
- •Організація управління охороною праці та основне завдання.
- •Нормативно-правові документи, на підставі яких розробляється і регламентується суоп.
- •3. Основне завдання і призначення суоп.
- •4. Основні організаційні документи в суоп
- •5. Організація робіт з охорони праці по забезпеченню пожежної безпеки.
- •6. Функції центральної ланки в управлінні охороною праці.
- •Функції управління охороною праці в структурі підприємства.
- •Функціональні обов’язки служби охорони праці на підприємстві
- •9.Організаційна структура служби охорони праці на підприємстві.
- •10.Права посадових осіб служби охорони праці.
- •11. Законодавча документація, що передбачає міру відповідальності за порушення нормативно-правових актів з охорони праці.
- •12. Порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці.
- •Загальні вимоги до побудови суоп
- •Галузеві чинники, що визначають характер умов праці.
- •15. Функції та структура суоп
- •16. Методи управління охороною праці
- •17. Функції та структура суопг
- •18. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •19. Планування заходів з охорони праці
- •21. Паспортизація санітарно-гігієнічних умов праці та атестація робочих місць
- •22. Проблеми фізіології, гігієни праці та основи страхування працюючих
- •23. Завдання аналізу умов праці.
- •24. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища.
- •25. Професійні захворювання характерні для працівників галузевих об’єктів
- •26.Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого мікроклімату
- •27. Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичними чинниками виробничого середовища.
- •28. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму.
- •29. Оцінка шкідливої дії шуму на організм людини.
- •Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками.
- •Професійні захворювання спричинені вібраційним чинником .
- •32. Поліпшення стану виробничого середовища зменшення важкості та напруження трудового процесу.
- •33.Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками.
- •34. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками.
- •35. Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Профілактика виробничого травматизму на галузевих об’єктах.
- •37.Аналіз умов праці на галузевих об’єктах за травматичними чинниками .
- •38.Організація забезпечення безпечних умов праці при експлуатації технологічного обладнання в галузі
- •39.Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •40. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •Підвищення рівня безпеки та профілактики виробничого травматизму в умовах галузі.
- •Причини техногенних аварій та катастроф на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •43. Анти аварійні заходи при експлуатації на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки
- •44.Організація проведення робіт на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •45.Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки.
- •Оформлення та ведення оперативної документації з питань технічної безпеки.
- •47. Організаційні заходи, щодо розробки плану ліквідації аварій (пла) на галузевих об’єктах, щодо захисту працюючих від можливих надзвичайних ситуацій.
- •Методика технічного розслідування нещасних випадків.
- •49. Актуальність питань пожежної безпеки галузевих об’єктів.
- •50.Чинники пожежної безпеки галузевих об’єктів.
- •51.Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об’єктів.
- •52. Основні причини пожеж на галузевих об’єктах
- •53. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •54. Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •55. Класифікація галузевих об’єктів за їх вибуховою та пожежною небезпекою
- •56. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •57. Класифікуються будівель за ступенем вогнестійкості.
- •58. Засоби та заходи забезпечення системи пожежної безпеки.
- •59. Попередження пожеж на галузевих об’єктах при використанні електричного струму.
- •60. Забезпечення пожежної безпеки при використанні вогневих робіт
- •61. Система організаційно - режимних заходів пожежної безпеки на об’єктах галузі.
- •62. Організація служб пожежної безпеки. Пожежно-технічні комісії. Дпд.
29. Оцінка шкідливої дії шуму на організм людини.
Шум — це неприємний або небажаний звук чи сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних звукових сигналів, порушують тишу, чинять шкідливу або подразливу дію на організм людини, знижують її працездатність. Шум підвищеного рівня несприятливо діє на організм людини. Ступінь цієї дії залежить від характеристики шуму та індивідуальних особливостей людини. Шум діє не тільки на органи слуху, але й на нервову систему, спричиняє підвищення кров'яного тиску, ослаблення уваги, приводить до зниження продуктивності праці і підвищення рівня травматизму.
Існуючими нормативами передбачається гранично допустимий рівень звуку — 85 дБ. Рівень звукового тиску на частотах 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц не повинен перевищувати відповідно 99, 92, 86, 83, 80, 78,76, 74 дБ.
Шум справляє шкідливу фізіологічну дію на людський організм, зумовлює професійні захворювання. Шкідлива дія шуму на людину виявляється через пошкодження слухового апарату (140 дБ), травми нервової системи (150 дБ).
У людини, яка перебуває протягом 6-8 годин під дією шуму інтенсивністю 90 дБ, наступає помірне зниження слуху, яке проходить через годину після припинення його дії.
Шум, що перевищує 120 дБ, дуже швидко викликає у людини втому, головний біль, порушує серцевий ритм, змінює кров’яний тиск, погіршує роботу органів дихання, негативно впливає на психіку. Чим вищий рівень шуму, тим згубніше він діє на людину. При великій інтенсивності шум викликає вібрацію в кістках черепа і зубах, в м’яких тканинах носа і гортані.
Шум з інтенсивністю 160 дБ викликає смерть тварин протягом кількох хвилин, 180 дБ – втому металу, 190 дБ – вириває заклепки з конструкцій.
Тривалий та інтенсивний шум негативно відбивається на здоров’ї людини, її працездатності. Тривала дія шуму викликає загальну втому, може поступово призвести до втрати слуху і до глухоти. Під втратою слуху розуміють збільшення порогу чутливості на визначеній частоті.
При систематичній дії сильних шумів і при недостатньому часі на відпочинок, коли під час відпочинку не встигає повністю відновитись слухова сенсорна система, наступає стійке зниження слуху. При цьому послаблюється увага і гальмуються психофізіологічні реакції. За цих причин шум сприяє виникненню нещасних випадків.
Шум посилює дію шкідливих професіональних факторів: на 10-15% підвищує загальну захворюваність, понижує продуктивність праці. Для збереження продуктивності праці людина повинна затрачувати на 10-20% більше фізичних і нервових зусиль.
Нормування шуму за рівнем звуку в дБА здійснюється за шкалою А шумоміра, що імітує чутливість сенсорної слухової системи до шуму різної гучності. Цей метод використовується для орієнтованої оцінки постійного та непостійного шуму при відсутності інформації про спектр шуму.
Максимальний рівень шуму, що коливається в часі та переривається, неповинен перевищувати 110 дБА. Максимальний рівень для імпульсного шуму не повинен перевищувати 125 дБА.
Допустимі рівні шуму залежать від важкості та напруженості роботи. Наприклад, при дуже напруженій легкій роботі чи роботі середньої важкості рівень шуму неповинен перевищувати 50 дБА, а при цих же роботах малої напруженості - 80 дБА.