- •1. Предмет вивчення дисципліни рпс.
- •2. Підходи до визначення поняття «розміщення продуктивних сил».
- •3. Основні наукові засади, теорії та моделі розміщення продуктивних сил.
- •4. Оптимальне та раціональне рпс, основні відміни.
- •5. Основні відміни між закономірностями та принципами рпс.
- •6. Закономірності ефективного рпс та територіального поділу праці.
- •7. Закономірності економічної цілісності регіону, регіональної інтеграції господарства та територіальної комплексності продуктивних сил.
- •8. Закономірності територіальної концентрації продуктивних сил та зближення рівнів соц.-економ. Розвитку регіонів.
- •9. Сутність принципів раціональності та оптимальності розміщення продуктивних сил.
- •10. Сутність принципів комплексності, збалансованості та пропорційності в розміщенні продуктивних сил.
- •11. Принципи розміщення підприємств згідно з раціональними формами суспільної організації виробництва
- •12. Принципи урахування міжнародного тпп та збереження екологічної рівноваги.
- •13. Принцип обмеженого централізму.
- •14.Територіальна організація та територіальна структура продуктивних сил, основні відміни понять.
- •15. Основні форми територіальної структури продуктивних сил
- •16.Територіальний поділ праці та його різновиди.
- •17. Сутність коефіцієнтів загального рівня спеціалізації та міжрайонної товарності.
- •1) Загальний рівень спеціалізації регіону:
- •20. Основні види евц та їх представленість в Україні.
- •21.Територіальні виробничі комплекси та їх типи. Основні твк в Україні.
- •22. Портово-промислові комплекси та їх типи. Головні ппк України і світу.
- •23.Науково-технологічні зони та парки, технополіси. Світовий досвід організації та напрями розвитку в Україні.
- •24. Сутність поняття факторів рпс.
- •25.Сировинний та паливно-енергетичний фактори рпс. Матеріало-, електро- та паливомісткі виробництва.
- •26.Порівняльна характеристика водного та трудового факторів рпс. Водомісткі та працемісткі виробництва.
- •27.Споживчий і транспортний фактори рпс. Основні вир.Для яких вони найважливіші.
- •28.Фактор науково-технічного прогресу та зміни його значенням з часом для розміщення підприємств окремих галузей.
- •29.Фактор ринкової кон’юнктури. Специфіка впливу на розміщення підприємств окремих галузей.
- •30.Сутність фактору економіко-географічного положення території для рпс. Рівні економіко-географічного положення.
- •31.Екологічний фактор та зміни його значення з часом для розміщення підприємств окремих галузей.
- •32.Вільні економічні зони у світі та проблеми їх створення в Україні.
- •33. Типи перспективних та наявних вільних економічних зон України.
- •34.Економічне районування як засіб просторової організації продуктивних сил.
- •35. Сучасна мережа економічних районів України та принципи їх виділення.
- •36. Депресивні регіони України та шляхи їх розвитку
- •37.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Донецького економічного району.
- •38.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Придніпровського економічного району.
- •39.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Північно-Східного економічного району.
- •40.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Столичного економічного району.
- •41.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Причорноморського економічного району.
- •42.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Карпатського економічного району.
- •43.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Подільського економічного району.
- •44.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Центрального економічного району.
- •45.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Північно-Західного економічного району.
29.Фактор ринкової кон’юнктури. Специфіка впливу на розміщення підприємств окремих галузей.
Конкретні умови відтворення товарів, послуг, робочої сили становлять поняття ринкової кон’юнктури. Фактори кон’юнктури визначають рух цін, цінних паперів, розмірів виробництва, зайнятості. Кон’юнктура ринку – конкретні умови реалізації суспільного продукту, яка здійснюється у співвідношеннях між наявними на ринку матеріальними цінностями та послугами й потребою у них. Якщо попит перевищує пропозицію, то створюються умови для розвитку виробництва. Кон’юнктура залежить від місткості ринку,яка визначається обсягом виробництва та його спеціалізацією. Співвідношення попиту і пропозиції впливає на структуру і розміщення народного гос-тва. Якщо коливання кон’юнктур короткотермінові, вплив незначний, але якщо навпаки, то істотних зрушень у РСП не минути. Стійкий попит світового ринку на деякі с/т може протягом багатьох років визначати спеціалізацію с/г деяких країн. Спеціалізація на монокультурі – економ. ризикована справа. Водночас урахування фактора ринкової кон’юнктури й гнучка зміна структури гос-тва дозволяють досить певного ек. ефекту. Ринкова кон’юнктура тісно пов’язана з НТП, чутлива до його розвитку. Товари вищої якості, вищого ступеня складності, що зад.потреби і мають підвищений попит. У тих країнах, де своєчасно врахувалася тенденція кон., економіка витримує темп НТП. Країни експортери нафти: Венесуела, Алжир, Лівія, Нігерія, Габон, Індонезія, Іран, Ірак, Сауд.Аравія, Кувейт, ОАЕ, Катар.
30.Сутність фактору економіко-географічного положення території для рпс. Рівні економіко-географічного положення.
Розташування кожного об’єкта народного господарства у просторі зумовлене впливом низки причин і закономірностей. ЕГП об’єкта – сукупність його відношень до інших економіко-географічних об’єктів , що лежать поза ним. Тобто об’єкт характеризується розташуванням на певній території та системою зв’язків з іншими об’єктами. Залежно від економічної природи об’єкта найважливішими вважаються його відношення до природних і ТР, ринку збуту продукції, а також можливість виробничої кооперації з ін.об’єктами, транспортна забезпеченість, екологія. ЕГП – це категорія історична: якщо з часом зміниться економічний простір довкола об’єкта, це відбивається на економічному потенціалі самого об’єкта. Рівні ЕГП: макро, мезо і мікро.
Макроположення відбивають економічні відносини об’єкта з великими регіонами чи міждержавний рівень відносин.
Мезоположення характеризує об’єкта за відношенням до компактної та відносно невеликої за розміром території його оточення.
Мікроположення означає розташування об’єкта в межах локального територіального положення Академії на 3 рівнях. Мікроположення хар.об’єкт відносно найближчого положення. Це може бути розташування об’єкта у місті, положення с/г ферми відносно консервного заводу або найбл.ринку збуту.
Щоб оптимально розташувати об’єкт у місті треба визначити: відстань до центру міста, заселеність прилеглої території, потенціал роб.сили, ступінь впливу конкурентів у зоні розм.об’єкта. Вплив ЕГП виявляється в тому,що район отримує певні економ переваги при оптимальній взаємодії економічних зв’язків з ін. об’єктами або районами
ЕГП є найважливішим фактором для ств.вільних економічних зон.