2.2. Описання характеристик дорожніх умов перевезень вантажів.

Аналіз маршрутів перевезень. Визначення технічної швидкості на маршруті.

Дорожні умови грають найважливіший вплив на процес перевезень вантажів, тобто з одного боку вантаж треба перевезти якомога швидше, а з іншого боку навантаження, які виникають при перевезенні не повинен ушкоджувати вантаж при трясках, вібраціях, ударах та при проходженні на нерівностях дорожнього полотна, не повинний. Первісні якості вантажу повинні бути максимально збережені.

Визначення технічної швидкості на маршруті.

При плануванні роботи рухомого складу автомобільного транспорту використовують показники технічної швидкості руху відповідно до нормативів, що діють. Оскільки ці нормативи є підставою для встановлення відрядних розцінок при оплаті праці водіїв, вони одночасно є розрахунковою нормою пробігу рухомого складу.

На автомобільному транспорті встановлені швидкості руху автомобілів залежно від типу дорожнього покриття і вантажопідйомності рухомого складу:

при роботі за межами міста:

• на дорогах з вдосконаленим покриттям - 42 км/ч;

• на дорогах з твердим покриттям і ґрунтових поліпшених - 33 км/ч;

• на дорогах ґрунтових природних - 25 км/ч.

при роботі в місті нормативи швидкості встановлені незалежно від типу дорожнього покриття, а залежно від вантажопідйомності. Для автомобілів і тягачів вантажопідйомністю до 7 т складає 23 км/ч, а 7 т і вище - 22 км/ч. [ ]

Дорожні умови є одним з найважливіших чинників, що впливають на техніко-експлуатацийні показники роботи автомобільного транспорту, на технічні характеристики і конструкцію автомобілів. Експлуатаційні показники доріг характеризуються розрахунковою швидкістю транспортних засобів, ступенем безпеки руху, допустимим навантаженням на вісь, максимальною пропускною здатністю, зчепленням коліс з дорожнім покриттям, поздовжнім профілем і профілем в плані. Дороги розділяються на п'ять категорій за технічною характеристикою згідно діючої класифікації. В основі лежить прийнята розрахункова швидкість руху рухомого складу, забезпечується технічним станом дороги. Залежно від потужності покриття дороги загального призначення допускають навантаження на одну вісь до 100 кН (дороги І - IV категорій) та до 60 кН (дороги V категорії).

Необхідно виконати аналіз маршруту перевезень за визначенням ділянок маршруту з найбільш характерними дорожніми умовами з питань регулювання дорожнього руху, інтенсивності потоку рухомого складу, наявності заторів, аварійних ділянок та інше.

Слід надати характеристику маршруту ( кільцевий, маятниковий або змішаний, збірний очний або розвізочний).

А lег В

lег1 lег2 lег3 lег4

lо

АТП l_ег

Рис 2.2 Схема маршруту перевезень.

Зі схеви бачемо що (l_ег= l_х)

Таблиця 2.2- Характеристика ділянок маршруту за довжиною та швидкістю.

Найменування показників	Позначення показників	Од. вим.	Величина показника	Примітка
2	3	4	5	6
Довжина ділянки	l1	км
Швидкість технічна середня	т 1	км/год
Довжина ділянки	l 2	км
Швидкість технічна Середня	т 2	км/год
Довжина ділянки	L3	км
Швидкість технічна середня	т 3	км/год
Довжина ділянки	l 4	км
Швидкість технічна середня	т 4	км/год
Довжина ділянки	L5	км
Швидкість технічна середня	т 5	км/год

При разрохунках середньо-технічної швидкості рухомого складу на кожному з маршрутів слід урахувати дорожні умови.

(км/год) (2.2)

Де :

- _{T 1,} _2, ..._4 - технічна швидкість рухомого складу на кожної ділянці

шляху;

- l ег1, .... l ег4 - довжина окремої ділянки шляху;

- Lзаг м. - загальна довжина маршруту.

На умови експлуатації транспортних засобів (АТЗ) значний вплив мають ряд чинників, основними з яких є транспортні, дорожні, кліматичні та навантажувальні. Правильне визначення цих чинників лежить в основі вибору основних характеристик автомобілів.

Транспортні умови передбачають вид та обсяг перевезень вантажів, умови навантаження та розвантаження, організацію перевезень, умови обслуговування, ремонту та зберігання рухомого складу, а також визначають вибір типу та конструкції автомобілів. Серед різноманітних видів вантажів більш масовими є будівельні, сільськогосподарські, промислові та спеціалізовані. Слід враховувати що номенклатура основних видів вантажів нараховує більше п'яти сотень найменувань, які в свою чергу мають подальшу класифікацію залежно від об’ємної маси на п'ять класів.

