- •1. Предмет, метод та методологія науки "Історія держави та права зарубіжних країн".
- •2. Східна деспотія ( головні риси та особливості). Три головних відомства управління.
- •3. Суспільний лад Стародавнього Вавилону за часів Хамураппі.
- •4. Загальна характериистика Законів царя Хамураппі, їх структура.
- •5. Правове становище вільних людей за Законами царя Хамураппі.
- •6. Злочин та покарання за Законами царя Хамураппі.
- •7. Державний устрій Давнього Эгипту.
- •8. Характеристика Давньоєгипетського права.
- •9. Характеристика Давньоєврейського права
- •10. Розподіл Давньоіндійського суспільства на варни. Характеристика дхарм для кожної варни.
- •11. Суспільний, державний лад Спарти.
- •12. Період військової демократії в Афінах.
- •13. Державний устрій Афін.
- •14. Реформи Солона в Афінах та їх наслідки.
- •15. Реформи Клісфена в Афінах та їх наслідки.
- •16. Публічні органи влади в Афінах.
- •17. Характеристика Афінського права
- •18. Елліністичні монархії.
- •19. Періодизація історії держави та права Давньоримської держави.
- •20. Патриції і Плебеї в Римі. Реформи Сервія Тулія.
- •21. Римські магістратури.
- •22. Народні збори в Давньому Римі республіканського періоду.
- •23. Принципат і Домінат у Давноьму Римі.
- •24. Періодизація історії Римського права.
- •25. Джерела Римського права древнього періоду.
- •26. Джерела Римського права у класичний період ( преторське право і право народів).
- •27. Джерела Римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс).
- •28. Законодавство римських імператорів класичного періоду (едикти, рескрипти, декрети, мандати)
- •29. Діяльність юристів Риму у класичний період – найважливіші джерела розвитку Римського права.
- •30. Перша сецесія в Римі та її наслідки.
- •31. Право приватної власності за законами 12 таблиць.
- •32. Кодифікація Юстиніана у Візантії.
- •33. Особливості феодального права. (Рецепція римського права, міське право, канонічне право, королівське законодавство).
- •34. Ордалії та принцип Таліону у феодальному праві.
- •35. Особливості права земельної власності в феодальному праві.
- •36. Міське право в системі Середньовічного права.
- •37. Канонічне право в системі Середньовічного права.
- •38. Роль Римського права в формуванні феодального і буржуазного права Єкропейських стран.
- •39. Реформи Карла Мартелла у Франксьеій державі.
- •40. Державний устрій Франкської держави.
- •41. Походження Салічної Правди і її характеристика.
- •42. Злочин проти особистості (за Салічною Правдою).
- •43. Судовий процес у Франкській державі.
- •44. Імперія Карла Великого. Причини її розпаду.
- •45. Особливості джерел права в Англії.
- •46. Судова реформа Генріха іі в Англії після нормандського завоювання.
- •47. Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. Та її основні положення.
- •48. Особливості судової системи феодальної Англії.
- •49. Утворення станово - представницької монархії в Англії.
- •50. Шлюбно-сімейне і спадкове право в Англії 16-17 ст. Майорат.
- •51. Утворення Давньоруської держави.
- •52. Державний устрій Київської Русі. Десятична та Двірцево-вотчинна система управління.
- •53. Соціальна структура населення у Київській Русі. Основні категорії феодально-залежного населення.
- •54. Державна діяльність Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •55. Правова система Київської Русі.
- •56. Злочини та покарання за «Руською Правдою».
- •57.Суд та процес за “Руською Правдою”.
- •58. Особливості суспільно-політичного та державного розвитку давньоруських земель в період феодальної роздробленості.
- •59.Соціальна структура та система державного управління Новгородської феодальної республіки.
- •60. Новгородська та Псковська судні грамоти (злочин та покарання)
- •62.Передумови та причини формування єдиної централізованої російської держави.
- •63. Особливості соціального та політичного розвитку давньоруських земель в часи монголо-татарської навали.
- •64. Державний устрій єдиної централізованої російської держави (Велике князівство Московське).
- •65. Розвиток правової системи в період формування єдиної централізованої держави в Росії. Судебники 1497 р. Та 1550 р.
- •66.Суд та процес за Судебниками 1497 р. Та 1550 р.
- •67.Державна діяльність Івана IV. Формування станово-представницької монархії в Росії.
- •68. Державне управління та місцеве врядування в період станово-представницької монархії в Росії. Земський Собор.
- •69. Розвиток російського феодального права у XVI-XVII ст
- •70.Соборне Уложення 1649 р. Загальна характеристика.
- •71. Злочин та покарання в Соборному Уложенні 1649 р.
- •72. Суд та процес в Московському царстві XVI-XVII ст.
- •73. Соціальне та правове становище селянства в Росії XIV-XVII ст.
