- •Організація управління охороною праці та основне завдання.
- •Нормативно-правові документи, на підставі яких розробляється і регламентується суоп.
- •3. Основне завдання і призначення суоп.
- •4. Основні організаційні документи в суоп
- •5. Організація робіт з охорони праці по забезпеченню пожежної безпеки.
- •6. Функції центральної ланки в управлінні охороною праці.
- •Функції управління охороною праці в структурі підприємства.
- •Функціональні обов’язки служби охорони праці на підприємстві
- •9.Організаційна структура служби охорони праці на підприємстві.
- •10.Права посадових осіб служби охорони праці.
- •11. Законодавча документація, що передбачає міру відповідальності за порушення нормативно-правових актів з охорони праці.
- •12. Порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці.
- •Загальні вимоги до побудови суоп
- •Галузеві чинники, що визначають характер умов праці.
- •15. Функції та структура суоп
- •16. Методи управління охороною праці
- •17. Функції та структура суопг
- •18. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •19. Планування заходів з охорони праці
- •21. Паспортизація санітарно-гігієнічних умов праці та атестація робочих місць
- •22. Проблеми фізіології, гігієни праці та основи страхування працюючих
- •23. Завдання аналізу умов праці.
- •24. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища.
- •25. Професійні захворювання характерні для працівників галузевих об’єктів
- •26.Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого мікроклімату
- •27. Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичними чинниками виробничого середовища.
- •28. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму.
- •29. Оцінка шкідливої дії шуму на організм людини.
- •Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками.
- •Професійні захворювання спричинені вібраційним чинником .
- •32. Поліпшення стану виробничого середовища зменшення важкості та напруження трудового процесу.
- •33.Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками.
- •34. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками.
- •35. Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Профілактика виробничого травматизму на галузевих об’єктах.
- •37.Аналіз умов праці на галузевих об’єктах за травматичними чинниками .
- •38.Організація забезпечення безпечних умов праці при експлуатації технологічного обладнання в галузі
- •39.Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •40. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •Підвищення рівня безпеки та профілактики виробничого травматизму в умовах галузі.
- •Причини техногенних аварій та катастроф на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •43. Анти аварійні заходи при експлуатації на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки
- •44.Організація проведення робіт на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •45.Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки.
- •Оформлення та ведення оперативної документації з питань технічної безпеки.
- •47. Організаційні заходи, щодо розробки плану ліквідації аварій (пла) на галузевих об’єктах, щодо захисту працюючих від можливих надзвичайних ситуацій.
- •Методика технічного розслідування нещасних випадків.
- •49. Актуальність питань пожежної безпеки галузевих об’єктів.
- •50.Чинники пожежної безпеки галузевих об’єктів.
- •51.Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об’єктів.
- •52. Основні причини пожеж на галузевих об’єктах
- •53. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •54. Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •55. Класифікація галузевих об’єктів за їх вибуховою та пожежною небезпекою
- •56. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •57. Класифікуються будівель за ступенем вогнестійкості.
- •58. Засоби та заходи забезпечення системи пожежної безпеки.
- •59. Попередження пожеж на галузевих об’єктах при використанні електричного струму.
- •60. Забезпечення пожежної безпеки при використанні вогневих робіт
- •61. Система організаційно - режимних заходів пожежної безпеки на об’єктах галузі.
- •62. Організація служб пожежної безпеки. Пожежно-технічні комісії. Дпд.
34. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками.
Генерація шуму у виробничих процесах на галузевих об’єктах обумовлюється різноманітними причинами, що створюють відповідні труднощі у боротьбі з цим чинником і вимагають комплексного вирішення.
Боротьба з шумом в умовах галузі здійснюється різними колективними методами і засобами індивідуального захисту. Відносно джерела шуму колективні засоби поділяють на такі, що зменшують шум на шляху його поширення і такі, що знижують шум у джерелі його виникнення. Найефективнішими є заходи, що ведуть до зниження шуму в джерелі його виникнення: покращення конструкції машин, застосування матеріалів для деталей машин, що не викликають сильних звуків, забезпечення мінімальних допусків в сполучених деталях та інше.
На галузевих об'єктах проводяться заходи як технічного, так і медичного характеру. Основними з них є:
усунення причини шуму або його послаблення в процесі проектування технологічних процесів і конструювання обладнання;
ізоляція джерел шуму від навколишнього середовища засобами звуко- і віброізоляції і звуко- і вібропоглинання;
зменшення щільності звукової енергії виробничих приміщень, відбитої від стін і перекриття;
раціональне планування приміщень і цехів;
використання засобів індивідуального захисту від шуму;
раціоналізація режимів праці в умовах шуму;
профілактичні заходи медичного характеру.
