він отримав згодом назву "бревіарій", що означало "скорочений" (Breviarium Alarcianum). Слід зазначити, що цей вельми популярний в ряді країн Європи пам'ятник римського права нерідко видавався і під іншими назвами (наприклад, Lex Romana visigothorum). З подальшими змінами і спотворення він діяв аж до початку широкої рецепції римського права.

Нове життя римського права в Західній Європі, його друге народження, починається в XI-XII ст. В основі цього бурхливо розвивається процесу лежав цілий ряд історичних факторів, серед яких особливу роль відіграло пожвавлення економічного життя, особливо торгівлі. Зароджується буржуазні відносини не могли пробитися крізь гущу правових звичаїв і суто феодального права, розрахованого на замкнутий суспільство. Римське ж право містило в собі точні і готові формули закріплення абстрактної приватної власності і торгового обороту. Не випадково центром зародження римського права стали міста-республіки Північної Італії, які переживали в XI ст. економічний підйом і представляли собою в той час найбільш розвинений в господарському відношенні регіон Європи.

Однак рецепція римського права була викликана не лише економічним фактором, але й соціальними та духовними потребами суспільства, яке гостро потребувала в правовому порядку, правової стабільності, а відповідно і у поширенні юридичної освіти та мислення. Рецепція римського права підтримала католицька церква, що побачили в ньому засіб, здатний підтримати канонічне право і домагання пап на світове панування.

Рецепція римського права в кінцевому рахунку санкціонувала і королівська влада, прагнути до централізації, а отже, і до юрідізаціі всій суспільного і державного життя. Саме римське право в цей час проявило себе як найбільш розроблене, універсальне і раціональне право, яке містить регулятори, необхідні для суспільства в цілому і для основних його груп.