
- •1. Предмет, метод та методологія науки "Історія держави та права зарубіжних країн".
- •2. Східна деспотія ( головні риси та особливості). Три головних відомства управління.
- •3. Суспільний лад Стародавнього Вавилону за часів Хамураппі.
- •4. Загальна характериистика Законів царя Хамураппі, їх структура.
- •5. Правове становище вільних людей за Законами царя Хамураппі.
- •6. Злочин та покарання за Законами царя Хамураппі.
- •7. Державний устрій Давнього Эгипту.
- •8. Характеристика Давньоєгипетського права.
- •9. Характеристика Давньоєврейського права
- •10. Розподіл Давньоіндійського суспільства на варни. Характеристика дхарм для кожної варни.
- •11. Суспільний, державний лад Спарти.
- •12. Період військової демократії в Афінах.
- •13. Державний устрій Афін.
- •14. Реформи Солона в Афінах та їх наслідки.
- •15. Реформи Клісфена в Афінах та їх наслідки.
- •16. Публічні органи влади в Афінах.
- •17. Характеристика Афінського права
- •18. Елліністичні монархії.
- •19. Періодизація історії держави та права Давньоримської держави.
- •20. Патриції і Плебеї в Римі. Реформи Сервія Тулія.
- •21. Римські магістратури.
- •22. Народні збори в Давньому Римі республіканського періоду.
- •23. Принципат і Домінат у Давноьму Римі.
- •24. Періодизація історії Римського права.
- •25. Джерела Римського права древнього періоду.
- •26. Джерела Римського права у класичний період ( преторське право і право народів).
- •27. Джерела Римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс).
- •28. Законодавство римських імператорів класичного періоду (едикти, рескрипти, декрети, мандати)
- •29. Діяльність юристів Риму у класичний період – найважливіші джерела розвитку Римського права.
- •30. Перша сецесія в Римі та її наслідки.
- •31. Право приватної власності за законами 12 таблиць.
- •32. Кодифікація Юстиніана у Візантії.
- •33. Особливості феодального права. (Рецепція римського права, міське право, канонічне право, королівське законодавство).
- •34. Ордалії та принцип Таліону у феодальному праві.
- •35. Особливості права земельної власності в феодальному праві.
- •36. Міське право в системі Середньовічного права.
- •37. Канонічне право в системі Середньовічного права.
- •38. Роль Римського права в формуванні феодального і буржуазного права Єкропейських стран.
- •39. Реформи Карла Мартелла у Франксьеій державі.
- •40. Державний устрій Франкської держави.
- •41. Походження Салічної Правди і її характеристика.
- •42. Злочин проти особистості (за Салічною Правдою).
- •43. Судовий процес у Франкській державі.
- •44. Імперія Карла Великого. Причини її розпаду.
- •45. Особливості джерел права в Англії.
- •46. Судова реформа Генріха іі в Англії після нормандського завоювання.
- •47. Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. Та її основні положення.
- •48. Особливості судової системи феодальної Англії.
- •49. Утворення станово - представницької монархії в Англії.
- •50. Шлюбно-сімейне і спадкове право в Англії 16-17 ст. Майорат.
- •51. Утворення Давньоруської держави.
- •52. Державний устрій Київської Русі. Десятична та Двірцево-вотчинна система управління.
- •53. Соціальна структура населення у Київській Русі. Основні категорії феодально-залежного населення.
- •54. Державна діяльність Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •55. Правова система Київської Русі.
- •56. Злочини та покарання за «Руською Правдою».
- •57.Суд та процес за “Руською Правдою”.
- •58. Особливості суспільно-політичного та державного розвитку давньоруських земель в період феодальної роздробленості.
- •59.Соціальна структура та система державного управління Новгородської феодальної республіки.
- •60. Новгородська та Псковська судні грамоти (злочин та покарання)
- •62.Передумови та причини формування єдиної централізованої російської держави.
- •63. Особливості соціального та політичного розвитку давньоруських земель в часи монголо-татарської навали.
- •64. Державний устрій єдиної централізованої російської держави (Велике князівство Московське).
- •65. Розвиток правової системи в період формування єдиної централізованої держави в Росії. Судебники 1497 р. Та 1550 р.
- •66.Суд та процес за Судебниками 1497 р. Та 1550 р.
- •67.Державна діяльність Івана IV. Формування станово-представницької монархії в Росії.
- •68. Державне управління та місцеве врядування в період станово-представницької монархії в Росії. Земський Собор.
- •69. Розвиток російського феодального права у XVI-XVII ст
- •70.Соборне Уложення 1649 р. Загальна характеристика.
- •71. Злочин та покарання в Соборному Уложенні 1649 р.
- •72. Суд та процес в Московському царстві XVI-XVII ст.
- •73. Соціальне та правове становище селянства в Росії XIV-XVII ст.
- •74.Реформи державного управління Петра і.
- •75.Соціально-політичне та правове становище дворянства в Російській імперії в і половині xviiі ст.
