- •1.Проаналізуйте особливості та характерні риси у розвитку культури галицько - волинської русі?
- •2. Обгрунтуйте, чому українська художня література XIX - початку XX ст. Стала рушієм у відродженні нації.
- •2.Охарактеризуйте основні джерела вивчення української культури
- •Охарактеризуйте розвиток освіти у Київській Русі.
- •Проаналізуйте особливості формування української культури в хііі-ху ст.
- •Розкрийте особливості музичної культури XVIII ст.
- •Проаналізуйте значення національної революції 1917-1921 рр. Для розвитку культури України.
- •2.Розкрийте особливості язичницької культури Давньої Русі напередодні прийняття християнства.
- •Проаналізуйте особливості архітектури Київської Русі.
- •2.Дайте визначення терміну «українізація» та розкрийте її сутність як соціокультурного процесу у 20-х роках XX ст.
- •Визначте внесок о. Довженка у розвиток української художньої культури.
- •1 Висвітліть гуманістичний характер творчості Феофана Прокоповича.
- •Охарактеризуйте культурні процеси в Україні після здобуття незалежності
- •Розкрийте особливості розвитку культури Київської Русі.
- •Охарактеризуйте відомі Вам архаїчні культури на території України.
- •Розкрийте передумови виникнення Братств та визначте їх роль у розвитку української культури.
- •1 .Поясніть, в чому полягало значення Кирило-Мефодіївського братства у культурному та національному розвитку України
- •Висвітліть суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української кульутри у хіу-хуіі ст.
- •Визначте, в чому полягало значення козацтва в розвитку культурного життя України.
- •Визначте наслідки «Літературної дискусії» (1925-1928 рр.) для розвитку української культури.
- •Визначте роль української інтелігенції у національній революції 1917-1921 рр.
1.Проаналізуйте особливості та характерні риси у розвитку культури галицько - волинської русі?
Культура Галицько-Волинської Русі — одна з найяскравіших сторінок в історії української культури. Одним з перших звернувся до її дослідження Д.Зубрицький, який у 1852—1855 pp. опублікував наукову розвідку "История древняго Галичско-руського княжества" у 3 частинах. У Львові 1863 р. була видана праця І.Ша-раневича "Історія Галицько-Волинської Русі від найдавніших времен до року 1453". Дослідник провів ґрунтовні археологічні розкопки у Галичі, велику увагу приділив вивченню топоніміки західноукраїнських земель, глибоко проаналізував Галицько-Волин-ський літопис. Багато архівних пам'яток, грамот часів Галицько-Волинської Русі описав учений-джерелознавець А.Петрушевич. Глибоким знавцем західноукраїнського іконопису цієї доби був І.Свєнціцький. Він започаткував колекцію Національного музею у Львові, патроном якого став митрополит А.Шептицький. Ґрунтовні дослідження культури Галицько-Волинської Русі належать М.Грушевському, М.Возняку, І.Крин'якевичу, Б.Грекову, В.Пічеті, В.Пашуто, Я.Кісю, Я.Ісаєвичу. Про стійкий інтерес до цієї теми свідчать і численні публікації, що з'явилися останніми роками у вигляді монографічних досліджень і статей у журналах "Пам'ятки України", "Українська культура", "Дзвін".
2. Обгрунтуйте, чому українська художня література XIX - початку XX ст. Стала рушієм у відродженні нації.
выдвинувшей целую плеяду писателей, из которых следует выделить таких выдающихся представителей, как Коцюбинський, Леся Українка.
Коцюбинський М. М. [1864—1913] — крупнейший представитель революционно-демократического направления — в своем развитии проделал два этапа. Первый (приблизительно 1891—1897) — под влиянием Нечуя-Левицького, П. Мирного, Марко Вовчка и др. Для ранних произведений этого периода («Христя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Маленький грішник») характерны рационализм и морализация в духе народнического гуманизма.
Хождение в народ, просветительская деятельность, организация школ, больниц, касс взаимопомощи и покупка земли у помещика — такова программа, выдвинутая писателем как средство борьбы с социальным злом и получившая выражение в целом ряде дальнейших произведений Коцюбинського этого периода («Хо», «Посол від чорного царя», «Для загального добра»). Но в то же время в этих произведениях чувствовалось и тяготение к реалистическому изображению действительности: писатель чутко прислушивался к жизни бедного крестьянства. Из наиболее реалистического рассказа этого периода («Ціпов’яз») видно, что Коцюбинський в это время уже отчетливо замечал нищету, процесс обезземеления крестьян, рост кулачества, противоположность интересов богачей и бедняков. В образе главного героя — Семена Ворона — Коцюбинський показал активнейшего представителя пролетаризующегося крестьянства, ищущего разрешения наболевших вопросов, жестоко разочаровывающегося во всей системе царизма. Однако выхода автор еще не нашел: герой его застрял на перепутьи.
Розкрийте роль Києво-Печерської лаври у розвитку культури Київської Русі.
1.Домінуючий вплив християнської релігії на розвиток матеріальної та духовної культури. Церква стала своєрідним центром, у якому органічно синтезувалися витвори майстрів різних культурних сфер — архітектури, живопису, музики, скульптури, літератури. Так само, як православна релігія була поставлена на службу державі, культура мала служити церкві, свідченням чого є абсолютне домінування в мистецтві біблійних сюжетів, у літературі — релігійної проблематики, в архітектурі — культових споруд. У княжу добу саме церква стає одним із найдоступніших місць задоволення естетичних потреб народу.
2.Запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань і канонів.Християнство, надавши імпульсу державотворчим та культурним процесам на Русі, сприяло поширенню візантійського впливу в різних сферах суспільного життя і в культурі зокрема, що було особливо відчутно на початку християнізації. У цей період давньоруська література розвивається в межах візантійських канонів, які визначали жанри (житія, проповіді, повчання) та стриману стильову манеру викладу. Іконопис, наслідуючи візантійські зразки, відрізняється абстрактністю і статичністю. В архітектурі набуває поширення візантійський стиль зодчества, запозичується техніка цегляної та кам'яної кладки, переймається досвід створення фресок і мозаїк.