32.Основні етапи розроблення нових продуктів

1 етап – генерація ідей

Для генерації (пошуку) ідей нових товарів можуть бути використані різні джерела :

/ зовнішні (покупці, конкуренти, посередники);

/ внутрішні, тобто сама фірма - її керівництво, фахівці з маркетингу, інженери, торговий персонал.

Варто зазначити при цьому, що ринок, тобто зовнішні джерела (насамперед споживачі), є найбагатшим на ідеї. При цьому йдеться не про те, що споживачі дають чітку на запитання, яка саме новинка має бути запропонована, а про постійне вивчення проблем і потреб споживачів, результатом якого і має стати розробка нових товарів, які краще, безпечніше, приємніше і т.д. за існуючі на ринку задовольнять ці потреби.

2 етап – відбір ідей

Мета цього етапу - профільтрувати ідеї для того, аби вже на початковому етапі розробки нового товару відсіяти невдалі ідеї товарів, які не відповідають цілям фірми, для реалізації яких у фірми немає потрібних ресурсів тощо. Для відбору (селекції ідей) можуть бути використані:

/ чек-листи, що показують, які ризики можуть виникнути в межах інноваційного процесу товару (технологічний ризик, ризик ринку, ризик витрат, ризик часу, ризик збуту тощо);

/ метод оціночної шкали, за яким ідеї оцінюють шляхом зважування їх основних факторів.

3 етап – розробка та перевірка концепцій товару

4 етап – розробка стратегії маркетингу

Результат попереднього етапу - вибір найпривабливішої концепції нового товару. Далі розробляється стратегія маркетингу, яка включає:

/ визначення цільового ринку,

/ позиціювання товару,

/ заплановані показники обсягу продажу, частки ринку, прибутку на перші 2-3 роки,

/ ціни, канали розподілу, бюджет маркетингу на перший рік, а також опис маркетингових стратегій за кожним з елементів комплексу маркетингу.

5 етап – проведенн економічного аналізу

Цей етап процесу розробки нового товару, інша назва якого - бізнес-аналіз, грунтується на обраній концепції і стратегії маркетингу і передбачає оцінку щодо:

/ потенційного обсягу продажу товару (обороту, виручки);

/ витрат; / прибутку; / ризику.

6 етап – розробка прототипу товару

На цьому етапі формується другий рівень товару -- товару в реальному виконанні.Створюється прототип товару - перші дослідні зразки, споживчі переваги матеріалізуються в конкретному товарі, що потребує прийняття таких рішень:

/ рішення про параметри виробу - функціональні параметри, дизайн, масу, колір та ін.; / рішення про упаковку; / рішення про торгову марку.

7 етап – випробування товару в ринкових умовах.

8 етап – виробництво та реалізація продукції.

Заключний етап створення товару потребує визначитися з таких питань: / Де випускати товар?

/ Кому (яким сегментам, ринкам) пропонувати цей товар на першому етапі? / Коли? / Як виводити товар на ринок?

33. Поняття та показники комплексної оцінки якості товару

Якість - це сукупність властивостей і характеристик продукції, які надають їй здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби.

Якість продукції тісно пов'язане з споживною вартістю - здатністю товару задовольняти певні потреби. Воно характеризує міру споживчої вартості, ступінь її придатності і корисності, тобто кількісне задоволення суспільної потреби у продукції.

У сучасних умовах якість продукції в значній мірі формується під впливом таких основних факторів:

сприйнятливості підприємств до оперативного використання (впровадження) останніх досягнень науково-технічного прогресу;

вивчення вимог ринку (внутрішнього і особливо міжнародного), потреб різних категорій споживачів;

інтенсивного використання "людського фактору" через навчання (робітників і керівників), систематичного підвищення кваліфікації, матеріальної та моральної мотивації працівників.

З урахуванням цих факторів для забезпечення заданого рівня якості продукції на підприємствах створюються спеціальні системи (відповідні структури, організаційні методи, процедури, процеси і т. п.). Під забезпеченням якості продукції розуміється сукупність планованих і систематично проведених заходів, необхідних для створення впевненості в тому, що продукція задовольняє певні вимоги до якості.