- •76. Сенат та Синод в системі державного управління Російської імперії у xviiі ст.
- •77. Особливості розвитку російського права у xviiі ст..
- •78. Розвиток кримінального права в Росії у xviiі ст.
- •79.Розширення території Російської імперії у xviiі – поч. Хіх ст.
- •80.Епоха “двірцевих заколотів” в Російській імперії.
- •81. Політика “освіченого абсолютизму” Катерини іі.
- •82. Реформи державного управління Катерини іі.
- •83.“Жалувана грамота дворянству” 1785 р., “Жалувана грамота містам” 1785 р.
- •84.Державний устрій Російської імперії у іі пол. Xviiі ст.
1. Предмет, метод та методологія науки "Історія держави та права зарубіжних країн".
Історія держави і права зарубіжних країн – це історико-правова наука, що знаходиться на межі між суспільно-політичними та правовими дисциплінами, синтезуючи та поєднуючи їх.
Місце історії держави і права в системі юридичних дисциплін визначають реалії об'єкта дослідження. Насамперед вона вивчає багате розмаїття утворення і розвитку держави і права в людському суспільстві. В умовах розкладу первіснообщинного ладу умови життя суспільства і суспільні відносини ускладнилися і стали набувати антагоністичних форм. Виникла загроза його послаблення, розпаду або навіть загибелі. Це послужило чи не основною причиною утворення особливої регулюючої сили, котра б стояла над суспільством, забезпечувала його життєздатність і цілісність.
Із поглибленням соціального розшарування механізм державної машини прибирався до рук майновою верхівкою, яка поступово ставала владною силою, підпорядковуючи державу своїм інтересам.
Надалі необхідність держави і права обумовлювалася причинами різноманітного, в першу чергу загальнонаціо¬нального, характеру. Вона стає необхідним атрибутом сус¬пільства, набуваючи, в той же час, певної міри відносної самостійності, її функціонування здебільшого підпорядко¬вується внутрішнім закономірностям розвитку. При цьо¬му важливо те, якою є держава – авторитарною чи демократичною, які соціальні прошарки, групи, класи чи кла¬ни контролюють її механізм, гальмуючи чи прискорюючи суспільний прогрес.
Загальні закономірності розвитку права і держави в кожній країні проявляються зі своїми особливостями. Національна державно-правова історія виявлялася багатшою порівняно із загальною теорією дер¬жави і права. Історія держави і права наповнює теорію кон¬кретно-історичним змістом і є її певною емпіричною базою. У цьому – її взаємозв'язок із навчальною дисципліною «Те¬орія держави і права». У постійному взаємозв'язку знаходиться історія держа¬ви і права з історією політичних і правових вчень. Історія держави і права зарубіжних країн має тісний зв'язок і з історією держави і права України. Обидві на-вчальні дисципліни багато в чому вирішують спільні зав¬дання, що стоять перед історико-юридичною наукою, але розрізняються за предметом.
Предметом історії держави і права зарубіжних країн є загальні та специфічні процеси і закономірності виникнення, розвитку, занепаду або загибелі різних типів держави і права у конкретно-історичних умовах. Специфікою пред¬мета історії держави і права як навчальної дисципліни є те, що вона вивчає не всі держави світу та їхнє право, а лише ті з них, котрі виявили найпомітніший вплив на держав¬но-правовий розвиток світової цивілізації.
Вивчення історії держави і права зводиться не лише до збирання та описування фактів, подій, явищ минулого, а головним чином до їх теоретичного осмислення. А це ви¬магає відповідного інструментарію, тобто застосування методів і способів дослідження. Методами називають сукупність способів пізнання і прийомів дослідження, які використовуються для одержання відносно об'єктивних, істинних, доказово обґрунтованих знань з історії держа¬ви і права.
Методологія навчальної дисципліни поєднує в собі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження.
• Одним із провідних ме¬тодів дослідження історико-правових явищ минулого є історичний метод. Історичний погляд полягає у тому, що всі події оцінюються з погляду конкретного історичного часу, впродовж якого вони вини¬кали, розвивалися, занепадали або зникали зовсім, набу¬вали лише їм притаманних вигляду і форми.
При здійсненні аналізу історико-правових явищ широ¬ко застосовуються хронологічний, ретроспективний, по¬рівняльно-історичний, статистичний, метод періодизації та інші методи дослідження.
Сутність хронологічного методу полягає у тому, що події державно-правового розвитку тієї чи іншої країни розгля¬даються у чіткій хронологічній послідовності.
Курс історії держави і права вивчається студента¬ми вищих навчальних закладів:
а) для формування загальноюридичної, правової куль¬тури майбутніх спеціалістів;
б) для підготовки їх до засвоєння галузевих юридичних дисциплін;
в) ця наука дає можливість знати минуле людства і на цій основі глибше зрозуміти державно-правові реалії сучас¬ності, прогнозувати подальший розвиток держави і права у світі.