
- •1. Необхідність та зміст фінансів, їх призначення та основні ознаки.
- •4. Роль фінансів в ек-ій сис-мі країни
- •5.Фінансова система:сутність та розвиток.
- •6.Централізовані та децентралізовані фінанси.
- •7.Структура фінансової системи України.
- •II. Фінансові інститути:
- •8.Характеристика ланок фінансової системи.
- •9.Пенсійний фонд:джерела його формування та напрямки використання.
- •12.Управління фін-ою сис-ою Укр.
- •13.Фінансова система й бюджет.
- •15.Джерела форм-ня фін-их ресурсів та методи їх мобілізації.
- •16.Використання фін-их ресурсів.
- •19.Фінансовий механізм:призначення та склад.
- •22.Види фінансових планів та напрямки удосконалення.
- •Бюджет держави:
- •Цільові фонди:
- •Державний кредит:
- •Бюджет держави:
- •Цільові фонди:
- •Державний кредит:
- •26.Основи фінансів підприємств та засади їх організації.
- •29.Фінансове планування в діяльності господарських суб'єктів.
- •31.Сутність та роль бюджету в умовах ринкових відносин.
- •33.Функції бюджету.
- •36.Структура бюджетної системи України.Характеристика ланок.
- •56.Бюджетний процес.
- •57.Стадії бюджетного процесу та їх характеристика.
- •59.Класифікація видатків бюджету за функціональними ознаками.
- •60.Класифікація бюджету за економічними ознаками.
- •61.Роль державного казначейства у виконанні бюджета.
- •62.Державний кредит.
- •63.Види і форми державного кредиту та їх розвиток.
- •64. . Державний борг .
- •66.Дефіцит бюджету.
- •69.Види,методи та організація фінансового контролю.
- •73.Фінансовий ринок.
- •75.Страховий ринок.
- •77.Податки:необхідність,функції, роль у сучасних уиовах.
- •81.Неподаткові доходи бюджета.
- •82.Загальнодержавні податки та збори.
- •83.Місцеві податки та збори.
- •3.Взаємозв'язок фінансів з іншими економічними категоріями ринкового господарювання.
- •10.Страхування:призначення, характеристика і напрямки.
- •11.Фонди державного соціального страхування; джерела формування та напрямки використання.
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
- •84.Податкові доходи бюджету, шляхи їх удосконалення.
- •32.Державний бюджет як основний фінансовий план держави,розділи та їх характеристика.
- •13.Фінансова система і бюджет.
- •43.Бюджетна політика і бюджетний механізм.
- •49.Державні видатки.
- •50.Видатки державного бюджету.
- •51.Місцкві фінанси.
- •52.Місцеві бюджети у системі місцевих фінансів.
- •53.Місцевий бюджет –фінансова база місцевого і регіонального самоврядування.
- •36. Структура бюджетної системи України. Характеристика ланок.
- •39.Фінансове право. Предмет та джерело бюджетного права.
- •40. Бюджетний кодекс України.
- •41. Бюджетна політика
- •45.Регулювання міжбюджетних відносин
- •47.Державні доходи
- •48.Доходи державного бюджету та їх класифікація
- •67. Бюджетний дефіцит
- •70.Фонди спеціального призначення.
- •Фонд соціального страхування на випадок безробіття
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
- •58.Бюджетна класифікація.
- •71.Фінанси, бюджет,податки:визначення, суть,функції,взаємозв′язок, роль в сучасних умовах.
- •55.Місцеві бюджети: проблеми формування та використання.
- •37.Взаємовідносини між ланками бюджетної системи, шляхи їх удосконалення.
64. . Державний борг .
Існування державного кредиту призводить до появи державного боргу. Державний борг означає сукупність зобов'язань держави перед іноземними та внутрішніми кредиторами. Його сума складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави.
