Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Селидівський гірничий технікум

Методичні вказівки

до навчальної практики

Дисципліна: „ Фінансовий облік”

Спеціальність: 5.03050901„Бухгалтерський облік”

Розглянуто на засіданні циклової Заступник директора з

комісії обліково-економічних виробничої роботи

дисциплін С Г Т

Голова комісії ______ Є.Г.Гарькавенко ________ А.В.Цеватенко

„03” вересня 2012 р. „03” вересня 2012 р.

2012

А в т о р п р о г р а м и :

Кірєєва О.В. – викладач І категорії обліково – економічних

дисциплін Селидівського гірничого технікуму

Програма призначена для використання викладачами фінансового обліку для проведення навчальних практик з метою закріплення теоретичних знань, придбання навичок складання первинної документації, форм звітності, визначення бухгалтер-ських записів з обліку господарських операцій, формування у студентів навичок са-мостійної роботи, виховання поваги до майбутньої професії.

Розглянуто та затверджено на

засідання циклової комісії облі-

Протокол № 1 від „03” 09.2011 р. ково – економічних дисицплін

Голова комісії_______ Є.Г.Гарькавенко

2012

Інструкція

до виконання завдань навчальної практики

В с т у п

Процес управління передбачає своєчасне отримання керівниками дійсної інфор-мації, необхідної для прийняття рішень. Формування та надання такої інформації виступає головним завданням фінансового обліку.

Фінансовий облік як практична діяльність стимулює розвиток обліку в різних га-лузях економічної діяльності.

Законодавчі основи регулювання фінансового обліку визначені Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, який передбачає засто-сування принципів і методів ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності, які визначаються національнимим Положеннями (стандартами) бухгалтер-ського обліку. Стандарти надають свободу вибору методів обліку, бухгалтер обирає необхідні йому проводки відповідно до облікової політики.

Сьогодні бухгалтер сам вирішує питання щодо використання норм амортизації матеріальних і нематеріальних аткивів, які платежі відносити до даного звітного пе-ріоду, а які включати до витрат майбутніх періодів або віднести на незавершене ви-робництво, як списувати прострочену дебіторську заборгованість тощо.

Відображюаючи ту чи іншу операцію, бухгалтер аналізує її економічний зміст, від чого залежить визнання і відображення результату цієї операції у звітності.

Одним їх важливих показників діяльності підприємства в ринковій економіці, за яким оцінюється стабільність його фінансового стану , є ліквідність – можливість перетворення аткивів підприємства на готівкові кошти. У П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів” визначено:

Грошові кошти - готівка, кошти на рахунках у банках, депозити до запитання.

Готівка є абсолютно ліквідним активом. Грошові розрахунки – найважливіший фак-тор обороту коштів, а їх своєчасне повернення – необхідна умова безперервного процесу виробництва.

Для здійснення своєї діяльності підприємства мусять мати необхідні засоби та матеріальні умови. У бухгалтерському обліку засоби праці виділено в окремий об”-єкт обліку, що має назву „основні засоби підприємства”. Порядок визначення кла-сифікації основних засобів, їх оцінювання, нарахування амортизації визначено П(С)БО 7 „Основні засоби”.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про не-матеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 „Нематеріальні активи”.

Жодне підприємство не може обійтися без запасів, які необхідні для забезпечення розширеного відтворення , обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення. Формування в обліку інформації про запаси та роз-криття її у фінансовій звітності встановлено П(С)БО 9 „Запаси”.

Будь-яке підприємство прагне отримати якомога більший доход ві своєї діяль-ності. Для цього потрібно не тільки продати продукцію, товар за максимально висо-кою ціною, а й скоротити витрати на виробництво та реалізацію продукції .

Витрати підприємства - сукупність матеріальних витрат і витрат живої праці, що характеризує вартість виробництва для підприємства.

Розрізняють витрати виробництва:

1) постійні витрати – видатки на утримання управлінського персоналу, страхування, охорону підприємства,

2) змінні витрати – видатки на зарплату, сировину, електроенергію, амортизаційні відрахування. Вони зростають зі збільшенням обягів випуску продукції.

Собівартість – сукупність витрат у грошовій формі. Розрізняють виробничу, повну собівартість

Шляхи зниження собівартості:

• підвищення технічного рівня виробництва,

• удосконалення організації виробництва і праці,

• стимулювання економії сировини, живої праці,

• використання нових економінчих видів сировини, матеріалів, енергії,

• підвищення культутрно-технічного рівня працівників тощо.

В умовах ринкової економіки узагальнюючим показником фінансової діяльності підприємства є прибуток. Прагнення отримати якомога більший прибуток стимулює підприємців ефективніше використовувати економічні ресурси, знижувати витрати, впроважувати досягнення НТП.

Для досягнення цієї мети слід доцільно організувати бухгалтерський облік на підприємстві з урахуванням виду його діяльності, ринкових факторів розвитку та основних положень П(С)БО 15 „Доходи”, П(С)БО 16 „Витрати”.