5. Сутність, зміст і структура стратегії та стратег-го плану

Стратегія – це сукупність намірів або передбачень особистості щодо довгостр-го розвитку певного об‘єкту

Стратегія орг-ії – це сукупність намірів або припущень його вищого керівництва про розвиток на довгостр-ву перспективу (мін термін 3 роки, якщо стабільне середовище – від 5 років)

Сьогодні існує 3 розуміння стратегічної орг-ії:

• Модель дій (певна послідовність дій на визначений період)

• Набір правил, яким керується в своїй діял-ті персонал і керівники в довгостр-вій перспективі

• Комплекс рішень, які поетапно або послідовно потрібно втілювати в життя у визначий термін

Стратегія за формою є упр-ким документом. Може бути формальною та неформальною

Гентрі Мінцбек: стратегія і орг-ія відмінні між собою за змістом та структурою, що пов‘язано з тим, в яких умовах госп-ня (прогнозоване чи непередбачуване) працює орг-ія. У відповідності із призначенням стратегії орг-ії Мінцберг розробив класифікацію 5P:

• Plan (план) – передбачає деталізацію госп-ої діял-ті всіх підрозділів орг-ії у визначений термін. Як правило, за обсягом великий, на практиці рідко викор-ся

• Pattern (порядок дій) – комплекс рішень або правил, щодо госп-ої діял-ті у спрогнозованих умовах зовн-го середовища

• Position (позиція) – набір заходів із завоювання або утримання (збереження) бажаної ринкової, конкурентної або стратегічної позиції

• Perspective (перспектива) – комплекс правил, рішень або заходів із розвитку орг-го потенціалу у відповідності із майбутнім станом зовн-го середовища. Як правило, розробляється некомерційними орг-ями (політ-ми партіями, церквами, неприбутковими орг-ями)

• Ploy (прикриття, хитрість) – набір заходів із дезінформації конкурентів щодо власних намірів і цілей госп-ої діял-ті. Як правило, стратегія має бути невеликою за розміром (декілька сторінок), повинна містити основні ідеї або наміри щодо інвестицій, розвитку конкурентних перевах і позиції

План – сукупність заходів за всіма напрямками госп-ої діял-ті орг-ії або підрозділу, одночасно узгоджених за часом, ресурсами і виконавцями. За формою – управлінськи й документ. За змістом – набір заходів.

За часом реалізації плани бувають:

• Короткостр-ві (до 1 року)

• Середньостр-ві (1-3рр)

• Довгостр-ві (3-5рр)

За намірами:

• Оперативні (до 1 року)

• Тактичні (1-3рр)

• Стратегічні (3 і більше років)

Як правило, стратегічний план розробляється на основі стратегії розвитку орг-ії

Стратегічний план еталонно складається з 8 розділів:

1. Місія (опис) сфери діял-ті

2. Цілі (довгостр-ві та ін.) та завдання – визначають критерії для оцінки діял-ті та перелік показників, яких необхідно досягти

3. Структура орг-ії – ідентифікація підрозділів за ф-ною, стратегічною та лінійною діял-тю та менеджерів, відповідальних за їхню роботу

4. Розміщення ресурсів – розподіл ресурсів орг-ії між продуктами, ринками, підрозділами та основними видами діял-ті

5. Розвиток конкурентних переваг – перелік джерел і заходів з підвищення конкурентоспром-ті орг-ії

6. Ф-ні плани – описання заходів по кожній ф-ній сфері на визначений період

7. Синергізм – пошук ресурсів і можливостей, що доповнюють і зміцнюють один одного для зменшення заг-них витрат обсягів діял-ті

8. Контроль виконання – перелік видів контролю, строків його проведення і суб‘єктів контролю

6. Заг-на типологія стратегій за рівнями їхнього ухвалення в орг-ії

Корпоративні стратегії та стратегії бізнесу відносяться до стратегій розвитку, зміст яких спрямовано на описання заходів і рішень, що повинні бутизастосовані для даного підпр-ва. Зміст стратегії розвитку підпр-ва може бути спрямований на:

• обмежене зростання, тобто стабілізацію госп-ої діял-ті

• розширене зростання, тобто збільшення показників діял-ті на 30-50% щорічно, що забезпечується:

  • розширенням асортименту існуючих пордуктів за рахунок іновацій

  • суттєве удосконалення поточнлї продукції

  • вихід з поточною продукцією на нові ринки або сегменти ринку

  • за рахунок купівлі всього пакету або контрольного пакету акцій підпр-в постачальників продукції або підпр-в споживачів продукції

  • за рахунок поглинання конкурентів

  • за рахунок купівлі підпр-в із споріднених або неспоріднених галузей

• скорочення діял-ті за рахунок:

  • зменшення фізичного обсягу продукції, що виробляється або реалізовується

  • скорочення неефективних або збиткових підрозділів

  • поетапної ліквідації підпр-в

• реорганізація підпр-ва, що передбачає:

  • скорочення одних підрозділів і створення нових підрозділів

  • ліквідацію чи купівлю нових відокремлених підрозділів

Функціональні стратегії – маркетингова, кадрова, виробнича стратегії

Спеціальні (специфічні) – спрямовані на досягнення певної стратегічної мети або завдання, які мають довгостр-вий хар-к:

• стратегія ресурсозбереження

• енергозбереження

• рекламної кампанії

Базові стратегії спрямовані на розвиток та закріплення конкурентної переваги підпр-ва на довгостр-ву перспективу. Використовують 2 показника: тип конкуренції та розмір ринку.

Типи конкурентоспроможності:

• Низькі витрати

• Диференціація продукції

• Організаційної компетенції – знання, навички та досвід персоналу у вир-ві певної продукції, а також унікальна (специфічна) технологія, що дозволяє виробляти особливу продукцію

		Тип конкурентоспроможності
		Низькі витрати		Диференціація продукції
Розмір ринку	Весь	1	5		2
	Сегмент	3			4

1. Стратегія лідерства за низькими витратами – застосовується підпр-ми, що виробляють продукцію для всього ринку, наприклад національного, і є технологічно не складною (с/г продукти, продукти 1-ї переробки, будівельна). Відбувається постійне зниження витрат, в т.ч. за рахунок зниження з/п, вдосконалення бізнес-процесів

2. Стратегія диференціації продукції – також для всього ринку. Як правило, технічно складна, оскільки передбачає існування певних відмінностей від аналогічної продукції конкурентів (розмір, потужність, якість). Потребує великих витрат на наукові досліжження і розробки, маркетинг

3. та 4. – підпр-во працює на обраному сегменті ринку за певними причинами: нестача ресурсів на охоплення всього ринку, невикористаний потенціал певного сегменту, що може бути високо прибутковим

3. Стратегія фокусування на сегменті ринку на основі низьких витрат – для малозабезпечених споживачів. Викор-ть у сфері послуг та торгівлі

4. Стратегія фокусування на сегменті ринку на основі диференціації продукції – технічно-складна або специфічна продукція (товари для дітей, для спортсменів)

5. Оптимальних витрат – грунтується на динамічних здатностях, найраще співвідношення ціни та якості, дві крайності:

• Низька якість та ціна

• Висока якість та ціна

Конкурентні стратегії (Філіп Котлер):

1. Стратегія лідера ринку або галузі – лідерство, нові продукти, підтримка технологічної якості, удосконалення бізнес-процесів

2. Стратегія «Кидаючого виклик лідеру» – підпр-во, яке виробляє продукцію трошки менше лідера, завд – захоплення частки ринку лідера

3. Стратегія «Послідовника» – середня компанія на ринку, що копіює 1 та 2 компанії

4. Стратегія «Жителя ринкового сегменту» – компанія, що задоволена роботою в своєму сегменті, виробляє специфічну або унікальну продукцію