Необхідно зазначити, що вимоги до якості продукції визначаються тим значенням, яке в першу чергу воно має для споживача. Це добре ілюструє принцип, широко відомий на практиці, - "немає начальства важливіше споживача". Досвід передових корпорацій різних країн свідчить про те, що забезпечення високого рівня якості продукції підпорядковується вся управлінська діяльність. Якість оголошується головною метою фірми, перетворюється на "спосіб життя" всіх працівників, стає їх природної та повсякденній турботою. Менеджери всіх рівнів мають усвідомити, що забезпечення високої якості продукції необхідно не саме по собі, а як засіб вирішення найбільш актуальних проблем підприємства - досягнення високих фінансових показників, зниження витрат, зменшення кількості виробничих конфліктів і т. п.

Якість продукції, ступінь її придатності задовольняти потреби певної оцінюються системою показників. Вони являють собою кількісну характеристику споживчих властивостей продукції. Їх кількість залежить від призначення. Розрізняють одиничні, комплексні та інтегральні показники.

Одиничний показник якості відноситься тільки до одного зі споживчих властивостей продукції, наприклад безвідмовність автомобіля, октанове число бензину, смак продукту харчування.

Комплексний показник характеризує кілька властивостей продукції. Так, комплексний показник якості продуктів харчування враховує такі властивості, як смак, аромат, структура, консистенція, колір, зовнішній вигляд, форма і т.д., і визначається шляхом експертної оцінки кожного властивості і коефіцієнтів його вагомості.

Інтегральний показник якості продукції відображає відношення корисного ефекту від її експлуатації або споживання до сумарних витрат на її створення і експлуатацію або споживання. Наприклад, інтегральним показником якості вантажного автомобіля можуть бути питомі витрати (включаючи вартість і експлуатаційні витрати за термін служби) на одиницю виконаної роботи.

Показники якості розрізняються і в залежності від властивостей продукції. Наприклад, показники надійності (ергономічні) характеризують систему "людина - виріб - середовище" і враховують комплекс гігієнічних, психологічних, антропометричних, фізіологічних властивостей людини, що проявляються у виробничих і побутових процесах; естетичні показники характеризують такі властивості продукції, як виразність, оригінальність, гармонійність, цілісність, відповідність середовищу і стилю.

Для порівняння якості використовуються показники базові та відносні (по відношенню до базового).

Кількісні значення показників якості продукції визначаються такими групами методів:

експериментальними - базуються на застосуванні технічних засобів і дозволяють оцінити якість продукції найбільш об'єктивно;

органолептичними - засновані на аналізі сприйняття органів чуття - зору, нюху, слуху, дотику, смаку. Точність і достовірність такого аналізу залежать від кваліфікації, навичок і здатності осіб, що визначають якість цими методами. Вони широко застосовуються для визначення показників якості напоїв, кондитерських, тютюнових, парфумерних виробів. Для вираження показників, що визначаються такими методами, звичайно використовується бальний спосіб, тобто умовна система балів;

соціологічними - на основі збору і аналізу думок фактичних або можливих споживачів;

експертними - на основі рішень, що приймаються групою фахівців-експертів.

Широко використовуються показники технологічності, що характеризують ефективність конструктивно-технічних рішень при виготовленні продукції, наприклад показники сборності (блочності), питомої трудомісткості, матеріаломісткості та ін

Останнім часом широко застосовуються показники стандартизації і уніфікації, що характеризують кількісні вираження ступеня використання у виробі стандартизованих та уніфікованих деталей, складових, а також патентно-правові показники, що відображають ступінь патентного захисту вироби в Україні та за кордоном, їх патентну чистоту.

На практиці досить широко застосовується показник "рівень якості продукції". Це відносна характеристика якості, отримана шляхом порівняння його показників з будь-якими базовими (вихідними) показниками, тобто з раніше випускалися на даному підприємстві або аналогічними виробами інших виробників.

