2) Інфляція: кількісна визначеність, види та соціально-економічні наслідки

Інфляція відноситься до основних індикаторів, що характеризують макроекономчну нестабільність. Інфляція – приріст цін, викликаний надлишком грошей стосовно дов ипуску товарів та послуг. Підвищення індексу цін у поточному році порівняно з попереднім указує на інфляцію, а зменшення індексу цін – на дефляцію. Показником інфляції є темп інфляції.

Для обчислення темпу інфляції використовують два методи. Якщо потрібно визначити темп інфляції в періоді t порівняно з базовим періодом, то він обчислюється як різниця між індексом цін в періоді t (Р) та індекосм цін в базовому періоді, який береться за 100%: і = Р – 100. Якщо треба визначити темп інфляції відносно попереднього періоду, який не є базовим, то він обчислюється з урахуванням індексу цін базового періоду (Р_-1) за формулою:

Інфляцію можна класифікувати за різними ознаками: залежно від темпів інфляції – помірна (до 10%), висока (галопуюча, 10-100%) та гіперінфляція - до 1000%. Залежно від причин виникнення – інфляція попиту та інфляція витрат, залежно від передбачення – очікувана та неочікувана.

Наслідки інфляції:

1. Знижуються реальні дооходи населення.

2. Знецінюються фінансові активи із сталим доходом.

3. Порушується нормальний розподіл доходів між кредиторами та дебіторами.

4. Знижується мотивація до інвестування довгострокових програм.

5. Прискорюється матеріалізація грошей.

6. Знижується мотивація до праці.

7. Інф. підриває управлінський механізм економіки.

Задача 3

Умова:n_-1==10%; i_-1=2%; n=12%; i=7%; b=50; _I_a=30грн;

Знайти: _I-?

Розвязання:

_I=I_a-b*_r

r_-1=n_-1-i_-1; r_-1=10%-2%=8%

r=12%-7%=5%

_r=r-r_-1=5%-8%=-3%

_I=30-50(-3)=180 грн

Задача 4

Умова:L=500чол;Чис.зайн.=450чол; U_n=6%; Y=1000грн. M_e=2

Знайти: _AE-?

Розвязання:

_AE=Y_p-Y/M_e;

Y_p=Y/100-_y*100%; _y=(u-u_n)*2,5

u=U/L*100=50/500*100=10

_y=(10-6)*2,5=10

Y_p=1000/(100-10)*100=1111,1

_AE=(1111,1-1000)/2=55,6грн

Задача 5

Умова:Y=2000грн;AT=440грн; TR=240грн; C_a=100грн;c=0,75 C_д=220грн;

Знайти:S_n-?

Розвязання:

S+S_д=Y-С-С_д

C=C_a+c*(Y-T)=100+0,75*(2000-200)=1450 грн

T=AT-TR=440-240=200

S+S_д=2000грн-1450грн-220грн=330грн

Задача 6

Умова:C=600грн; I=300грн; G=70грн; GNI=1080грн; NI=60грн; CNDI=1200грн; KA=-100грн; EO=5

Знайти:BP-?

Ррзвязання:

BP=CA+KA+EO

EO=NX+NI+NTR; Y=GNI-NI=1080-60=1020

NX=Y-C-I-G=1020-600-300-70=50 грн

GNDI=Y+NI+NTR

GNDI-Y=NI+NTR

1200-1020=180

CA=180+50=230

BP=230-100+5=135 грн

Білет 6

1) Фіскальна політика з урахуванням пропозиції: сутність, графічна інтерпретація, крива Лаффера

Відповідно до кейнсіанської теорії зниження податків збільшує лишке сукуп.попит, що зумовлює зростання реального доходу і цін. Згідно ж з теорією економіки пропозиції зниження рівня оподаткування викликає ще один ефект – збільшення сукуп.пропозиції і зниження цін.

По-перше, внаслідок зниження особистих податків збільш.приват.заощадження, які ств.передумови для зростання інвестицій. Крім того, збільшення особистих податків збільшує після податк.зарплату, що посилює стимули до праці. По-друге, зниження податку на прибуток підвищує прибутковість інвестицій, що теж стимулює їх збільшення. Завдяки переліченим змінам в економіці зниження податків у підсумку сприяє збільшенню сукуп.пропозиції, що забезпечує додатк.зростання реального доходу, і водночас певний антиінфляційний ефект. Вплив фіск.політика на пропозицію можна зобразити таким чином:

Отже, перелічені чинники викличуть збільшення сукуп.пропозиції, що спричинить її переміщення кривої вправо і вниз в положення AS2. у результаті цього відб.подальше зростання реального ВВП, тобто від У2 до У3. одночасно знизяться ціни з Р2 до Р3. Проте політика низького оподаткування має певні вади: 1) вплив податків на сукуп.пропозицію розгортається протягом значного часу, тривалість якого важко передбачити; 2) зниження податків набагато відчутніше впливає на попит, аніж на пропозицію, і тому дефляцій ний ефект може бути несуттєвим; 3) зниження податків негайно породжує бюджет.дефіцит, що може перекреслити всі позитивні наслідки. 3 причина є головною. Для її спростування прихильники теорії пропозиції спир.на криву Лаффера.

Крива Лаффера відображає зв’язок між податковою ставкою (t’) і податк.надходженнями до бюджету (ТА). В її основі – ідея про те, що в разі зростання податк.ставки від 0 до 100% податк.надходження спочатку збільшуються до макс.величини (ТА2), а потім знову зменшуються до нуля. При цьому точка t’1 відобр.надмірний рівень оподаткування, який стримує ділову активність, а точка t’2 – оптимальний рівень оподаткування, що забезпечує максимальну величину податк.надходжень. зниження від точки t’1 до t’2 забезпечує одночасно зростання вир-ва і податк.надходжень, що виключає виникнення бюджет.дефіциту.