26. Джерела Римського права у класичний період ( преторське право і право народів).

27. Джерела Римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс).

Римське право виникло в глибині століть - тоді, коли Рим був ще маленькою громадою серед багатьох інших подібних же общин Середньої Італії. У цей час Римське право являло собою архаїчну систему, перейняту патріархальним і вузько локальних характером. Доля підготувала Риму велике майбутнє. Відповідно до цього змінювало свій характер і Римське право. У міру еволюції в ньому утворилися найважливіші принципи: недоторканність приватної власності, свобода особистості, свобода договору і заповітів, презумпція невинності, універсальність Римського права,.

Але в той же час відбувалася загибель античної цивілізації. Процес цей був тривалим і болісним. Панівною ідеологією стало християнство. Християни, пам'ятаючи про страшні страждання, які їм довелося випробувати від римської влади, не забарилися скористатися плодами своєї перемоги. Охоплені почуттям люті, помсти і натхненні ідеями все нищівного апокаліпсису, вони зруйнували останки античної культури. Так загинули багато их пам'ятників, в тому числі і по Римському праву, і їхні великі творці. Однак поступово неспокійний і жорстокий період пішов у минуле. Європейські народи переходили до більш-менш спокійного життя. Вторинне відкриття Римського права в Європі пов'язано з відродженням інтересу до античної культури, перш за все в Італії, а потім у решті Європи. Потреба в Римському праві в XI - XII ст. особливо стала відчуватися в Південній Франції і Північної Італії. Італія була єдиною Західної країною, що відчуває прямий вплив візантійського імператорського законодавства, яке формально було введено тут у 554 р. Практичне значення отримали лише Інституції, Кодекс Юстиніана і Новели, оскільки Дигести залишалися невідомі до кінця XI ст. У північній Італії ці досягнення втратили свій вплив незабаром після того, як вона відійшла під управління лангобардів. Разом з тим Римське право набуло значення важливою інтелектуальної сили.

Хоча в епоху Раннього Середньовіччя навчання Римському праву та його практичне застосування в країнах західної Європи різко скоротилося, тим не менш, насамперед церква пожвавила Римське право. Авторитет Римського права особливо в його Юстиніанових кодифікації зміцнився в Західній Європі завдяки церкві. Прагнучи зміцнити католицьку церкву та її організацію і поширити її вплив, Західне духовенство цілком усвідомлено використовувало Римське імператорське право. Використання Римського права католицької церквою особливо припадає на час правління римського папи Григорія VII.

В цей же час у Західній Європі розпочався поворот до відродження міського життя та інтенсивної міжнародної торгівлі. Особливо на Півночі Італії виникли впливові і процвітаючі міста. У Павії Римське право вивчалось в комбінації з ломбардским / Німецьким / правом. Равенна, яка залишалася під управлінням Візантії, зберегла традиції юстиніянова права. Однак ці школи ще не мали уявлення про Римської правовій системі. Одна з головних причин полягала в тому, що тоді ще не був відомий текст Дигест, хоча окремі пасажі їх цитувалися. Епохальна подія прийшло в кінці ХШ ст., коли повний рукопис Дигест була знайдена в Пізі. Всеосяжна систематизація римського права була проведена в 528-534 рр. н. е. за вказівкою візантійського імператора Юстиніана. Керівництво кодифікаційними роботами здійснював видатний юрист Трибоніан. Результатом роботи комісій було укладення ряду великих збірників римського права. На більш пізньому етапі історії права ці збірники почали виступати як єдиний Звід законів Юстиніана. 1 частину зводу становлять Інституції Юстиніана.

Вони були укладені подібних збірників класичних юристів, насамперед Гая. Інституції Юстиніана складалися з 4 книг. 1 книга присвячена праву і правовому становищу осіб, 2 - речам речовому праву, 3 - спадкуванню, договорам і зобов'язанням, 4 - деліктам і позовам. 2 частина Зводу Юстиніана становлять Дигести. Під час їх укладення були використані праці 39 юристів, близько 1, 5 тис. творів. Дигести містять 150 тис. фрагментів, найбільше з них цитат Ульпіана, Павла.

Дигести складаються з 50 книг, кожна із них поділяється на титули, а потім на фрагменти. 3 законод звід, укладений за вказівкою Юстиніана і під керівництвом Трибоніана-це Кодекс.

Кодекс охопив усі конституції імператорів, включаючи 4, 6 тис. конституцій. Кодекс Юстиніана складався з 12 книг, з яких 1, 9 - 12 були присвячені різним питанням публічного права, а книги 2 - 8- приватному праву. Кожна книга поділялася на титули, титули на параграфи. Кодифікація Юстиніана стала своєрідним підсумком усієї історії Римського права.