1 .Поясніть, в чому полягало значення Кирило-Мефодіївського братства у культурному та національному розвитку України

Навесні 1847 р. після доносу студента О. Петрова Кирило-Мефодіївське товариство було викрите і розгромлене. Малочи­сельність організації, вузька сфера її впливу, переважно культур­ницький та пропагандистський характер діяльності створили ілю­зію у офіційної влади на початку слідства, що Кирило- Мефодіївське товариство не є серйозною загрозою для самодержавства. Зокрема, шеф жандармів граф Орлов зазначав у своєму листі до Миколи І: "Общество было не более как ученый бред трех моло­дых людей". Проте глибше вивчення творів Т. Шевченка та до­кументів братства діаметрально змінили думку властей, які врешті-решт побачили в них чітку антимонархічну спрямованість, праг­нення радикальним шляхом досягти соціального визволення, обгрунтування права українського народу на власну державність, демократію; Через це усі члени організації без усякого суду пот­рапили у заслання.Отже, наприкінці XVIII — на початку XIX ст. в Україні роз­горнувся процес національно-культурного відродження. У цей час активно збиралися та вивчалися історичні документи, етног­рафічні експонати, фольклорні пам'ятки. На цьому грунті роби­лися перші спроби створення узагальнюючих праць з історії Украї­ни. Поступово відроджується мова, розширюється сфера її вжит­ку, насамперед серед української еліти. Цьому процесові спри­яли поява першої друкованої граматики та словника українсь­кої мови. Заявляє про себе іменами Т. Шевченка, Є. Гребінки, Г. Квітки-Основ'яненка українська література, яка не тільки зба­гачує, удосконалює мову та розширює жанровий діапазон, а й активно пропагує демократичні, антикріпосницькі ідеї, ненависть до національногогноблення.Кардинальні зрушення, які відбулися наприкінці XVIII — на початку XIX ст. в історичній науці, літературі, розвитку мови стали своєрідним підґрунтям пробудження у народу національ­ної свідомості, сприяли усвідомленню ним своєї самобутності, зростаннюбажання відстоювати свої права

1. Висвітліть суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української кульутри у хіу-хуіі ст.

Духовна культура українського народу кінця XVIII — початку XX ст. розвивалась в умовах постійних утисків Російської та Австрійської імперій. Після ліквідації Гетьманщини (1764 р.) і зруйнування Запорозької Січі (1775 p.), юридичного оформлення кріпосного права на Лівобережжі та Слобожанщині (1783 p.), скасування чинності магдебурзького права (1831 р.) і Литовського статуту (1840 р.) на Правобережжі Україна фактично перетворилась у безправну колонію Російської імперії. На колоніальному становищі опинились і західноукраїнські землі, що перебували у складі Австрійської монархії.У 1801 р. на царський престол вступив Олександр І, який здобув репутацію ліберального правителя. В усій імперії відчувався подих так званої нової ери. Генерал-губернатором України був призначений прихильний до українців князь Куракін. Скориставшись цими обставинами, українські культурні діячі заснували 1805 р. у Харкові приватний університет.Поразка Наполеона у війні з Росією призвела до посилення абсолютистських режимів у країнах Європи. Реакція царизму на події в Україні стала ще жорстокішою. Були створені "військові поселення", які перетворювали українських селян на військових ("аракчеївщина"), що спричинило численні бунти і заворушення. На початку XIX ст. в Україні з'явилися масонські організації антиурядового спрямування. Одна з них під назвою "Любов до істини", членом якої був І.Котляревський, діяла в Полтаві 1818 р. У Києві організувалася таємна ложа "Товариство об'єднаних слов'ян". Аналогічні організації існували в Житомирі, Кременці й інших містах України. Учасник полтавської масонської ложі, повітовий маршал В.Лука-севич був організатором та ідеологом "Малоросійського таємного товариства". В укладеному ним "Катехизисі автономіста" обстоювалась ідея автономії України.

Проаналізуйте досягнення суспільних та природничих наук у першій половині XIX ст.

Технічні вдосконалення фабрично-заводського виробництва, будівництво залізниць, засобів зв'язку, розробка нових джерел енергії. Технічний прогрес у сфері матеріального виробництва, нерозривно пов'язаний з прогресом прикладних, точних і природничих наук, 'привело до зростання продуктивності праці. Це дозволило власникам фабрик і заводів, які застосовували на своїх підприємствах технічні удосконалення, знизити собівартість виробництва, збільшити прибутокпідприємств і, таким чином, зміцнити свої позиції в боротьбі з конкурентами.  Успіхи прикладних наук випливали з самої сутності технологічного процесу великого фабрично-заводського виробництва, де кожна його фаза вимагала постійного вдосконалення. Розвиток промислового виробництва сприяло швидкому розширенню міжнародних зв'язків та формування світового ринку. Місцева і національна замкнутість окремих галузей виробництва ліквідувалася, а це, у свою чергу, прискорювало технічний прогрес. При цьому дедалі більше виявлялася тенденція до концентрації і централізації виробництва. Хоча технічний прогрес і відбувався нерівномірно в окремих галузях і країнах, він докорінно змінювавхарактер виробництва, стимулював розвиток науки і техніки.  Вихідною точкою науково-технічного розвитку в XIX столітті з'явився промисловий переворот, що почався в Англії в 60-ті роки XVIII століття з винаходу і розповсюдження робочих машин для текстильного виробництва (винаходи Харгрівс, Аркрайта, Кромптона тощо) і створення універсальної парової машини Джеймсом Уоттом в 1774-1784 рр..  З 1785 р. по 1800 р. в англійській текстильної промисловості були встановлені 93 парові машини системи Уатта, на металургійних заводах - 28, на рудниках і шахтах - 52, в інших галузях - 48. Почалося поширення парових машин у Європі та США.  У ці десятиліття спостерігалися також найважливіші зрушення в галузі металургії і металообробки. Доменний процес (виплавка чавуну з руди) в Англії, а потім і на континенті все більше перекладався. мінеральне паливо. Поширювалося пудлінгованіе (переплавлення чавуну на залізо у полум'ї відбивної печі), вперше введене Г. Кортом у 1784 р. Промисловий переворот завершився в Англії в першій половині XIX століття, коли велика промисловість стала виробляти машини машинами.