Бюджетний кодекс України визначає державний борг (борг АР Крим чи борг місцевого самоврядування) як загальну суму заборгованості держави (АР Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (АР Крим чи місцевого самоврядування), включає боргові зобов'язання держави (АР Крим чи міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору. Проблема державного боргу набула актуальності у другій половині XX століття, коли держави стали неспроможними акумулювати у бюджеті достатні фінансові ресурси для виконання своїх функцій і почали застосовувати боргову політику, позичаючи на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Розвиток державного кредиту і, відповідно, створення державного боргу характерне для усіх країн як з розвиненими ринковими відносинами, так і з перехідною економікою. Проте факт існування державного боргу не може дати уявлення про реальний фінансово-економічний стан будь-якої держави, Зростання державного боргу - це складне явище, зумовлене цілою низкою факторів, яке в умовах окремої держави може мати свою специфіку.
Більшість країн з розвиненою економікою мають державний борг, але це не стало причиною дестабілізації їх економіки, тому що здійснюється серйозний контроль над розмірами державних почик і чітко визначаються методи їх покриття.
Видатки з обслуговування державного внутрішнього та зовнішнього боргу посідають особливе місце серед видатків державного бюджету. Державний борг в основному виникає при використанні державного кредиту для покриття бюджетного дефіциту.
Державний борг - явище, похідне від дефіциту державного бюджету.
У національній економіці існує пряма залежність між розмірами державного боргу і дефіциту бюджету. З одного боку, дефіцит бюджету збільшує державний борг, а з іншого - зростання державного бюджету потребує додаткових видатків бюджету на його обслуговування, що збільшує бюджетний дефіцит.
Розвинена система державного запозичення - невід'ємний атрибут ринкової економіки. В Україні така система почала розвиватися у середині 90-х років XX століття. Стійке зростання економіки України ім ак в майбутньому потребує залучення зовнішніх ресурсів для фінансування структурної перебудови економіки та модернізації виробництва.
Українські економісти працюють над статистико-екоиомічним аналізом державного боргу. Для з'ясування реального впливу боргового навантаження на економіку України аналізуються макроекономічнІ показники - обсяги ВВП, розміри внутрішнього та зовнішнього державного боргу, доходи і видатки держави, розглядається динаміка кількісної величини державного боргу, процедура його обслуговування, вплив державного боргу на темпи економічного зростання.
У країнах з економікою, що розвивається, фактор наявності державного боргу є одним з головних чинників, який надає специфіки функціонуванню їх фінансових відносин.
65. Управління державним боргом
Управління державним кредитом, як один з напрямків фінансової політики держави, пов'язаної з її діяльністю як позичальника, кредитора та гаранта, являє собою сукупність дій щодо випуску та розміщення боргових зобов'язань держави, регулювання ринку державних цінних паперів, обслуговуванням та погашенням державного боргу.
Комплекс заходів держави з погашення позик, виплата процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик має назву обслуговування боргу.
Обслуговування державного внутрішнього боргу України чдійснює Міністерство фінансів України через банківську систему України шляхом прове'дення операцій з розміщення облігацій внутрішніх державних позик, інших цінних паперів, їхнього погашення і виплати доходу за ними у вигляді процентів та в іншій формі.
Обслуговування зовнішнього боргу здійснюють у процесі виконання державного бюджету.
Управління державним боргом - це сукупність дій уряду, пов'язаних з вивченням кон'юнктури на ринку позичкового капіталу, випуском нових позик і розробкою умов випуску, з виплатою процентів по раніше випущених позиках, визначення курсу облігацій на грошовому ринку, проведення заходів щодо визначення відсоткових ставок з державного кредиту.
Мета політики управління боргом - одержання найвищого ефекту від фінансування за рахунок запозичених коштів. Управління державним боргом - одне з пріоритетних завдань фінансової політики держави, важлива умова її фінансової стабільності.
В Україні управління державним внутрішнім боргом здійснюється Міністерством фінансів України у порядку, погодженому з Національним банком України.
Ефективне управління державним боргом як в індустріальне розвинених, так і в країнах з перехідною економікою, не може здійснюватися відокремлено від інших заходів бюджетно-податкової політики уряду, тому що е складовою частиною загальної системи управління державними видатками.