- •74.Реформи державного управління Петра і.
- •75.Соціально-політичне та правове становище дворянства в Російській імперії в і половині xviiі ст.
- •76. Сенат та Синод в системі державного управління Російської імперії у xviiі ст.
- •77. Особливості розвитку російського права у xviiі ст..
- •78. Розвиток кримінального права в Росії у xviiі ст.
- •79.Розширення території Російської імперії у xviiі – поч. Хіх ст.
- •80.Епоха “двірцевих заколотів” в Російській імперії.
- •81. Політика “освіченого абсолютизму” Катерини іі.
- •82. Реформи державного управління Катерини іі.
- •83.“Жалувана грамота дворянству” 1785 р., “Жалувана грамота містам” 1785 р.
- •84.Державний устрій Російської імперії у іі пол. Xviiі ст.
24. Періодизація історії Римського права.
Оскільки формування та розвиток римського права як цілісної та єдиної правової системи відбувалися протягом тисячоліття, для систематизації матеріалу необхідним є виокремлення етапів (пері¬одів) розвитку Римської держави та римського права. Тисячорічну історію Риму можна представити трьома періодами:
царський (754—509 pp. до н. є.);
республіканський (509—27 pp. до н. є.);
період імперії (27 р. до н. є. — 476 р. н. є.).
Але періодизація римського права має певні нюанси. Існує кілька періодизацій розвитку римського права. Принципового значення щодо кваліфікації римського права ці відмінності у періодизації не мають, оскільки у різних випадках відзначають тільки загальні та умовні етапи історичних змін. Межі між періодами умовні, хоча в багатьох випадках визначаються з точністю до року, коли відбулася значна подія, з якою пов'язаний цілий комплекс змін у правовій системі. Якщо брати до уваги виникнення, зміну та становлення джерел римського права, то його розвиток можна поділити на п'ять основних періодів:
найдавніший, архаїчний (753—367 pp. до н. є.);
докласичний (367—17 pp. до н. є.);
класичний (17 р. до н. є. — 284 р. н. є.);
П еріод імперії поділяється на: принципат (27 р. до н. є. — 193 р. н. є.) та домінат (284—476 pp. н. є.).
Архаїчний період характеризується як етап початкового форму¬вання римського права. У цей період відбувається становлення головних видів джерел римського права, перехід від звичаїв, звичаєвого права до державного законодавства та заснованої на ньому постійної су¬дової практики. У 367 р. до н. є. була введена посада міського претора. З 242 р. до н. є. почали обирати претора перегринів. Завдання преторів полягало в наданні допомоги консулам, а за їх відсутності — у виконанні обов'яз¬ків останніх. Як і консул, претор міг скликати народні збори, засі¬дання сенату, мав право голосувати у них. Поступово в їх руках зосереджувалася судова влада. Претор почав здійснювати правосуддя в Римі, до його функцій належало право проголошувати едикти в судових справах, що відіграло значну роль у розвитку римського приватного права. З введенням посади претора пов'язаний кінець архаїчного періоду. Важливими видами джерел права у цей період були: звичаї, правові звичаї, царські закони, закони.
Докласичний період. В цю епоху Римська Республіка досягає сво¬го розвитку та підходить до занепаду, здійснюється закріплення всіх інститутів римської державності та судової системи. Поряд із за¬гальнонародним державним законодавством важливу роль почала відігравати судова та преторська (магістратська влада) правотвор-чість.
Докласичний період — час становлення нових форм та угод правової науки. Кінець докласичного періоду пов'язують з прийняттям Августом Октавіаном законів про здійснення правосуддя (17 р. до н. є.). Джере¬лами права в цей період є постанови народних зборів, едикти преторів.
Класичний період. В умовах розпаду республіканських установ та затвердження у 284 р. н. є. домінату здійснюється формування принципів публічного права як права, яке виражає суверенітет римського народу. В основі класичного римського права лежать вчення про природне право та принципи справедливості і гума¬нізму. До цього періоду відносять розквіт римської юридичної науки та судової юриспруденції. В кінці класичного періоду римсь¬ке право досягає найвищого ступеня розробки та досконалості. Інститути права класичної епохи набули логічно та юридично закінченого вигляду і системи, стають зразком для приватного права взагалі. Джерела права в цей період — постанови сенату та діяльність юристів.
Післякласичний період. З часів домінату здійснюється спрощен¬ня та уніфікація різних класичних правопорядків. Правотворча ді¬яльність повністю зосередилася в руках імператора як єдиного і необмеженого законодавця. Розвиток імператорського законодав¬ства та його переважне значення змінює коло джерел права. Поста¬нови імператора дістали назву конституцій.
Юстиніанівський період. Завдяки правовій політиці імператора Юстиніана та виконаної при ньому кодифікації всього римського права для правової культури були збережені неоціненні тексти римських класичних юристів та імператорських конституцій.
