Порядок виконання роботи

До роботи допускаються особи які пройшли інструктаж з техніки безпеки,ознайомилися з прийомами безпечної роботи,склали звіт в усній формі викладачу або учбовому майстру та розписалися в журналі з техніки безпеки Практичну роботу на верстаті можна починати після вивчення його призначення, пристрою, освоєння наладки і правил техніки безпеки. Технічна наладка верстата проводиться на початку навчання студентів в майстернях по механічній обробці деревини. Статичну настройку верстата виконують кожного разу при зміні характеру роботи, тому її необхідно опанувати особливо добре. Тільки після цього можна виконувати на верстаті конкретне завдання.

Суть технічної наладки верстата зводиться до виконання наступних робіт.

Нижні вальці повинні виступати над поверхнею столу до 0,2 мм однаковий по всій довжині. Це перевіряють в середині і по краях столу лінійкою і щупами.

Необхідно, щоб вальці 1 і 5 і притиск 4 знаходилися нижче за коло обертання ножів на 1 ... 2 мм.

По висоті встановлюють за допомогою лінійки виготовленої з сухої деревини твердої породи, товщина якої 40 ... 50 мм, а довжина перевищує відстань між вальцами не менше чим на 50 мм. Лінійку кладуть на середню частину столу; піднімаючи стіл, підводять її до зіткнення з лезом ножів (визначають по легкому торканню ножа лінійки) при поверненні валу рукою.

Притискна колодка верстатів середньої ширини (400 ... 700 мм) повинна натискати з силою 0,3 ... 0,5 кН (30 ... 50 кгс), вальці, – 1,8 ... 3,0 кН (180 ... 300 кгс). Тиск пружин повинен бути однаковим. Точно настроюють на необхідний тиск по динамометру.

На виробництві тиск подаючих вальців встановлюють таким чином. На верстаті із заздалегідь налаштованими на невеликий тиск вальцями пропускають пробні заготівки. При буксуванні вальців верстат вимикають і підтяганням пружин збільшують тиск. Перевіряють до тих пір, поки тяга не буде надійною.

Робота на верстаті. На рейсмусовому верстаті можна обробляти заготовки із заздалегідь підготовленою базовою поверхнею. Не можна обробляти заготівки з припуском більше 6 мм, оскільки це може викликати поломку верстата, а з надмірно малым – непростругування. Крім того, такі заготовки можуть бути викинуті з верстата. Не можна також подавати у верстат заготовки коротше за мінімальну довжину, на яку він розрахований.

Заготовки у верстат потрібно подавати одну за іншою (без розривів між торцями). На односторонньому верстаті працює один студент, він бере з штабелю заготівку, укладає її обробленною (базовою) поверхнею на стіл і просуває до вальців. Коли вальці захоплять передню частину заготівки, треба на стіл покласти наступну заготівку, упираючи її торцем в торець попередньої.

За наявності секційного рифленого валу на стіл кладуть по декілька заготовок невеликої ширини паралельно одна інший і одночасно просувають до валу. Але при цьому різницю товщини заготовок що одночасно подаються не повинна, , перевищувати 1 ... 4 мм, оскільки можливий їх викид з верстата.

Під час роботи необхідно періодично перевіряти товщину отримуваних деталей. У цих верстатів, що мають механічну подачу, усувається небезпека зіткнення рук працівника з ріжучим інструментом під час подачі і обробки заготовки, але не виключається відкидання ножовим валом заготовки з-під передніх подаючих вальців. Відбувається це через відсутність або недостатнього притиснення заготівки подаючими вальцями.

Можливість виштовхування заготовок збільшується, якщо одночасно подаються заготовки різної товщини або довжина яких рівна або менше відстані між осями передніх і задніх подаючих вальців. Тому довжина заготівки повинна перевищувати цю відстань не менше чим на 50 мм. Так, при відсані між вальцями 400 мм заготівка повинна бути не коротше 450 мм.

Для усунення виштовхування одночасно струганих заготовок різної товщини і використання верстата для обробки великого числа вузьких заготовок верстати нових моделей выпускаються з переднім секційним верхнім подаючим вальцом і прижимним стружколомачем. Секції рифленого валу мають пружини або гумові кільця.

Запобігають виштовхуванню струганих заготовок встановленням попереду передніх подаючих вальців гальмівних зубчастых секторів – кігтів, створюючих завісу. Положення зубчастих секторів по висоті щодо поверхні столу можно регулювати. Крім того, перед секторами ставлять упор, що виключає можливість зворотного гойдання і прокручування секторів щодо осі під дією виштовхуваної заготовки. Це пристрій надійний і необхідний, особливо при цілісних (несекційних) передніх вальцях. Для більшої гарантії проти відкидання заготовок на краю столу додатково встановлюють накладні планки.