На галузевих об'єктах використовуються екскаватори, компресори, вібратори, дробарки, грохота і інші машини та механізми при роботі яких виникають механічні коливання, що є причиною появи потужного звукового поля.
При розробці заходів захисту від шуму визначають звукову потужність машин, визначають рівні звукового тиску на робочих місцях, підбирають пристрої захисту від шуму і розраховують їх у відповідності з рівнями звукового тиску і звуку, що нормуються.
З метою найбільшого поглинання середньої і високої частоти звуку і найменшого його відбиття, необхідно використовувати рихлі і м'які матеріали. Низькочастотні шуми краще поглинаються облицювальними панелями. При співпадати частот звукової хвилі і власних коливань панелей виникає резонансне явище і відбувається найбільша втрата енергії шуму.
Одним із найефективніших і розповсюджених методів зниження виробничого шуму на шляху його поширення є звукоізоляція.
Метод звукоізоляції базується на відбитті звукової хвилі, що падає на звукоізоляційну перегородку, огорожу, стіну або перекриття. Звукова енергія, що падає на таку звукоізоляційну перегородку, частково відбивається від неї, а частково проникає крізь неї. Ефективними звукоізоляційними матеріалами є метали, бетон, дерево, щільні пластмаси та інші. Ефективність звукоізоляції залежить від багатьох чинників: розмірів огорож, його фізико - механічних характеристик, звукопоглинання в приміщенні та інше.
35. Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
Основними законодавчими документами щодо поліпшення стану виробничого середовища за чинником вібрації є: "Санітарні норми і правила при роботі з інструментами, механізмами і обладнанням, що створюють вібрації, які передаються на руки працюючих" (СН 696-66); "Санітарні норми проектування промислових підприємств" (СН 245-71); "Санітарні норми і правила щодо обмеження вібрації і шуму на робочих місцях тракторів, сільськогосподарських меліоративних, будівельно-дорожніх машин і вантажного транспорту" (СН 1102-73) і ін.
Вказані документи встановлюють граничне допустимі величини вібрації, що виникають при експлуатації вібронебезпечного обладнання, граничне допустиму вагу машин, що утримуються руками в процесі роботи, гранично допустиму силу ручного натиску, потрібну для роботи машин у паспортному режимі, а також умови зміни нормованих величин і умови роботи з вібруючим обладнанням.
Оцінка ступеня шкідливості вібрації ручних машин здійснюється за спектром віброшвидкості у діапазоні частот 11-800 Гц.
Вага вібруючого обладнання або його частин, що утримуються руками, не повинна перевищувати 10 кг, а зусилля натиску - 20кг.
Для зменшення вібрації, що передається на робочі місця, застосовують спеціальні амортизуючі сидіння, площадки з пасивною пружинною ізоляцією, гумові, поролонові і інші вібропоглинаючі настили.
Крім того, необхідно:
○ систематично зрівноважувати (статично і динамічно) всі деталі агрегату, що рухаються, для зменшення динамічних сил, які збуджують вібрації; передбачити мінімальні допуски з метою зменшення зазорів у з'єднаннях деталей (перекоси, невірна відстань між центрами і т.ін.);
○ застосовувати змащення вібруючих деталей, що співударяються, в'язкими рідинами;
○ для послаблення вібрацій, які розповсюджуються в сусідні приміщення, по конструкції будівлі, агрегати, що створюють вібрації (двигуни, вентилятори і ін.) встановлювати на самостійних фундаментах, віброізольованих від підлоги та інших конструкцій будівель або на спеціально розрахованих амортизаторах зі сталевих пружин чи пружних матеріалів.
Розрахунок фундаментів і віброізоляторних засобів на стадії проектування є кардинальним заходом зниження загальної вібрації при встановленні потужних машин і агрегатів.
Робота з вібруючим обладнанням, як правило, має проводитися в опалювальних приміщеннях з температурою повітря не менше 16° при вологості 40 ~ 60% і швидкості руху не більше 0,3 м/с. При неможливості створити подібні умови (робота на відкритому повітрі, підземні роботи і ін.) для періодичного обігрівання влаштовують спеціальні приміщення з температурою повітря не менше 22°, відносною вологістю 40-60% і швидкістю руху повітря — 0,3 м/с.
Для індивідуального захисту використовують рукавиці, що гасять вібрацію і спеціальне взуття. Вимоги до захисту рукавиць з демпфуючих матеріалів регламентується спеціальним ДСП. Стандартизується ефективність гасіння вібрації, товщина демпфуючого матеріалу, область використання і інші вимоги до захисних засобів цього типу.
З метою підвищення захисних властивостей організму і працездатності розроблений спеціальний комплекс виробничої гімнастики, вітамінна профілактика та спецхарчування, а також рекомендації щодо гідропроцедур з температурою води 38° і самомасажем для верхніх кінцівок.