Результати розрахунків заносімо в таблицю 2.3

Таблицю 2.3- Середня технічна швидкість

Найменування показників	Позначення показників	Од. вим.	Величина показника	Примітка
Швидкість технічна середня	т ср	км/год
Довжина ділянки	lм	км

Рис. 2.1 Схема епюри вантажообігу

Коефіцієнт використання пробігу на наряді (маршруті) рухомого складу:

(2.3)

2.3. Організація та механізація навантажувально-розвантажувальних робіт.

Розрахунок навантажувально-розвантажувального часу на 1 тону вантажу .

При проектуванні організації навантажувально-розвантажувальних робіт слід передбачити забезпечення взаємозв’язку роботі автомобілів та навантажувально-розвантажувальних механізмів.

Прийнятий спосіб організації навантажувально-розвантажувальних робіт повинен забезпечувати мінімальні простої рухомого складу під навантаженням та розвантаженням, рівномірне завантаження машин та механізмів.

Слід навести приклади навантажувально-розвантажувальних машин та механізмів, привести технично-експлуатацийні характеристики та зображення із зазначенням габаритних розмирів.

Загальний термін часу простою рухомого складу під навантаженням :

t _н = t _оч + t_м1 + t _нав*q_н +t_оф1 (год) (2.4)

час розвантаження:

t _р = t_оч + t _м2 + t_раз*q_н + t_оф2 (год) (2.5)

час навантаженням - розвантаження:

t _р = t_н + t _р (год) де: (2.6)

t_он - час очікування черги заїзду на завантаження;

t_м1 - час на маневрування по території пункту навантаження;

t_нав - час навантаження 1 тони;

t_оф1 – час оформлення документів;

t_ор - час очікування в черги до заїзду на розвантажування;

t_м2 – час маневрування по території пункту розвантажування;

t_раз - час розвантажування 1 тони;

t_оф2 - час оформлення документів;

Для кожного виду вантажу та типу навантажувально-розвантажувальних машин та механізмів метод визначення часу простою рухомого складу під навантажувально-розвантажувальних значно різняться, тому немає можливості навести універсальну методику знаходження цих величин. Рекомендується використати підручник - Г.Н. Дегтярёв «Организация и механизация погрузо-разгрузочных работ на автомобильном транспорте».

Результати розрахунків заносимо у таблицю2.4:

Таблиця 2.4-Час навантажувально– розвантажувальних робіт.

Залежність денної продуктивності автомобілів від часу простою під навантажно–розвантажувальними роботами.

Залежність обсягу перевезень від зміни часу навантаження-розвантаження:

(2.7)

Результати розрахунків заносимо у таблицю 2.5 та строїмо графік :

Залежність обсягу перевезень від зміни часу навантаження-розвантаження: Таблиця 2.5

Найменування показників	Од. вим.	Величина показника
tн-р		0,9	1,0	1,1	1,2	1,3	1,4	1,5	1,6	1,7
Qдн		62,5	59,7	57,1	54,7	52,5	50,5	48,6	46,8	45,2

На підставі розрахунків таблиці 2.5 будуємо графік залежності.

Рис.2.2 Графік залежності обсягу перевезень від зміни часу навантаження-розвантаження.

2.4. Вибір та обґрунтування типу рухомого складу.

Коротка технічна характеристика рухомого складу

У цьому розділі дипломного проекту слід проаналізувати компоновані схеми, призначення, основні технічні параметри існуючих вітчизняних та зарубіжних автомобілів, які є автомобілями-прототипами щодо автомобілів, які будуть визначено до перевезень вантажів. Основні параметри автомобілів-прототипів рекомендується надати у вигляді таблиці.

Практика автомобільних перевезень показує, що більш високі техніко-економічні показники досягаються при масових перевезеннях вантажів з використанням автомобілів та авто потягів великої вантажопідйомності.

Оскільки показники використання автомобілів значною мірою залежать від відстані та виду вантажів, до конструкції автомобіля ставляться відповідні вимоги. Для місцевих перевезень використовують автомобілі загального призначення, а також різноманітні спеціалізовані автомобілі.

Одним з показників, по якому здійснюють порівняння видів рухомого складу, є годинна продуктивність у тоннах (QГ) і тонно-кілометрах (Wp):

(2.8)

(2.9)

де q_н - номінальна вантажопідйомність рухомого складу;

- коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності;

- коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності;

β_м - коефіцієнт використання пробігу на маршрути;

, - технічна швидкість рухомого складу, км/год;

l_ван.ср. - довжина їздки з вантажем, км;

- час вантажно-розвантажувальних робіт, год.

Таблица 2.6-В результаті аналізу необхідно обрати рухомий склад з оптимальними показниками.

Марки автомобілю		Величина показника
	l ег	км
КамАЗ-5410	Qдн	т
МАЗ-5432	Qдн	т
МАЗ-6430	Qдн	т
КамАЗ-54112	Qдн	т

Рис.2.3 Графік залежності обсягу перевезень від зміни вантажопідйомності.