Показник "світовий рівень якості" встановлюється шляхом порівняння базових показників з кращими закордонними чи вітчизняними аналогами, тобто з виробами того ж виду, що й порівнювати, що володіють сходностью конструкції і принципів дії, спільністю функціонального призначення, умов застосування та ін.

34.Поняття конкурентоспроможності продукту. Фактори, що впливають на формування конкурентоспроможності товару.

Конкурентоспроможність товару - сукупність якісних і вартісних характеристик товару, що забезпечує задоволення конкретної потреби (здатність товару бути виділеним споживачем з аналогічних товарів, які пропонуються на ринку фірмами-конкурентами).

Як оцінити рівень конкурентоспроможності товару?

Для цього слід врахувати два аспекти, які впливають на вибір товару покупцем. Перший - це корисний ефект, що його отримує споживач, купуючи товар, який має два складники: якість + сервіс. Другий-витрати, пов'язані з придбанням та експлуатацією товару. Що більший корисний ефект і менші витрати, то привабливішим для споживача, конкурентоспроможнішим є товар. Отже, умовою конкурентоспроможності товару є максимізація питомого споживчого ефекту (питомого корисного ефекту).

якість є важливим складником конкурентоспроможності товару.

Якість товару - це сукупність властивостей і характеристик товару (послуги), які дають можливість задовольняти певну потребу, До показників, що характеризують якість товару, відносять:

/ функціональні характеристики, які визначають функції та сферу використання товару (продуктивність, конструктивні та інші особливості продукції);

/ показники надійності (безвідмовність функціонування протягом визначеного часу, довговічність, ремонтопридатність, можливість зберігання);

/ показники технологічності (ресурсомісткість) - ступінь споживання паливно-енергетичних, матеріальних ресурсів, технологічна раціональність, новизна конструктивних елементів;

/ показники безпеки - свідчать про безпеку та нешкідливість споживання товару;

/ ергономічні - моделювання зовнішнього вигляду та форми продукції (дизайн, колір);

/ нормативні - регламентуються нормами та стандартами; / екологічні- відповідають вимогам захисту довкілля.

Конкурентоспроможність товару є головною умовою конкурентоспроможності фірми на ринку і важливою основою прибутковості її діяльності. Найчастіше під конкурентоспроможністю товару мають на увазі:

" властивість (сукупність властивостей) товару та його сервісу, яка характеризується ступенем реального або потенційного задоволення ним конкретної потреби, порівняно з аналогічними товарами, представленими на цьому ринку;

" характеристику товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі та за витратами на її задоволення;

" спроможність товару відповідати вимогам даного ринку у період, що аналізується;

" здатність витримувати конкуренцію на ринку (наявність вагомих переваг над виробами інших товаровиробників).

Конкурентоспроможність продукції (послуги) залежить від ряду чинників, що впливають на пріоритетність вибору і визначають обсяг їх реалізації на певному ринку:

- техніко-економічних чинників, які залежать від продуктивності і інтенсивності праці, витрат виробництва, наукоємності продукції - якість, продажна ціна і витрати на експлуатацію (використання) або споживання продукції (послуги;

- комерційних чинників, які визначають умови реалізації товарів на конкретному ринку - кон'юнктура ринку (гострота конкуренції, співвідношення між попитом і пропозицією даного товару, національні та регіональні особливості ринку, що впливають на формування платоспроможного попиту на дану продукцію або послугу.); сервіс, що надається (наявність ділерсько-дистреб'юторських пунктів виробника і станцій обслуговування в регіоні покупця, якість технічного обслуговування, ремонту і інших послуг, що надаються); реклама (наявність і дієвість реклами і інших засобів дії на споживача з метою формування попиту); імідж фірми (популярність торгової марки, репутація фірми, компанії, країни);

- нормативно-правових чинників, які відображають вимоги технічної, екологічної і морально-етичної безпеки використання товару на даному ринку, патентно-правові вимоги (патентна чистота і патентний захист); у разі невідповідності товару діючим нормам і вимогам стандартів і законодавства він не може бути проданий на даному ринку.